У статті, на основі вивчення низки наукових джерел та думки провідних вчених і фахівців, проаналізовано загальні підходи щодо теоретико-методологічного базису у сфері інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності Державної прикордонної служби України, зокрема, щодо обґрунтування, тлумачення та етимології основних понять у зазначеній сфері суспільних відносин, таких як: інформація, аналітика, інформаційно-аналітична діяльність, інформаційно-аналітичне забезпечення, публічна інформація тощо. Проведено аналіз дефініції «інформація», з врахуванням контексту використання терміну. Розглянуто полісемію поняття «аналітика», її розгалуженість, принципи, методи, прийоми, дисципліни, компоненти, складові зазначеної системи знань та науки, що вона в себе включає. Розглянуто аналітику як систему знань та як діяльність. Сформовано власну думку з приводу вищезазначеного поняття. Розглянуто поняття «діяльності», її форми, складові, специфічні ознаки, суб’єкти та види. Розкрито диференціацію діяльності державних органів за різними критеріями, зокрема, такими як: за загальнодержавним та територіальним масштабом, за порядком чи способами вирішення завдань, за джерелами фінансування, за обсягом та характером компетенції, її класифікацію за змістом і об’єктом дії. Сформоване власне поняття діяльності в інформаціно-аналітичній площині. Розглянуто консолідоване поняття «інформаційно-аналітичної діяльності» у теоретичному та прикладному відношеннях, її мету, складові, цілі, завдання, вплив на прийняття управлінських рішень та місце в процесі реалізації функцій Державної прикордонної служби України. Акцентовано увагу на нормативно-правовому забезпеченні інформаційно-аналітичної діяльності Державної прикордонної служби України та сформовано власне бачення цього поняття а також важливість цього процесу у прийнятті управлінських рішень.