HUMANITIES STUDIES

Journal Information
ISSN / EISSN : 2708-0390 / 2708-0404
Published by: Zaporizhzhia National University (10.26661)
Total articles ≅ 142
Filter:

Latest articles in this journal

Maria Potsyurko
HUMANITIES STUDIES pp 30-37; https://doi.org/10.26661/hst-2022-10-87-03

Abstract:
Сучасний етап історичного процесу, коли сформувалося суспільство, яке називають інформаційним, глобалізованим, постіндустріальним тощо, характеризується суперечливістю: з одного боку, небачений раніше рівень комфорту, з іншого – під загрозою знаходиться існування самої людини. Цілком закономірно, що на початку XXI століття все більш значущими стають ціннісні виміри осмислення феномену комфорту, з якими пов’язане вирішення таких глобальних проблем, як позитивні і негативні соціальні та культурні наслідки існування суспільства комфорту, яке використовує новітні технології, знаходиться в постійних пошуках сенсу життя та існує в переддень екологічної катастрофи. Мета статті полягає в аналізі ціннісних аспектів комфорту в умовах сучасного суспільства. Завдання дослідження: проаналізувати сутність функціонування суспільства комфорту; розкрити особливості постановки проблематики суспільства комфорту крізь призму аксіології, виокремити основні аспекти проблеми; окреслити значення як матеріального так і духовного комфорту. Поставлена мета визначила застосування загальнонаукових методів – аналізу, синтезу, порівняння, індукції та дедукції, наукової абстракції, аналогій та наукових узагальнень, логічного та історичного аналізу в рамках системного підходу. Отже, враховуючи морально-ціннісний аспект, комфорт в сучасному суспільстві повинен розглядатись як певна модель, що включає в себе наступні параметри: відсутність соціального зла, соціальної несправедливості; можливість реалізації здібностей; задоволення особистих духовних потреб; умови для самореалізації людини як суб’єкта соціальної діяльності; доступ до здобутків культури, до освіти; необхідний рівень матеріального благополуччя. Тому модель «комфортного суспільства» має в розгорнутому вигляді включати в себе не тільки побутовий комфорт, але й інтелектуальний, психологічний, а найважливіше духовний.
Evaldas Stepanavičius,
HUMANITIES STUDIES pp 122-127; https://doi.org/10.26661/hst-2022-10-87-14

Abstract:
Актуальність. Соціальна відповідальність стає все більш важливою для кожної сучасної організації та невід’ємною частиною бізнес-стратегії. Згідно Garcia, Leal, & Lee (2021), корпоративна соціальна відповідальність привертає все більше і більше наукової уваги, оскільки в останні роки вона стає все більш важливою у політичному, економічному та діловому порядку денному, тому у сучасному суспільстві організації/компанії хочуть створювати позитивну думку, репутацію та привабливість для споживачів. Проблема дослідження: корпоративна соціальна відповідальність привертає все більше уваги, оскільки вона стає все більш важливою у політико-економічних та ділових програмах, а у сучасному суспільстві організації хочуть створити позитивну думку, репутацію та виглядати привабливо для споживачів. Туристичні підприємства повинні взяти на себе відповідальність за вплив своєї діяльності та зробити свій внесок у сталий розвиток, тому інтеграція корпоративної соціальної відповідальності у бізнес-практику є пріоритетом для туристичних організацій. Питання, які тенденції у застосуванні соціальної відповідальності у сфері громадського харчування та туризму і як соціальна відповідальність застосовується на практиці у діяльності цих організацій. Мета дослідження: виявити тенденції реалізації соціальної відповідальності у сфері туризму. Методи дослідження: аналіз наукової літератури, онлайн-анкетування, аналіз статистичних даних, описова статистика. Було обрано кількісне дослідження. Результати та висновок: Отримані результати показали, що підприємства громадського харчування найменш залучені до управління КСВ та охорони навколишнього середовища порівняно з іншими туристичними організаціями. Також у соціально-економічній категорії КСВ на аналогічному рівні беруть участь туристичні організації. Виявлено, що КСВ має як переваги, так і недоліки. Порівнюючи туристичні організації, спостерігається тенденція до того, що найгіршим видом соціальної відповідальності туристичних організацій є громадське харчування, а найкраща увага приділяється розміщенню. Соціальна відповідальність найактивніше реалізується у категорії економічної діяльності у туристських організаціях.
Mykola Kozlovets
HUMANITIES STUDIES pp 142-146; https://doi.org/10.26661/hst-2022-10-87-17

Abstract:
РЕЦЕНЗІЯ НА МОНОГРАФІЧНУ РОБОТУ САРАКУН Л. КОСМОПОЛІТИЗМ ЯК СВІТОГЛЯДНИЙ MODUS VIVENDI ПЛАНЕТАРНОГО СОЦІУМУ : МОНОГРАФІЯ. КИЇВ : ВИДАВЕЦЬ ПП ЛИСЕНКО М. М., 2021. 256 С.
HUMANITIES STUDIES pp 53-63; https://doi.org/10.26661/hst-2022-10-87-06

Abstract:
Актуальність теми становлення і розвитку освіти у діджиталізованому суспільстві детермінується інформаційно-комп’ютерними технологіями, програмним забезпеченням та комп’ютерними програмами, які починають проникати в освіту, – в шкільні аудиторії, вищі навчальні заклади, навчально-освітній процес, націлений на формування цифрових компетентносте у цифровому суспільстві. Метою статті є концептуалізація майбутнього розвитку освіти у цифровому суспільстві. Завдання дослідження: 1) проаналізувати модель цифрової освіти, яка змінює правила гри в освітянському процесі; 2) з’ясувати процес формування цифрової людини, яка стає відкритою, мобільною, змістовною, адаптованою; 3) дослідити роль цінностей – великих даних (BIG DATA) у переформатуванні цифрової освіти та цифрової людини; 4) розкрити цифровізацію освіти як потужну тенденцію становлення і розвитку діджиталізованого суспільства. Об’єктом дослідження є становлення і розвиток освіти у діджиталізованому суспільстві. Предметом освіти вплив діджиталізованого суспільства на становлення і розвиток освіти. Методологія дослідження – загальнофілософські методи – аналізу і синтезу, узагальнення, системного і структурно-функціонального аналізу, антропологічного, аксіологічного, феноменологічного, що дозволяють показати становлення і розвиток освіти у діджиталізованому суспільстві. Зроблено висновок, що цифрові (конвергентні) технології пропонують зовсім інші шляхи вирішення проблем якості та кількості. Цифрові технології мають зробити більше для сучасної освіти, її трансформації та модернізації. Сучасний інтелект допоможе вищій школі створити унікальний освітній цифровий простір. Вплив діджиталізації на освіту є і в майбутньому буде ще сильнішою, керованою алгоритмами, штучним інтелектом, цифровими технологіями, що змінюють цей світ. Освіта змінює фізичний і ментальний ландшафт особистості та способи її роботи у цифровому суспільстві. Формування цінностей цифрової освіти і цифрової людини у діджиталізованому суспільстві пов’язане з формуванням цифрової культури, детермінованої великими даними, яка надає освітнім трансформаціям такого прискорення, які змінюють основи бізнесу, торгівлі, публічних послуг, впливаючи на кожен аспект нашого життя.
Олег Петрович Пунченко,
HUMANITIES STUDIES pp 38-46; https://doi.org/10.26661/hst-2022-10-87-04

Abstract:
В статье акцентировано внимание на обосновании взаимосвязи философии и медицины в контексте цивилизационной истории человечества Раскрывается ретроспективный анализ взаимосвязи философии и медицины в цивилизационной истории человечества. Теоретические сведения о медицинской науке Ибн Сина изложил в своем основном труде «Канон врачебной науки» в пяти книгах, где он охватил анатомию, физиологию, диагностику, хирургию, лекарства. Он выдвинул ряд гипотез, которые позже перешли в разряд научных знаний. Цель статьи – провести ретроспективный анализ взаимосвязи философии и медицины в контексте цивилизационной истории человечества. Задачи исследования: 1) проанализировать атрибутивные и альтернативные свойства человека, которые имеют значение для медицины и философии; 2) раскрыть глобальные проблемы современности, среди которых выделяется проблема здравоохранения; 3) выявить направления борьбы с болезнями, эпидемиями, пандемиями как основу для сохранения жизни и здоровья человека. На фактологическом материале отмечено развитие здравоохранения через борьбу с болезнями, эпидемиями, пандемиями. Сущность COVID-19 объяснена как гео-, био-, социальный квант, негативно воздействующий на все сферы деятельности человечества. Выводы. Подчеркнута необходимость сплоченности медицинских ученых планеты для разработки стратегии выживания человечества в условиях испытания пандемией коронавируса.
Dalia Perkumiene, Sigita Ovčinikovienė, Vytautas Labanauskas
HUMANITIES STUDIES pp 71-79; https://doi.org/10.26661/hst-2022-10-87-08

Abstract:
Актуальність дослідження. Перед пандемією Covid 19 виникла потреба в дрібних місцевих виробниках і виробниках, і все більше споживачів відкривають для себе місцеві продукти. Це також призвело до збільшення кількості дрібних виробників. Європейський союз (ЄС) також став «зеленим» і почав просувати споживання та виробництво здорових, натуральних продуктів з повагою до навколишнього середовища, ухваливши рішення до 2023 року. подати пропозицію щодо єдиного законодавства про стійку продовольчу систему до кінця 2007 р., який має сприяти узгодженості політики як на рівні ЄС, так і на національному рівні, але аналізуватиме вплив на малі та середні підприємства (ферми). Головна проблема. У міру того, як споживачі продовжують підвищувати свої вимоги до безпеки харчових продуктів, якості та різноманітності продуктів, традиційні ланцюжки поставок продуктів харчування розпадаються на набагато короткі ланцюжки поставок продуктів харчування з безліччю дрібних гравців. З цієї причини необхідно проаналізувати, чи адаптоване чинне у Литві законодавство до розвитку дрібних виробників. Це також було визначено метою даної роботи – вивчити процеси регулювання TMTG та проаналізувати проблеми їх застосування до дрібних виробників продуктів харчування. У документі робиться висновок про те, що переважна більшість законів та нормативних актів, що регулюють діяльність короткострокових операторів ланцюжка постачання продовольства, передбачають винятки та їх застосування до дрібних виробників. Найбільша проблема полягає у досягненні виняткової якості при маркуванні та продажу продукції державним органам та компаніям. Для вирішення цих завдань дрібним виробникам необхідно вкладати значні кошти та набувати необхідних навичок та знань. Незважаючи на те, що існує низка наукових статей, що аналізують TMTG у різних аспектах, новизна теми полягає в тому, що в цій статті буде спроба розкрити особливості регулювання діяльності суб’єктів TMTG у Литві та проблеми адаптації малих підприємств до нього. Використовувана методологія включала аналіз наукової літератури, законів та правових актів, описовий, аналітичний, порівняльний та логічний методи. Ключові слова: короткий ланцюжок постачання продовольства (SFSC), продовольче право, регулювання коротких ланцюжків постачання продовольства.
Vlada Bilohur
HUMANITIES STUDIES pp 89-98; https://doi.org/10.26661/hst-2022-10-87-10

Abstract:
Актуальність дослідження у тому, що, зіткнувшись із кризою пандемії COVID-19, що є глобальною кризою у сфері охорони здоров’я, організації виробили нову парадигму глобального менеджменту. Керівники повинні задіяти функцію комплексного контролю за дотриманням політик та процедур Плану забезпечення безперерв- ності бізнесу. Мета дослідження – концептуалізація парадигми глобального антикризового менеджменту у період кризи пандемії COVID-19. Мета дослідження – концептуалізація глобальної парадигми антикризового менедж- менту у період кризи пандемії COVID-19. Об’єктом дослідження є формування парадигми глобального анти- кризового менеджменту як складного соціального та економічного феномена і динамічного процесу. Предметом дослідження – вплив кризи пандемії COVID-19 на формування парадигми глобального антикризового менедж- менту. Методологічна основа дослідження сформована загальнонауковими принципами системного підходу; методами аналізу – логічного, факторного, порівняльного, стратегічного, управлінського; методами економіко- математичного та організаційно-структурного моделювання, кількісного та якісного дослідження основних тен- денцій та напрямків формування та розвитку сфери послуг, мережевої та цифрової інфраструктур, галузевого (у сфері послуг) менеджменту. Результат дослідження. 1. Проаналізовано головні проблеми глобального анти- кризового менеджменту. 2. Визначено складові парадигми глобального антикризового менеджменту у період кризи пандемії COVID-19. 3. Розроблено парадигму управління організацією у контексті глобального антикризо- вого менеджменту. 4. Обґрунтовано антикризову програму глобального менеджменту в управлінні організацією. 5. Досліджено нові проблеми менеджмент комплаєнсу у контексті парадигми глобального антикризового менедж- менту. 6. Розроблено Agile-менеджмент як складову парадигми антикризового глобального менеджменту. Зро- блено висновок, що у сучасних реаліях турбулентного середовища глобальної кризи пандемії COVID-19, орга- нізації повинні розробити власну систему парадигми глобального антикризового менеджменту, адаптовану до вимог сьогодення та перспектив на майбутнє.
Dalia Perkumiene, Lina Urbutienė
HUMANITIES STUDIES pp 64-70; https://doi.org/10.26661/hst-2022-10-87-07

Abstract:
Актуальність дослідження. Перед пандемією Covid 19 виникла потреба в дрібних місцевих виробниках і виробниках, і все більше споживачів відкривають для себе місцеві продукти. Це також призвело до збільшення кількості дрібних виробників. Європейський союз (ЄС) також став «зеленим» і почав просувати споживання та виробництво здорових, натуральних продуктів з повагою до навколишнього середовища, ухваливши рішення до 2023 року. подати пропозицію щодо єдиного законодавства про стійку продовольчу систему до кінця 2007 р., який має сприяти узгодженості політики як на рівні ЄС, так і на національному рівні, але аналізуватиме вплив на малі та середні підприємства (ферми). Головна проблема. У міру того, як споживачі продовжують підвищувати свої вимоги до безпеки харчових продуктів, якості та різноманітності продуктів, традиційні ланцюжки поставок продуктів харчування розпадаються на набагато короткі ланцюжки поставок продуктів харчування з безліччю дрібних гравців. З цієї причини необхідно проаналізувати, чи адаптоване чинне у Литві законодавство до розвитку дрібних виробників. Це також було визначено метою даної роботи – вивчити процеси регулювання TMTG та проаналізувати проблеми їх застосування до дрібних виробників продуктів харчування. У документі робиться висновок про те, що переважна більшість законів та нормативних актів, що регулюють діяльність короткострокових операторів ланцюжка постачання продовольства, передбачають винятки та їх застосування до дрібних виробників. Найбільша проблема полягає у досягненні виняткової якості при маркуванні та продажу продукції державним органам та компаніям. Для вирішення цих завдань дрібним виробникам необхідно вкладати значні кошти та набувати необхідних навичок та знань. Незважаючи на те, що існує низка наукових статей, що аналізують TMTG у різних аспектах, новизна теми полягає в тому, що в цій статті буде спроба розкрити особливості регулювання діяльності суб’єктів TMTG у Литві та проблеми адаптації малих підприємств до нього. Використовувана методологія включала аналіз наукової літератури, законів та правових актів, описовий, аналітичний, порівняльний та логічний методи.
HUMANITIES STUDIES pp 9-19; https://doi.org/10.26661/hst-2022-10-87-01

Abstract:
У статті досліджено концептуальні основи моделі “форсайт цифрової економіки”, в контексті якої дається аналіз понять “форсайт”, “стратегічний форсайт” та їхня відмінність від планування, прогнозування. Форсайт, у поєднанні з підходом з цифрової економіки як комплексної адаптивної системи, сприяє розвитку передбачення та прогнозування, але від них відрізняється. Стратегічний форсайт розвивається у багатьох країнах із розвиненою економікою, що включають країни Європейського союзу, Японії та Сінгапуру, де поширені програми форсайту на урядовому рівні. Згідно з визначеннями вчених, форсайт розуміється як здатність бачити те, що буде чи може статися у майбутньому. Мета дослідження – концептуалізація моделі “форсайт цифрової економіки”, що лежить в основі розуміння процесів та тенденцій цифрового суспільства. Об’єкт дослідження – модель “форсайт цифрової економіки” як складний соціальний та економічний феномен. Предмет дослідження – вплив цифровізації формування моделі “форсайту цифрової економіки”. Дослідження спирається на аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду вивчення форсайту цифрової економіки, в основі якого лежить розуміння системи та процесів управління цифровими знаннями (парадигма цифрового мислення та відносин), концепції управління інформацією та знаннями. Методи аналізу – порівняльний аналіз, контент-аналіз, методи дедукції та моделювання як наукового пізнання соціально-економічних процесів. Результат дослідження. Проаналізовано сутність понять “форсайт” та “стратегічний форсайт” та визначено методи проведення форсайту цифрової економіки. З’ясовано теоретичні та практичні основи форсайту для бізнесу та методологія інтегрального форсайту під час проведення форсайт-сесії. Розкрито використання форсайт-методів форсованої цифровізації повсякденних соціальних практик та аналіз “форсайту цифрової економіки” у Європі. Практичне значення дослідження полягає у філософському осмисленні аналізу “форсайту цифрової економіки” у Європі. Акселератором форсайту цифрової парадигми є цифровий простір та цифрові креативні технології.
Kostiantyn Korsak, Yurii Korsak, Anatolii Pokhresnyk
HUMANITIES STUDIES pp 20-29; https://doi.org/10.26661/hst-2022-10-87-02

Abstract:
Дослідження детерміноване потребами професійного зростання в сучасних умовах діяльності національної освітньої сфери і бажанням відшукати найбільш перспективний напрям стратегії всього цивілізаційного розвитку держави й запропонувати на цій основі ефективні засоби підвищення якості життя, боротьби з пандеміями і колапсами. Тому головна мета полягає в критичному аналізі відомих нам прогнозів майбутнього для людства в цілому та в оцінці корисності й стратегічної скерованості головних аналітичних матеріалів НАНУ щодо цивілізаційного вибору та урядових рішень і планів на найближчі десять років. Конкретні завдання передбачають виклад авторських результатів в аналізі переходу Хомо від канібалізму до аграрного гуманізму та у тому впливі на сучасні архетипи, що детермінують події в Україні та Західній Європі. Методи в теоретичному плані спираються на фундаментальні закони філософії й поєднують головні досягнення точних і гуманітарних наук. У прикладному аспекті ми віддаємо перевагу врахуванню найновіших досягнень у багатьох молодих наукових секторах і відкритих нами перспективних зонах, які пропонуємо називати «ноонауками». Поєднаємо текстове й інфографічне представлення пояснень і пропозицій. Головні результати включають філософсько-світоглядне пояснення причин і особливостей переходу Хомо від канібалізму до аграрного гуманізму в інтервалі 15000–7000 років тому з доведенням вирішальної ролі пращурів українців і європейських землеробів. Відміна нашого пояснення цієї неолітичної революції від спроб попередників, які акцентували виробничі зміни, полягає у доведенні вирішальної ролі винайдення перспективного світогляду як засобу об’єднання сил та інтелектів тисяч осіб для перемоги гуманізму й формування протоукраїнського і гуманного архетипу. Доведено його поширення від Атлантики до Зауралля, зникнення у Західній Європі в процесі геноциду в роки існування Великого Трипілля і подальше збереження в зонах його впливу. На цій основі висловлені критичні зауваження щодо пропозицій НАНУ і планів керівників України. Вони ігнорують наш архетип і помилково вважають авторитетом непридатні для нас європейські післягеноцидні взірці. Висновки і пропозиції включають наголос на орієнтацію стратегії розвитку України- ХХІ на прискорене застосування ноотехнологій і формування всієї гуманітарної сфери на світоглядній парадигмі наших прадавніх пращурів.
Back to Top Top