Ukrainian Journal on Library and Information Science

Journal Information
ISSN / EISSN : 26167654 / 26178427
Current Publisher: Kyiv National University of Culture and Arts (10.31866)
Total articles ≅ 14
Filter:

Latest articles in this journal

Oksana Matvienko, Michael Tsyvin
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 66-76; doi:10.31866/2616-7654.2.2018.152776

Abstract:Мета роботи. Дослідження пов’язане із пошуком концепту, який би дав змогу описати системну єдність усіх галузево-предметних складових спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».Методи, застосовані в обґрунтуванні змісту концепту «управління знаннями», що дає змогу агрегування, пошуку спільного у спеціалізаціях, які у новоствореній спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» поки що не мають «метатеорії» професійної підготовки.Наукова новизна дослідження полягає у виявленні можливості застосування поняття «управління знаннями» як методологічного орієнтира для побудови концепції спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».Висновки. Управління знаннями є структурною складовою інформаційного менеджменту і разом із такими складовими, як управління контентом (content management), управління записами (records management) та управління документами (document management), відповідає семантичному полю діяльності фахівця в галузі інформаційної діяльності.Професійні завдання діяльності інформаційного фахівця охоплюють широке коло питань, пов’язаних з інтегральним підходом до створення, накопичення та управління знаннями – як зафіксованими у документах, так і тими, що потребують пошуку, виявлення і формалізації.
Halyna Shvetsova-Vodka
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 10-22; doi:10.31866/2616-7654.2.2018.152533

Abstract:Одним із найбільш популярних напрямів розвитку гуманітарних наук на початку XXI ст. стало вчення про ноосферу, або ноосферологія. Виникає потреба у вивченні основ вчення про ноосферу, з якими варто координувати теорії документології та бібліології. Завдання статті – ознайомити з основними рисами вчення про ноосферу. Провідним методом дослідження обрано історіографічний аналіз наявних публікацій, переважно із гуманітарних наук, зокрема з філософії. Для розуміння наукового значення поняття «ноосфера» розглянуто історію його виникнення та обґрунтування, зокрема в концепції видатного вченого-натураліста Володимира Івановича Вернадського. Показано, як виникли поняття і термін «ноосфера» в процесі спілкування В. І. Вернадського і французьких вчених Едуарда Ле Руа і П’єра Тейяра де Шардена у 1920-ті рр. Подальший розвиток ноосферних ідей відбувався паралельно у філософсько-теологічній концепції П. Тейяра де Шардена та природничо-науковій концепції В. І. Вернадського. Ідеї В. І. Вернадського знайшли відображення в теоретичній праці «Наукова думка як планетне явище», над якою автор працював у 1930-ті рр., але опублікована вона була пізніше. Підсумки власної ноосферної теорії В. І. Вернадський підбив у статті «Кілька слів про ноосферу», опублікованій 1944 р. Також окремі думки і висновки щодо ноосфери В. І. Вернадський виклав у листах до колег та нотатках, які почали публікувати вже після його смерті (1970–1990-ті рр.). Визначено, що ці класики ноосферології часом створення ноосфери вважали момент появи в біосфері Людини розумної, але на цьому розвиток ноосфери тільки починається. Процес ноосферогенезу продовжується і...
Svitlana Chukanova
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 52-63; doi:10.31866/2616-7654.2.2018.152574

Abstract:У статті йдеться про принципи дотримання норм академічної доброчесності та шляхи уникнення неправомірної маніпуляції з дослідницькими даними в управлінні даними дослідження (УДД) на прикладі досвіду світових університетів та організацій у здійсненні якісного УДД. Під час написання статті автором було проаналізовано досвід управління даними досліджень університету Ґлазґо (Шотландія), здобутий під час стажування за програмою мобільності «Еразмус Плюс: мобільність академічних співробітників», що стало можливим завдяки угоді між Університетом Ґлазґо та Національним університетом «Києво-Могилянська академія». В роботі зокрема йде мова про принципи роботи репозитарію «Enlighten» бібліотеки Університету Ґлазґо, а саме про зв'язок профілів викладачів та дослідників університету з роботами, депонованими у репозитарій. Варто зауважити, що цей електронний архів також слугує репозитарієм для даних та пакетів даних досліджень, про цілісність і достовірність яких варто пам’ятати у контексті академічної доброчесності, щоб уникнути фальсифікацій та фабрикації даних. У статті розглянуто деякі інструменти роботи з дослідницькими даними, а також фундаментальні принципи академічної доброчесності, що є засадничими як у навчанні та викладанні, так і в процесі проведення дослідження.
Ivan Bratus, Zoriana Sverdlyk
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 78-88; doi:10.31866/2616-7654.2.2018.152784

Abstract:У статті проаналізовано основні функції моніторингу відеогостинґу YouTube. Зокрема, використано авторський досвід роботи з відеогостинґом в освітніх цілях. Особливу увагу автори зосередили на дослідженні принципів створення та підтримки власного каналу YouTube, оптимізації пошуку контенту, побудові якісних моделей списків відтворення. Зауважено, що при формуванні власного каналу YouTube необхідно розуміти, що цей інноваційний продукт базується на динамічній видозміні контенту і має враховувати потреби кінцевого споживача. Розглянуто панелі інструментів, що дають змогу управляти контентом каналу на відеогостинґу YouTube – «Творча студія» та «Нова творча студія» (бета), які відрізняються графічним оформленням і функціональними специфікаціями, забезпечують можливість адаптації під конкретного користувача. Були досліджені ідентифікатори відео на YouTube, завдяки яким моніторинг відеоресурсів можливо здійснювати за різними критеріями: новизною (часом публікації), кількістю переглядів, пріоритетами користувача. Особливу увагу автори приділили системі внутрішньої ідентифікації відео на каналі YouTube, представленої ідентифікаторами – унікальними комбінаціями літер і цифр, які додатково використовуються для інтеграції сервісів YouTube в інші. З технічної точки зору це значно спрощує групування контенту, точний пошук та унеможливлює фальсифікацію. Розглянуто питання про дотримання авторського права. Зауважено, що при будь-якій спробі використання фрагментів з інших джерел, як правило, це стосується популярних сучасних музичних творів та художніх фільмів, можливе блокування власного каналу YouTube. Одним зі способів...
Yuriy Stolyarov
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 24-35; doi:10.31866/2616-7654.2.2018.152572

Abstract:Офіційно прийняті на міжнародному, українському і російському рівнях визначення документа пропонується розуміти розширено, допускаючи вважати документом і природне джерело інформації, тобто людину. Відповідно поряд із документом як об'єктом штучного походження в обсяг поняття документа включається і об’єкт природного походження. Методологічно правомірність такого розгляду випливає з визначення документа, прийнятого Міжнародною організацією зі стандартизації, а також російських і українських державних стандартів. Автор обґрунтовує правомірність існування безлічі дефініцій документа, що залежать від специфіки і профілю відповідної соціальної системи.
Sergey Zhumar, Yuriy Nesterovich
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 37-50; doi:10.31866/2616-7654.2.2018.152573

Abstract:У архівознавстві, документознавстві, інших документально-інформаційних науках необхідна побудова несуперечливих терміносистем. Понад це, в умовах міждисциплінарності в науці затребуваною є побудова терміносистеми документології, яка узагальнює поняття, оптимізує базові терміни, схеми документально-інформаційних та суміжних з ними наук, координує в необхідних межах побудову терміносистем цих дисциплін. Аналіз дефініцій термінологічних стандартів і законодавства з діловодства та архівної справи часом виявляє наявність омонімії дефініцій як речень, так і їх складових частин. Усунення такого роду омонімії є умовою несуперечливої побудови терміносистем документознавства та архівознавства.
Yevheniia Kulyk
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 53-62; doi:10.31866/2616-7654.1.2018.146281

Abstract:Це дослідження зосереджується на діяльності українських бібліотек для молоді, а також їхній ролі у розвитку інформаційної та мережевої медіа культури та обізнаності серед молоді. Завдяки моніторингу звітності молодіжних бібліотек та аналізу контенту веб-сайтів, блогів та сторінок соціальних мереж були виявлені існуючі бібліотечні засоби у створенні молодіжних інформаційних мереж та медіа-культури. Метод порівняльного аналізу дав змогу порівняти обрані бібліотечні засоби для створення молодіжних інформаційних мереж та медіа-культури з акцентом на індивідуальні психологічні характеристики молоді (у ранньому та пізньому юнацькому віці) та особливості моделі української медіа освіти. Розкрито існуючі методи та інструменти для створення інформаційних мереж та підвищення медіа компетентності молоді з урахуванням психологічних та вікових факторів. Також розглядається можливість додавання бібліотек до української моделі засобів масової інформації. Доведено, що одним із пріоритетів, які вимагають від бібліотек об'єднувати зусилля, є розробка чітких стратегічних дій у мережі молодіжних бібліотек та створення мережевої культури інформації та медіа, а також забезпечення того, щоб ця діяльність була не хаотичною, а цілеспрямованою та добре організованою.
Evgeniy Pleshkevich
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 18-26; doi:10.31866/2616-7654.1.2018.148171

Abstract:Розкриті питання інкорпорування терміна «документ» в російські законодавчі акти XVIII – першої половини XIX століть. На підставі аналізу первинних джерел здійснено спробу реконструкції процесу формування правових поглядів на документ у російській правовій традиції. Розглядається зародження перших уявлень про документ як самостійний вид судового доказу в Росії на початку XVIII ст. Показана процедура формування правових властивостей документа як різновиду судового доказу через інституціоналізацію письмових комунікацій у судовій сфері.Виявлено, що процес формування правових уявлень про документ проходив у рамках інституціоналізації письмових комунікацій, що включало в себе захист від службової фальсифікації, нормативну регламентацію процесів створення документа та його руху впродовж усього життєвого циклу, а також регламентацію формуляра документа. Акцентовано значення формування уявлень про експертизу автентичності документа та його пріоритетність як судового доказу, обґрунтована роль у цьому процесі переведення письмових комунікацій у правовій сфері під контроль держави.Встановлено, що до середини XIX століття в цивільному праві документ почав розглядатися як різновид письмових записів, довіру до яких було забезпечено на інституційному рівні, що давало змогу використовувати документ у цивільному судовому процесі як незаперечний доказ, що має перевагу перед релігійною клятвою та показаннями свідків. Саме в правовому контексті документ починає застосовуватися у сфері справочинства.
Tetiana Yaroshenko, Svitlana Chukanova
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 10-17; doi:10.31866/2616-7654.1.2018.146186

Abstract:У цьому дослідженні представлено деякі аспекти впливу цифрової гуманітаристики (Digital Humanities) на сучасне бібліотекознавство. Метою статті є показати, що сучасне вітчизняне бібліотекознавство розвивається у напрямку цифрової гуманітаристики та встановлює все більш тісні зв’язки з галуззю інформаційних технологій. Проаналізовано основні вітчизняні проекти в цій царині. Визначено подальші напрямки в дослідженнях цифрової гуманітаристики з метою виявлення застосування для сучасного бібліотекознавства зокрема. Для аналізу сучасного стану бібліотекознавства у контексті цифрової гуманітаристики було обрано порівняльний метод та метод аналізу літератури. Оскільки цифрова гуманітаристика в Україні має менше розповсюдження, ніж у світі, тому порівняльний метод допоміг у зіставленні впливу цифрової гуманітаристики на бібліотечну справу в Україні та світі. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що концепція цифрової гуманітаристики у бібліотекознавстві майже не розглядалася вітчизняними науковцями та спеціалістами із соціальних комунікацій. У ході нашого дослідження ми дійшли висновку, що сучасне українське бібліотекознавство частково готове до адаптації цифрової гуманітаристики, що видно з кількох прикладів оцифрування вітчизняними бібліотеками, музеями та іншими закладами культури різних об’єктів та артефактів.
Yuriy Nesterovich
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 27-36; doi:10.31866/2616-7654.1.2018.148172

Abstract:Актуальність проведеного дослідження обумовлена необхідністю оптимізації змісту базових термінів наук про документаційну та інформаційну забезпечувальну діяльність –ДІЗД (документознавства, бібліотекознавства, наукової інформатики та ін.), встановленням та повноцінним розкриттям сутності її одиниць, процесів і сегментів.На основі застосування методів термінологічного аналізу, експлікації, системного, структурно-функціонального розглядаються ключові з позицій становлення документології як розвиненої науки питання сутності одиниці документаційної діяльності та поняття і побудови фундаментальної теоретичної системи. Підкреслюється, що наявності розвиненої теорії в документології – загальній інтертеоріі ДІЗД – відповідає вироблення фундаментальної теоретичної схеми. Оскільки в ній питома вага онтологічних знань (знань про сутність об'єкта) велика, то методологічна стратегія побудови теорії і систематизації знань в документології передбачає слідування ґрунтовно розробленому концепту сутності об'єкта.Обґрунтовується, що бінарна сутність одиниці ДІЗД, яка відповідає «широкому» трактуванню документа, з урахуванням соціального аспекту її функціонування – соціального статусу і прагматичних властивостей – логічно має бути доповнена функціонально-статусною сутністю, що забезпечить необхідну відповідність «вузькому» трактуванню документа. Пропонується тринарна сутність одиниці ДІЗД як продукту матеріального і інтелектуального виробництва, який наділений соціальним статусом і виконує комплекс функцій у соціальній діяльності.