DEVELOPMENT OF THE TECHNOLOGY OF SOYA FLOUR ENRICHED WITH IODINE
- 29 May 2020
- journal article
- research article
- Published by Odesa National University of Technology in Food Science and Technology
- Vol. 14 (2), 87-95
- https://doi.org/10.15673/fst.v14i2.1487
Abstract
Проведено дослiдження по розробцi технологiї борошна сої збагаченого йодом. Розроблена технологiя дасть змогу надходження органiчних форм мiкроелементу дефiцит якого призводить до захворювання щитоподібної залози, якими страждають майже 40% населення України та 35% населення Європи. У результатi дослiдження встановлено, що перспективними сортами сої для збагачення на йод є ранньостиглих сорти, а саме: «Алмаз», «Анжеліка», «Київська 98», «Фаетон», «Медея», «ПСВ 808», «Подяка», «Хортиця», «Юг 30», «Руса». Вони мають найбільший вміст білка – 42,75% (середнє значення), максимальний вміст якого необхідний для акумуляції йоду та не довгий період вирощування до 95–105 діб, що є економічно вигідною для «підприємства-виробника» бо не накладається на посівні озими, як наслідок, до простоювання посівних площ. Встановлено, що раціональні параметри процесу замочування сої, за якими концентрація йоду у розчині повинна сягати 98–100 мкг/г при тривалості замочування 48 годин. Вміст масової частки йоду у замоченому зерні сої становить 126 мкг/г. Збільшення часу замочування призводить до мікробіологічного псуванню пророслого зерна. Визначивши розподіл йоду у сім’ядолях, паростках і оболонках та пророслому зерні в цілому, встановлено, що у складі пророслого зерна раньостиглого сорту сої «Алмаз», вміст йоду у цілому зерні становить 126 мкг/г, із яких 123 мгк/г йоду акумульовано у сім’ядолях зерна, а 3 мкг/г йоду акумулюються у паростках та оболонках, що свідчить про високий ступінь конверсії йоду в органічну форму під час замочування зерен сої у розчинах КІ. Розроблена технологiчна схема виробництва борошна пророщеної сої збагаченої йодом, яка вiдрiзняється вiд контрольної тим, що після миття та дезінфекції, зерна сої замочують у розчині йодиду калію із концентрацією йоду 98–100 мкг/г, при гідромодулі 1:2 на протязі 48 годин при температурі розчину від 14оС до 16оС. Борошно пророщених зерен сої є носієм 126 мгк/г йоду. Запропонована технологія може бути використана на підприємствах готельно-ресторанного господарства, санаторіях профілакторіях, для осіб із йод дефіцитними станами та для задоволення вимог споживачів із спеціальним дієтичним харчуваннямKeywords
This publication has 8 references indexed in Scilit:
- Devising a technology for making flour from chickpea enriched with seleniumEastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2020
- Research of the phytoestrogens content in soybean and chickpea flourTechnology audit and production reserves, 2020
- Development of a technology with an iodine-containing additive to produce kefir from goat milkEastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2017
- Sonochemistry Effects Influence on the Adjustments of Raw Materials and Finished Goods Properties in Food ProductionMaterials Science Forum, 2016
- Resistant starch production in wheat bread: effect of ingredients, baking conditions and storageZeitschrift für Lebensmittel-Untersuchung und Forschung, 2016
- Incorporation of several additives into gluten free breads: Effect on dough properties and bread qualityJournal of Food Engineering, 2012
- Interactions of hydrocolloids and sonicated-gluten proteinsFood Hydrocolloids, 2005
- Vitamin requirements of elderly people: an updateThe American Journal of Clinical Nutrition, 1993