У публікації досліджуються мови, які були представлені в написах різних серій банкнот, виданих у період між першою та другою світовими війнами (1919–1938 рр.) у Чехословацькій Республіці. Поряд із портретами історичних діячів, зображеннями, що стосуються культури та історичного минулого певної нації, присутність (чи відсутність) на банкнотах мов також є елементом символічної політики та частиною виявлення мовної політики певної держави. Банкноти розглядаються як елемент мовного ландшафту, а мовний ландшафт – як віддзеркалення мовної політики, її своєрідне публічне вираження. У статті проаналізовані причини появи й зникнення польської мови як однієї з мов національних меншин Чехословацької Республіки на банкнотах зазначеного періоду. Автори дійшли до висновків, що навіть держави, які видають багатомовні банкноти, гарантують, що державна мова повинна бути в панівній позиції.