Метою статті є систематизація й аналіз поховань доби середньої бронзи міжріччя Дніпра та Дону, яке відповідає ареалу Донецько-Донської катакомбної культури, що містили бронзові ножі. Дослідження ґрунтується на використанні таких методів, як порівняльний, історико-типологічний і статистичний. Зокрема, на основі статистичного аналізу з’ясовано, що поховання з бронзовими ножами катакомбної культури не варто вважати пересічними. Про це свідчить насиченість супровідним поховальним реманентом, що перевищує середні показники. Також установлено, що існують кореляти між похованнями з бронзовими ножами й іншими елементами озброєння, як-от вістря стріл, наконечники списів / дротиків, булав і сокир. Частина бронзових ножів могла виступати зброєю, причому зброєю неспеціалізованою. Для оцінки таких знахідок у похованнях важливим є аналіз супровідного інвентаря й іншого контексту. Актуальність цього напряму досліджень катакомбної культурної спільноти полягає у відсутності в наукових колах загальноприйнятої думки стосовно значення та сфери застосування цього елементу поховальних комплексів. На сьогодні існує кілька підходів щодо інтерпретації ножів: по-перше, як частина столового набору (зумовлено стійким поєднанням у похованнях з шилом і розглядається як ніж та виделка), по-друге, як предмет суто господарського вжитку (таке розуміння зумовлене переважно невеликими метричними характеристиками клинка), по-третє, як предмет озброєння. У результаті аналізу поховань, що містять бронзові ножі, виявлено, що всі запропоновані підходи є реалістичними. Але необхідно брати до уваги, що бронзовий ніж є важливим маркером високого прижиттєвого статусу і, попри свої морфметричні характеристики, може нести семіотичне навантаження зброї, а відтак – надавати «військового забарвлення» похованню. Можна припускати, що не всі воїни мали настільки високі статки, аби забезпечити себе зброєю з металу. Бойовий ніж може засвідчувати високий майновий статус небіжчика.