Метою дослідження є акцентувати увагу на взаємозв’язку соціального предмета і культурного значення облаштування відкритих громадських просторів міст у відповідності до потреб та пріоритетів суспільства. У методології дослідження використано методи історичного і урбаністичного аналізу, порівняння та узагальнення. Наукова новизна. У статті висвітлено пріоритетні тенденції облаштування відкритих громадських просторів міста (вивчено світовий досвід та українські проектні рішення), проаналізовано шляхи пошуку актуальних рішень, де конкурсний спосіб відбору дизайн-концепцій визначено одним із найсприятливіших і таким, що в історичному контексті подарував світу велику кількість культових місць. Висновки. У результаті проведеного дослідження виокремлено напрямки розвитку дизайн-концепцій благоустрою відкритих громадських просторів міст, до яких належать: багатофункціональність (пішохідні простори включають місця для відпочинку, майданчики для ігор, занять спортом, пікніків, ринкових точок); універсальність (орієнтація на різні категорії населення та соціальні групи); здешевлення і полегшення систем експлуатації просторів (розрахунок на довготривалу перспективу функціонування простору, використання проникного покриття, системи відведення дощових вод, дренажу); екологічність рішень (застосування природних матеріалів, енергозберігаючих технологій в освітленні, наявність озеленення); підвищення кліматичного комфорту (присутність навісів, тентів, фонтанів, штучних водойм, світлих поверхонь мощення, які відбивають світло і перешкоджають перегріву); лаконічність (зрозумілість композиційних...