Клінічні прояви синдрому пост-COVID-19
Open Access
- 19 October 2021
- journal article
- Published by LLC Publishing house Medknyha in Endokrynologia
- Vol. 26 (3), 248-262
- https://doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-3.248
Abstract
На сьогодні пандемія COVID‑19 триває вже близько двох років. Хоча знання фахівців значно покращились у питаннях профілактики та лікування важких форм захворювання, патогенез та лікування синдрому пост-COVID‑19 залишаються актуальними питаннями в медичній та науковій спільнотах. Актуальність проблеми полягає в значному поширенні цього стану серед перехворілих, зниженні якості життя пацієнтів, нестачі знань про частоту, механізми перебігу та причини віддалених наслідків, нечітких уявленнях стосовно підходів до діагностики та лікування, а також відсутності нормативних документів щодо ведення таких пацієнтів. У серпні 2020 року британськими дослідниками вперше було запропоновано термін пост-COVID‑19. Наявні дані свідчать про значні відмінності в епідеміологічних оцінках поширеності синдрому пост-COVID‑19 через відмінності в методах відбору, періодах спостереження та розмірах вибірок. Частота синдрому пост-COVID‑19 оцінюється в 10-35%, тоді як для госпіталізованих пацієнтів вона може досягати й 85%. Втомлюваність є найпоширенішим симптомом, про який повідомляється в 17,5-72,0% випадків після перенесеного COVID‑19, потім услід за задишкою, частота якої становить 10-40%, виникають психічні проблеми, біль у грудях, нюхова і смакова дисфункція, що зустрічаються відповідно до 26, 22 та 11% реконвалесцентів. Більше однієї третини пацієнтів із синдромом пост-COVID‑19 мають вже наявні супутні захворювання, найчастіше зустрічаються гіпертонія та цукровий діабет. Опубліковані на сьогодні дані свідчать про те, що більшість пацієнтів із синдромом пост-COVID‑19 мають хороший прогноз без подальших ускладнень та летальних наслідків. Більшість досліджень досі зосереджувалися на симптомах, пов’язаних із синдромом пост-COVID‑19, а не на дисфункції органів. В огляді представлено аналіз досліджень щодо визначення синдрому пост-COVID‑19, вивчення впливу перенесеної інфекції на різні системи органів та надано основні потенційні механізми розвитку ускладнень. Особлива увага приділена наслідкам перенесеного COVID‑19 з боку ендокринних органів. Запропоновані рекомендації щодо обстеження і ведення пацієнтів із синдромом пост-COVID‑19.Keywords
This publication has 92 references indexed in Scilit:
- Myalgic encephalomyelitis: International Consensus CriteriaJournal of Internal Medicine, 2011
- Chronic widespread musculoskeletal pain, fatigue, depression and disordered sleep in chronic post-SARS syndrome; a case-controlled studyBMC Neurology, 2011
- Angiotensin-(1-7), its receptor Mas, and the angiotensin-converting enzyme type 2 are expressed in the human ovaryFertility and Sterility, 2011
- Binding of SARS coronavirus to its receptor damages islets and causes acute diabetesActa Diabetologica, 2009
- The Vasoactive Peptide Angiotensin-(1–7), Its Receptor Mas and the Angiotensin-converting Enzyme Type 2 are Expressed in the Human EndometriumReproductive Sciences, 2009
- Orchitis: A Complication of Severe Acute Respiratory Syndrome (SARS)1Biology of Reproduction, 2006
- Hypocortisolism in survivors of severe acute respiratory syndrome (SARS)Clinical Endocrinology, 2005
- Definition of major bleeding in clinical investigations of antihemostatic medicinal products in non‐surgical patientsJournal of Thrombosis and Haemostasis, 2005
- Molecular mimicry of ACTH in SARS – implications for corticosteroid treatment and prophylaxisMedical Hypotheses, 2004
- Tissue distribution of ACE2 protein, the functional receptor for SARS coronavirus. A first step in understanding SARS pathogenesisThe Journal of Pathology, 2004