Scientific Studios on Social and Political Psychology

Journal Information
ISSN / EISSN: 23098287 / 27069672
Total articles ≅ 191

Latest articles in this journal

, Vasyl Neyko, Iryna Romash, Mykhaylo Vynnyk, Olesya Gerych, Mykhaylo Pustovoyt
Scientific Studios on Social and Political Psychology; https://doi.org/10.33120/sssppj.vi49(52).267

Abstract:
Introduction.According to scientific data, unemployed, lonely and students are most prone to procrastination. And what about teachers, in particular, higher education institutions? There is not enough data in the available literature. As practice shows, in the case of teachers, procrastination or postponement can manifest itself in the form of stress caused by failure to fully realize goals and plans vital to the individual. Negative consequences are expressed both in reduced work capacity and in acute emotional experiences of one's own failure, dissatisfaction with the results of one's work. The aim of the study .was to investigate and evaluate the level of anxiety, depression and the nature of manifestations of procrastination among teachers of the Ivano-Frankivsk National Medical University during the period of altered psycho-emotional state during forced social distancing in connection with the COVID-19 pandemic and its impact on social functioning and quality of life. Materials and methods: The survey was voluntary and anonymous. The research was approved by the Bioethics Committee of Ivano-Frankivsk National Medical University and conducted according to the principles of the Helsinki Declaration. We used two clinical test methods to identify emotional disturbances: the Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS) and the Montgomery-Asberg Depression Rating Scale (MADRS) (Zigmond A.S. et.al.,1983; Svanborg P., 2001). In order to assess the degree of expressiveness of the propensity to postpone matters "for later" among the surveyed teachers, we created a special Google questionnaire created on the basis of data."Questionnaire to study the propensity of the individual to procrastination" (Shivari ,O.A., 2015), which is a modification of the "General Procrastination Scale" (Lay, C., 1986) and consists of two scales: "Personally conditioned procrastination scale" (Scale I) and "Situationally conditioned procrastination scale" (Scale II). Scale I indicates the general level of procrastination, and Scale II - motivational procrastination, its high indicators suggest that the questionnaire will perform some work only in the presence of motivation. In addition, in order to assess the quality of life, the data of "The Quality of Life Enjoyment and Satisfaction Questionnaire - Short Form (Q-LES-Q-SF)" were evaluated. (Endicott J; Rapaport MH; Clary C; Fayyad R). The statistical analysis of the results was performed using STATISTICA 7.0 software packages and the package of statistical functions of Microsoft Excel. Results and discussion: Were interviewed 214 teachers of various departments of the Ivano-Frankivsk National Medical University: 174 (81.6%) women, 40 (18.6%) - men. 58 interviewees (27.1%) worked at theoretical departments, 156 (72.9%) – at clinical departments. The analysis of the results of the survey according to the «Personally conditioned procrastination scale» showed that 32 (14.9%) of the teachers interviewed by us have had a low, 96 (44.8%) - medium, and 86 (40.3%) - a high level of personal tendency to procrastination. Data of "Situationally conditioned procrastination scale"showed that 54 (25.2%) have had a low level of situational procrastination,76 (35.5%) - medium and 84 (39.3%) - high, respectively.Based on the results of the survey on the HADS scale, a normal level of anxiety-depressive symptoms (0-7 points on a scale) was found in 9 (15.5%) workers from the theoretical departments and in 52 (33.3%) - clinical departments. According to the data of the conducted questionnaire according "The Quality of Life Enjoyment and Satisfaction Questionnaire - Short Form (Q-LES-Q-SF), the least satisfied respondents were by daily functioning, present depressed mood, inability to perform housework efficiently and to spend leisure time interestingly, engage in hobbies or even perform professional duties. Conclusions. The complex of research methods made it possible to comprehensively consider procrastination as a model of the behavior of the subjects and to determine the factors influencing its occurrence during the period of changes in the psycho-emotional state caused by forced distancing in connection with the Covid-19 pandemic and to study the relationship of procrastination with the level of quality of life (from the point of view of satisfaction and enjoyment of life). The main reasons for procrastination were dominated by: lack of motivation to work; stress, as a result of uncertainty and fear of the future; laziness; limited "live" communication and an excess of virtual, external distractions. It is noteworthy that among teachers this phenomenon is not limited to academic procrastination, in most cases everything is fine in this cluster, but more often it extends to homework, interpersonal communication, social and personal life. Attention is drawn to the fact that among teachers this phenomenon is not strictly limited to academic procrastination, but extends to household tasks, interpersonal communication, social and private life.
Giannis Chrysostomou
Scientific Studios on Social and Political Psychology; https://doi.org/10.33120/sssppj.vi49(52).259

Abstract:
Introduction. Covid-19 outbreak has changed human life and activity [1], Especially In urban areas forcing citizens to stay for large periods of time in lockdowns. Protective measures (social distancing and isolation) that have been globally implemented has caused the isolation of millions. Preliminary findings (Moreno et al, 2021) suggest adverse mental health effects in previously healthy people and especially in people with pre-existing mental health disorders. Extended lockdowns come at the expense of mental health, psycho-physical conditions, wellbeing, and social relations within societies (Campion et al., 2020). Before COVID-19 outbreak, city centers offered a high-quality life with a wide range of services, utilities, public and green spaces, as well as city parks (Sharifi & Khavarian-Garmsird, 2020). Living in a small apartment with a minimal private space in the city center was balanced by the high level of socialization in public spaces, outdoor activities and events, intense interactions among inhabitants, allowing them to maintain relations (Portegijs et al., 2021). With COVID-19 outbreak, this modern urban standard of living was challenged. Social distancing took place at several levels: at home and at work, and, in the city, in the street and on public transport. Everything created for urban life changed and became uncertain. Societies got used to sharing common spaces, often crowded, and everyone was cut off from everyday socialisation. The isolation forced millions of individuals and families to remain at home, causing them to change their routines, rituals, and habits (McCay, 2020). In dense urban areas, this mostly meant locking people in cramped apartments, cut off from everyday physical activity outside the home (Portegijs et al, 2021; Bil et al, 2021). Smart cities are instrumented, interconnected, and intelligent urban areas (Harrison et al., 2010) that pursue shared growth through an integrated set of technologies that shape interactions between actors (Nam & Pardo, 2011). A smart city can be defined as complex set of technology (infrastructures of hardware and software), people (creativity, diversity, and education), and institutions (governance and policy) (Nam & Pardo, 2011). Smart cities aim is to create an environment that drives innovation from a technological, managerial, and organizational point of view by fostering environmental and social wellbeing (Karvonen et al., 2018; Polese et al., 2021]. The aim of this study is the literature review of the role of technology for citizens mental health during Covid-19 pandemic lockdowns in Smart Cities and to investigate if there is a relation between digital tools provided to the citizens of Pafos Municipality to use during quarantine, and their mental health status. Methodology\design\approach. A review of the literature and an additional critical review were conducted in the fields of smart cities and mental health with a focus on the latest research concerning COVID-19 influence on ICT, mental health and wellbeing. For the purposes of this article, a thorough database search has been made. The database used was mostly Google Scholar and Science Direct. Selection criteria included full-text publications and consisted of the following keywords: COVID-19, post-COVID-19, mental health, wellbeing, lockdown, isolation, anxiety, infection rates, density, smart city, digital technology, ICT and Virtual Reality. Author focused on qualitative research available until April 2022. Further than this, field research was conducted through a qualitative method in the particular case of Paphos Municipality in Cyprus, the introduction of various ICT technology solutions during the pandemic lockdowns and their impact on citizens mental health. ICT tools were briefly analyzed and their contributions towards citizens mental health was evaluated based on questionnaires distributed to the citizens before and after the use of these tools. Now the key question that needs an answer is “Did smart cities impact on citizens mental health during the pandemic?” During the pandemic, Pafos Municipality introduced to its citizens various ICT solutions that despite initially they were targeting foreign tourists visiting the district, they ended up as entertainment tools that ease the lockdown period during the quarantine phase. As part of the E.U. co-funded by European Union program “Smart Cities – Interreg: Greece – Cyprus” the municipality implemented the “Collection, Documentation and Digitization of Cultural and Tourist material, Development of Digital Tourism / Culture and Entrepreneurship Platform and Development of digital applications of e-democracy and participation in the Municipality of Pafos” project. The result of this project was the creation of 3 websites: 1. Explore Pafos https://www.explorepafos.org/ with multimedia information (text, photos, videos, 360-pictures, interactive map with points of interest etc.) about the province's major points of interest sorted by category: Culture, Environment, Tourism and Services. 2. Historical Timeline https://xronologio.explorepafos.org/ with information about the history of the city in a chronological order. 3. Electronic Participation https://diavouleusi.explorepafos.org/ offering User Registration, Consultation, Online Citizens Community (forum), Civil Council Decisions, Online Polls, News and Announcements. Further than these 2 mobile applications for iOS and Android devices were developed, Explore Pafos with various important information about the city of Pafos and Pafos AR which contain Augmented Reality representation of various significant cultural and historical sightseeing in the district. The websites and mobile applications were available in 5 languages (Greek, English, Russian, Hebrew and German). These platforms were presented to the citizens of Pafos Municipality on the...
Kateryna Merkotan
Scientific Studios on Social and Political Psychology; https://doi.org/10.33120/sssppj.vi49(52).261

Abstract:
Статтю присвячено проблемам політичного лідерства та його морально-ціннісним аспектам. Аналізуються окремі технології створення іміджу політичного лідера та моральна оцінка його діяльності з точки зору впливу на суспільну свідомість. Підкреслюється необхідність врахування певних складнощів у дослідження явища політичного лідерства, а саме відсутність всеохоплюючої теорії політичного лідерства, необхідність урахування його інституційних, поведінкових, ціннісних, історичних, економічних, моральних чинників, а також суттєвих змін у використанні політичними лідерами новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. Автор вважає, що для створення та утвердження позитивного владного іміджу політичні лідери охоче використовують певні архетипи, зокрема архетип Героя. Водночас набувають популярності політичні міфи, головними персонажами яких стають герої на кшталт спасителя, творця, месії та ін. В подальшому аналізується політичний імідж путіна1 як антигероя, трікстера з точки зору моралі та загальнолюдських цінностей. У сучасних умовах війни путін і путінська росія розглядаються як Світове Зло, відтак актуалізується відповідальність не лише політичних лідерів, а й кожного окремого громадянина. Акцентується увага на появі нового терміну «рашизм» (спрощення від «російський фашизм»), що поступово перетворюється на політичну ідеологію путінської росії. Розглядаються приклади використання путіним засобів так званого газлайтингу, зокрема, розповсюдження неправдивої інформації, заперечення очевидних аргументів і фактів, звинувачення всіх у брехні тощо. Окреслюються проблеми, що мають бути вирішені в Україні по закінченню війни з росією.
Bohdana Huriy, Мар’Яна Школяр
Scientific Studios on Social and Political Psychology; https://doi.org/10.33120/sssppj.vi49(52).266

Abstract:
Іntroduction, Аctivity and involvement in a public organization can significantly change a young person's outlook and accelerate his future career growth and life success. The development of his life strategies depends on the resources he accumulates as a member of a youth organization and the created relationships being a member of those organizations. The article's purpose is theoretical and empirical substantiation of the generation features, conversion, and use of social capital in implementing life strategies by young people based on their membership in youth public organizations. Мethodology. Using the method of in-depth interviews, an empirical study of the peculiarities of the acquisition and influence of the accumulated social capital by members of youth public organizations on the construction of their life strategies. The author defines life strategies as behavioural orientations based on life ideas, goals, and demands, formed under the influence of public activity in youth public organizations. Results. Based on in-depth interviews conducted within the study's framework, an author's typology of life strategies was proposed for former youth public organizations members in Lviv. Inparticular, social-, business-, management-, political-, and religious-oriented types of life strategies were highlighted and described. Сonclusions. The conducted theoretical and empirical analysis of the capital generation process of youth public organizations and the possibilities of using this resource by their current and former members in the construction of life strategies allowed us to characterize the social capital of youth as a significant and necessary factor in the development of civil society. It's important to outline the key directions of its development: establishing social relations, ties, and contacts; forming conditions for the development of relations based on trust; encouraging and stimulating cooperation, etc. The further perspective of the study consists of identifying factors that prevent the transition of the individual social capital level of public organizations members into the organization's social capital.
Andrii Gusiev, Zemfira Kondur
Scientific Studios on Social and Political Psychology; https://doi.org/10.33120/sssppj.vi49(52).265

Abstract:
Представлено результати теоретичного обґрунтування, практичної розробки та апробації мультидисциплінарного підходу до деконструювання стереотипів при розробці тренінгових програм, спрямованих на покращення взаєморозуміння та довіри між співробітниками Національної поліції та представниками ромських громад з метою налагодженні співпраці у питаннях безпеки та профілактики правопорушень. Мультидисциплінарний підхід був розроблений та пройшов апробацією в рамках двох проектів реалізованих Міжнародною благодійною організацією «Ромський жіночий фонд «Чіріклі» у 2019 році, та ГО «Правозахисний ромський центр» у 2021 році, у партнерстві з Управлінням забезпечення прав людини Національної поліції України. Загальною метою реалізацій проектів було забезпечення безпеки, справедливості та уваги до потреб ромів, із застосуванням практичних заходів, що відповідають стандартам у сфері прав людини; налагодження діалогу та взаємної довіри між співробітниками поліції та ромами. Реалізація мультидисциплінарного підходу, базувалась на принципах освіти дорослих, які передбачають залучення учасників до інтерактивної взаємодії, активізацію їхнього критичного мислення шляхом звертання до власного професійного та особистісного досвіду, надання необхідної інформації стосовно механізмів формування етнічних та професійних стереотипів, з огляду на здобутки соціальної та кримінальної психології, дослідження у сфері вивчення «культури бідності», ромської ментальності, особливостей етногенезу, культурних традиції та укладу життя як способу збереження ідентичності ромів як представників традиційної культури. Також учасникам надавалась інформація стосовно актуальних проблем дотримання прав людини, ознайомленні із європейськими стандартами роботи поліцейських у сфері боротьби зі злочинами на ґрунті ненависті, та історичних причин міжнародної уваги до дотримання прав саме цієї групи населення як такої, що неодноразово страждала від дискримінації та геноциду. Розроблений підхід підтвердив свою ефективність в ході практичного апробування. Також було продемонстровано, що відсутність у співробітників поліції упередженого ставлення та стереотипного сприймання щодо ромів, та розуміння ними традицій, культурних особливостей та специфіки світосприйняття ромів є необхідною умовою для успішного налагодження співробітництва у межах існуючого правового поля з питань безпеки та профілактики правопорушень.
Scientific Studios on Social and Political Psychology; https://doi.org/10.33120/sssppj.vi49(52).264

Abstract:
Анотація. Метою статті є проблематизація конгруентності політичного лідера як способу побудови довірчих стосунків з послідовниками та формування більш реалістичних підходів до розв’язання нагальних завдань національного і глобального порядку денного. Підхід. Розглянуто феномен конгруентності в людиноцентрованому підході, де він визначається як узгодженість внутрішнього переживання, його символізації у свідомості та експресії назовні. В рамках сучасних теорій лідерства конгруентність розглядається як одна з трьох базових рис «хорошого лідера» і розуміється як здатність встановлювати глибокі, змістовні стосунки з послідовниками на основі близькості способу життя. Нарешті, в політологічних науках конгруентність розуміється як відповідність позиції лідера настановленням, очікуванням, діям послідовників. Особливе значення має відповідність патернів владно-підвладних стосунків. Вимога конгруентності, що актуалізується для політичного лідера на інтра- та інтерсуб’єктному рівнях, створює конфлікт конгруентностей. Результати. Описано два базових типи розв’язання політичним лідером конфлікту конгруентностей, які можуть призводити до деструктивних наслідків щодо політичної стабільності і суспільної довіри – інконгруентність експресії та інконгруентність переживань. Окреслено принципи та умови більш конструктивного розв’язання конфлікту конгруентностей. Висновки і перспективи подальших досліджень. Попри деякі обмеження у застосуванні поняття конгруентності до політичного лідерства, людиноцентрований підхід відкриває певні перспективи у розв’занні дилем між імперативами приватного і публічного, які нині залишаються джерелом політичних конфліктів з системними негативними наслідками для стабільності та ефективності політичних систем. Нагальним завданням сучасної політики є відмова від рігідних, застиглих, деструктивних способів розв’язання конфлікту конгруентностей на користь більш гнучких, усвідомлених і відповідальних підходів.
Lidia Chorna, Juliane Gleitze, Ryan Gorman
Scientific Studios on Social and Political Psychology; https://doi.org/10.33120/sssppj.vi49(52).258

Abstract:
Introduction. The systemic vulnerability that teachers experience is influenced from pressures arising from ecological environments originally described by Bronfenbrenner (1979). The pressure on teachers has its peculiarities in countries with a totalitarian past and without it. Regardless of cultural context, pressure effects many teachers’ ability to be comfortable with the demands of their daily tasks, and their willingness to feel proud of their profession. Therefore, identifying factors of systemic vulnerability of teachers in different contexts and levels of social environment is relevant. The aim of the study is to evaluate publications that reveal systemic factors of schoolteachers’ vulnerability with the help of Scoping review. Methodology. Initially, 4,810 publications from four databases (Scopus, ERIC EBSCO, PsycINFO, and Web of Science) were involved. At the stage of full texts’ analysis 22 articles were considered. The research presents a wide range of geographical regions, which indicates the degree of generalization in conclusions about the sources of systemic pressure on teachers in different countries. Results. In this article, for the first time, the factors of systemic vulnerability of teachers at the micro-, meso- and macro-levels of social environment are highlighted. Societal and cultural expectations are the biggest sources of pressure on the macro-level. Pressures on the macro-level may affect the micro-level, that is, for the psychological well-being of teachers, since they themselves are a part of the cultural and societal systems. This can contribute to “self-imposed” pressure by teachers that has not been the focus of research until now. Parents and the school environment are the biggest sources of pressure on teachers at the meso-level. Much of the conflict between parents and teachers is stimulated by opposing views of what a ‘good education’ means. Government overregulation of work conditions, requirement to maintain responsibilities other than teaching, pressure from administrators, insufficient levels of wages and resources of the education system, heavy school workload, insufficiently developed curriculum are sources of systemic pressure on teachers. Lack of public control over school administration’ decision-making and lack of autonomy of educational institutions correlates with political and governmental pressures. Burdensome governmental pressure whether due to reform, policy change, or cultural expectations related to political past forms the social representation of the teacher as having a low professional status, as well as social ideas about mismatch between teacher actions and the expectations of society. The great consensus of research on the sources of systemic vulnerability extends to the countries of Eastern Europe and China that were associated with totalitarianism, as well as to the countries of Western Europe with a strong democratic tradition. Since pay is a determinant of social status, the substantially lower salaries of teachers in Eastern Europe than in Western Europe may be a driving factor behind the prevailing negative perception of their status among Eastern European teachers. The lack of clear differences between factors that cause vulnerability of teachers beyond pay may be explained by the international decline of the status of the teaching profession. The limitations of this study are the lack of publications on systemic pressure on teachers at the micro-level and on pressure relief factors. Social consequences and practical significance. The policies to mitigate systemic vulnerability will need to be highly contextualized. Research questions that reveal meso- and macro-level factors can be used for re-Scoping Review, as they point to teachers' systemic vulnerability. Future work. Future research should focus on ways that parent teacher relationships can be strengthened to a point of healthy co-addiction
Kadir Uludag
Scientific Studios on Social and Political Psychology; https://doi.org/10.33120/sssppj.vi49(52).263

Abstract:
Background Political neuroimaging is an emerging field investigating neurological roots of political behavior, while many brain imaging techniques such as magnetic resonance imaging (MRI) and functional MRI provide quantifiable information. However, the literature is scarce on its practical applications in political sciences since it's unclear how it impacts political sciences. Put it simply, how the developments in neuroimaging can be used as a tool in politics, especially to monitor and assess their decision-making related to criminal acts such as corruption, is unclear. In addition, there are potential ethical limitations preventing investigators from using brain imaging to evaluate and monitor the behavior of politicians. AIMS: The aim of the study was to discuss the potential role of neuroimaging as a political tool. Neuroimaging tools can help us demonstrate specific abnormal behavior associated with politically unethical behavior, such as corruption or deceptive behavior. However, documenting brain imaging findings specific to such deviant behavior may be challenging. Here, we suggest that the practical use of political neuroimaging can improve transparency in the political field. It can be recommended to analyze and have insights into the decision-making process of politicians. Furthermore, neurofeedback tools such as electroencephalography can be used to improve politicians' decision-making. METHODS: We have searched relevant articles using Google Scholar search engine. However, this study is not a systematic review. Thus, in this manuscript, we have speculated on the potential of measuring politically inappropriate behavior such as corruption and deceptive conduct.
Svitlana Storozhuk
Scientific Studios on Social and Political Psychology; https://doi.org/10.33120/sssppj.vi49(52).262

Abstract:
У статті розкривається методологічний потенціал космополітичного підходу до дослідження колективної пам’яті як однієї з головних передумов формування групової ідентичності та виявлення підвалин формування глобальної пам’яті. З цією метою у роботі використано цивілізаційний підхід С. Гантінгтона, парадигмальний підхід Дж. Гайдта та методологічний апарат memory studies з притаманною йому інтенцією на проблему формування групової ідентичності. Означений методологічний інструментарій сприяв поясненню цілого спектру сучасних цивілізаційних трансформацій та забезпечив незаангажований погляд на джерела агресивної щодо європейського вибору України та всієї західної цивілізації політики росії. Саме тому, результати дослідження можуть стати корисними для вироблення відповідної європейському вибору України гуманітарної політики, зокрема, для розробки стратегії розвитку української політики пам’яті. Вона має розроблятися з урахуванням доконечного значення глобальної (загальнолюдської) пам’яті для подолання міжнародних конфліктів заради миру та добробуту всього людства та розумінням проблематичності її появи в найближчому майбутньому через цивілізаційні відмінності та економічну нерівність. З огляду на це, важливого значення для сучасного світу набуває формування наднаціональних спільнот, члени яких усвідомлюючи децентралізований характер глобальних процесів та зумовлені ним ризики, будуть орієнтовані на створення системи міждержавних механізмів подолання будь-якої турбулентності заради збереження миру та примноження добробуту людства. Попри цілком шляхетні наміри прихильників заснованого на принципах ліберальної демократії космополітичного світу, їхні ідеї та програми сприймаються з великою засторогою, а подекуди навіть з відвертою ворожістю у культурних середовищах та спільнотах з відмінними від європейських колективним досвідом та історичною пам’яттю. Це ж, своєю чергою, ставить на порядок денний необхідність єднання усього західного світу та конструювання наднаціональної загальноєвропейської ідентичності як необхідної умови внутрішньої консолідації європейського суспільства навколо ціннісного ядра, визначеного спільними історичними споминами, що лежать в основі європейської міжнародної політики.
Iryna Martyniuk
Scientific Studios on Social and Political Psychology; https://doi.org/10.33120/sssppj.vi49(52).260

Abstract:
The article substantiates the resources of social interaction “teacher – student” in preventing the crisis of motivation in student learning and highlights areas for improvement. To study the motivation of the modern student youth, the author used methods for determining learning motives (modified by A.A. Rean, V.A. Yakunin), methods for diagnosing the internal motivation for learning (T.D. Dubovytska), method “Value Orientations” (M. Rokeach), method “SAMOAL”, author’s questionnaire “I master the profession”. In the process of analysis of the obtained results, the methods of descriptive statistics were used: determination of average values and frequency analysisConclusions based on the results of an empirical study of learning motivation are presented. Key aspects of the theory of motivation and factors of motivation of the person to educational activity are noted. It is noted that the interaction of a teacher and the students is a situational factor motivating educational activities, it is able to actualize a significant number of learning motives, to ensure the effectiveness of procedural and effective component. The author claims that in the interaction of a teacher with the students there is a wide range of opportunities to ensure positive flow experiences of both parties. Among them - the ability to meet the needs of students in security (by forming readiness for adult independent life: mastering the profession, a sense of support from others), respect and self-esteem (by forming competencies and awareness), self-actualization and self-realization (by ensuring individual choices, interests) in educational activities. The components of social interaction of teachers with students aimed at maintaining the motivation of learning and prevention of the crisis of motivation are offered. The program of seminars-trainings for scientific and pedagogical workers of the universities is described, which provides elaboration of various aspects of interaction with students, important for maintaining their motivation for educational activity. Limitations: the article contains the results of a study of student motivation conducted by the author before the pandemic, which could make adjustments to the prevailing motives for learning; signs of crisis of learning motivation and risks of its occurrence are described according to the teaching experience of the author and colleagues, no data were collected on the spectrum of their manifestation and frequency in a representative sample; the conclusion about the resources of social interaction “teacher – student” in preventing the crisis of learning motivation is based on a theoretical understanding of the problem of motivating individuals to work and requires further long-term and thorough research to obtain more specific data.
Back to Top Top