Вплив підсочування на життєвість, насіннєношення та морфометричні показники насіння сосни звичайної на Малому Поліссі

Abstract

Результати досліджень різних учених не дають однозначного висновку про вплив підсочування дерев сосни на їх життєвість та морфометричні показники насіння. Здійснено дослідження виходу живиці на дослідній ділянці впродовж двох років. Середнє навантаження карами на одне дерево, за середнього діаметра дерев сосни 37,5 см, становило 1,6. Визначено, що середньорічний вихід живиці на одне дерево у перший рік підсочування становив майже 2,5 кг, а у другий – майже 2,3 кг. Досліджено річну динаміку діелектричних показників на дослідній та контрольній ділянках упродовж двох років підсочування. Встановлено, що перед початком підсочування імпеданс та поляризаційна ємність дерев на обох ділянках були майже однакові. Виявлено, що на початку сезону підсочування життєвість підсочених дерев зменшується, порівняно із контролем. У другій половині сезонного підсочування показники життєвості починають вирівнюватись і після її завершення стають практично однаковими на обох ділянках. Визначено, за методикою Каппера, насіннєношення модельних дерев на дослідній ділянці – "середнє", а на контрольній – "середнє-сильне". Встановлено, що за довжиною шишок зразки із дослідних ділянок перевищують контрольні на 1,5-2,5 мм. Діаметр шишок також є більшим на дослідних ділянках на 0,9-1,2 мм. Відповідно і маса шишок на дослідних ділянках перевищує контрольні на 0,6-0,8 г. Панівною формою шишок на усіх пробних площах є конусоподібна. Визначено, що найбільший показник довжини насіння спостерігається на дослідній ділянці ВМ-9РП (4,37 мм), а найменший – на дослідній ділянці ВМ-2 (4,12 мм). Ширина насіння є однаковою. Маса насіння є найменшою на дослідній ділянці ВМ-2 (5,7 мг), а найбільшою – на дослідній ділянці ВМ-9РП (6,8 мг). Загалом проведені дослідження свідчать про зниження життєвості дерев сосни на початку сезону підсочування на дослідних ділянках і вирівнювання відповідних показників у другій її половині. Морфометричні показники шишок дослідних ділянок є більшими, ніж контрольних, а насіння практично однаковими.