Ukrainian Journal on Library and Information Science

Journal Information
ISSN / EISSN : 26167654 / 26178427
Current Publisher: Kyiv National University of Culture and Arts (10.31866)
Total articles ≅ 22
Filter:

Latest articles in this journal

Halyna Salata
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 10-18; doi:10.31866/2616-7654.3.2019.169662

Abstract:Реалізація принципу соціальної справедливості у сучасних умовах стає об’єктом глибокого теоретичного розгляду у межах бібліотекознавства та інформаційних наук. Метою статті є аналіз концепції соціальної справедливості у бібліотекознавстві та інформаційних науках. Методологічною основою дослідження виступили діалектичні ідеї про взаємозв’язок розвитку теорії та практики, системний підхід до вивчення соціальних об’єктів, інтерпретаційна дослідницька парадигма, інтегративний антропологічний підхід. Описовий і трансдисциплінарний методи дозволили синтезувати результати досліджень, отриманих фахівцями у різних галузях знань. Боротьба з соціальною ексклюзією, імплементація принципу соціальної справедливості за умов збільшення розриву між бідними та багатими стає нагальною потребою сучасних бібліотек. Для успішної інтеграції у суспільство майбутнього публічні бібліотеки мають трансформуватися у своєрідні міжкультурні клуби, платформи для вільного спілкування та обміну думками, стати культурними осередками своїх громад. Бібліотеки ХХІ століття перетворюються на серйозних гравців у сфері глобалізації – вони інтегруються у більш широкий соціально-політичний, економічний і культурний контексти. Наукова новизна отриманих результатів полягає у здійсненні аналізу концепції соціальної справедливості у бібліотекознавстві та інформаційних науках, а також в обґрунтуванні доцільності її використання в умовах сьогодення. Викладені у статті положення і зроблені висновки можуть бути використані під час розробки інноваційних стратегій розвитку бібліотек.
Tetiana Hranchak
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 20-35; doi:10.31866/2616-7654.3.2019.169663

Abstract:Стаття присвячена розгляду ключових векторів розвитку бібліотечної справи в Україні в умовах становлення інформаційного суспільства, висвітленню трансформації комунікативної функції бібліотек як провідної в реалізації бібліотеками свого суспільного призначення в середовищі покоління Z. Підкреслено необхідність у контексті впровадження спеціальності «інформаційна, бібліотечна та архівна справа» і розробки стандартів із забезпечення підготовки кадрів для галузі гармонічного поєднання технологічного та гуманітарного (соціокультурного) компонентів у розвитку бібліотечної справи. Обґрунтовано трансформацію комунікаційної функції бібліотек у бік зміщення акцентів із забезпечення з’єднання користувача з потрібним йому документом або інформацією (технологічний аспект) до створення сприятливих умов для налагодження комунікації по лінії «користувач – користувач» (соціокультурний аспект). Посилення комунікативного компонента розглянуто в контексті актуалізації завдання організації середовища управління знаннями як передумови формування спільноти практики, коли в процесі комунікації відбувається інтенсивний обмін знаннями та генерування нової інформації та знань. Висвітлено різні перспективні форми бібліотечної діяльності, спрямовані на формування умов для взаємодії користувачів і спрямування їх активності в бік творення. На основі аналізу проектів Науково-технічної бібліотеки ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» обґрунтовано затребуваність у користувачів формування бібліотекою просторів...
Victor Siedykh
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 44-53; doi:10.31866/2616-7654.3.2019.169667

Abstract:У статті йдеться про бібліотеки та читальні Комітетів піклування про народну тверезість. в історії бібліотечної справи України ця проблематика досліджується, але потребує продовження як на всеукраїнському, так і на регіональному рівні. Метою статті є висвітлення та обґрунтування бібліотечної діяльності Комітетів на території Харківської губернії на зламі ХІХ–ХХ ст. Такий аспект дослідження автор запропонував уперше. Висновки дослідження побудовані на використанні системно-історичного підходу, історичного методу, аналізі документів, опублікованих у виданнях кінця ХІХ – початку ХХ ст., які становлять його джерельну базу. Автор робить висновки про те, що бібліотеки Комітетів слід вважати особливим типом народних книгозбірень, завданням яких була антиалкогольна пропаганда.
Natalya Kobyzhcha
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 36-43; doi:10.31866/2616-7654.3.2019.169666

Abstract:Мета статті – виявити специфіку електронних документів у системі сучасних бібліотечних фондів. Методологія дослідження спирається на загальнонаукові методи пізнання, у тому числі системний підхід, який посприяв аналізу електронного документа як невід’ємної частини бібліотечної справи, фондів та електронного документного простору, як системи загального порядку; застосовано теоретико-емпіричні методи – абстрагування, аналогія, аналіз, дедукція, індукція, редукція та синтез. Наукова новизна. Досліджено специфіку електронних фондів у контексті вітчизняних та світових тенденцій розвитку бібліотечної діяльності; проаналізовано різноманітні аспекти формування фондів електронних документів та електронних бібліотек як невід’ємного компонента бібліотечного фонду ХХІ ст.; уточнено поняття «електронний документ», «електронний фонд», а також відмінності електронного фонду бібліотеки від електронної бібліотеки. Висновки. Визначено специфіку електронних документів як форми, що з’явилася в результаті синтезу документного різноманіття та комп’ютерних технологій і наділена властивостями документа, спільними з класом технотронних документів, зі специфічними загальними властивостями, і, водночас, особистісними видовими ознаками. Виявлено, що розширення та доповнення електронного фонду бібліотеки на сучасному етапі – один із пріоритетних напрямків діяльності вітчизняних бібліотек, як на місцевому, так і на національному рівні, що відбувається у межах створення єдиного інформаційного простору та надання інформації в національних та міжнародних інформаційних системах, згідно з Державною цільовою...
Oleg Serbin, Yevheniia Kulyk
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 56-70; doi:10.31866/2616-7654.3.2019.169668

Abstract:Мета дослідження полягає у вивченні потреб працівників бібліотек українських університетів у безперервній фаховій освіті для набуття/оновлення компетентностей в умовах швидких технологічних, суспільно-економічних змін. Результати були отримані за допомогою онлайн-опитування, проведеного Секцією університетських бібліотек Української бібліотечної асоціації. Онлайн-анкету склали шість логічно пов’язаних розділів для з’ясування демографічних характеристик, ставлення до необхідності безперервного професійного навчання, рівня знань, навичок, умінь на основі самоаналізу, ефективних освітніх форм, мотивуючих та стримуючих чинників, особливостей сприйняття інформації тощо. Результати засвідчили високий рівень усвідомлення бібліотекарями необхідності постійного професійного вдосконалення для імплементації змін та попит на програми професійного розвитку. Цінність результатів полягає в конкретизації кола тем, навичок, умінь, потребу в яких відчувають бібліотекарі, а також їхніх пріоритетів у виборі зручних освітніх форм. Дослідження, також, покликане сприяти розробці відповідних навчальних програм, ресурсів, сервісів для підвищення кваліфікації бібліотекарів.
Irene Lopatovska
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 72-79; doi:10.31866/2616-7654.3.2019.169669

Abstract:Стаття присвячена огляду технології цифрових інтелектуальних персональних асистентів (ІПA, також відомих як розмовні агенти, розумні спікери, цифрові / інтелектуальні персональні помічники або голосові агенти). Розглянуто oсновні технічні функції таких програм, як Google Assistant, Amazon Alexa, Microsoft Cortana, Apple Siri, а також випадки їхнього використання в приватному і громадському середовищах. Представлені, також, тенденції дослідження ІПА та ідеї для дослідження ІПA в українському контексті.
Tetyana Myskevych
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 87-107; doi:10.31866/2616-7654.3.2019.169673

Abstract:Сьогодні повсюдна інформатизація стає необхідною передумовою подальшого суспільного розвитку. Утім, її макросоціальний перетворюючий ефект пов’язаний не тільки з новими перевагами та можливостями в різних сферах життєдіяльності, а й із низкою модернізаційних ризиків та загроз для сталого розвитку. Суперечливий характер процесу глобальної інформатизації актуалізує завдання осмислення однієї з основних і пріоритетних для вирішення світових соціальних проблем – явища цифрової нерівності.Стаття присвячена висвітленню специфіки проблеми цифрової нерівності в сучасному суспільстві, визначенню поточної комплексної оцінки ступеня її актуальності для України. Цифрова нерівність розглядається як динамічна загроза, що одночасно поширюється на глобальному, регіональному та локальному рівнях. Охарактеризовано основні фактори виникнення дисбалансу в освоєнні цифрового простору в Україні, а також його актуальні показники.Оскільки цифрова нерівність являє собою складний та багатоаспектний феномен, дане дослідження ґрунтується на застосуванні комплексного підходу, що передбачає врахування еволюції цифрової нерівності та виокремлення у зв’язку з цим двох етапів її розгортання. Для визначення ситуації з цифровою нерівністю в Україні використовувалися методи статистичного дослідження та моніторингу, що дало змогу з’ясувати стан локальної цифрової нерівності та динаміку ключових показників України щодо рівня розвитку інформаційного суспільства у даних світових рейтингів.Виявлено, що Україна все ще залишається країною з наздоганяючою інформатизацією, для якої характерне одночасне розгортання...
Oksana Sikorskaya, Maria Bovkunovich
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 80-86; doi:10.31866/2616-7654.3.2019.169670

Abstract:На прикладі бази даних Scopus проведено аналіз публікацій білоруських авторів з метою вивчення тенденцій міжнародного наукового співробітництва на початковому етапі. На основі використання наукометричних і бібліометричних методів – статистичного, підрахунку кількості публікацій, індексів цитування, кількості співавторів – виявлено, що частка одиночних публікацій у тематичних колекціях бази даних вкрай незначна, представлені статті є результатом масштабних міжнародних проектів і підготовлені за участю великих авторських колективів із провідною роллю дослідників високорозвинених країн. Обґрунтовано перспективність міжнародного колективного формату співпраці для публікації результатів наукових досліджень у журналах із високим імпакт-фактором, що сприяє цитованості робіт і підвищенню наукового іміджу білоруських авторів.
Sergey Zhumar, Yuriy Nesterovich
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 37-50; doi:10.31866/2616-7654.2.2018.152573

Abstract:У архівознавстві, документознавстві, інших документально-інформаційних науках необхідна побудова несуперечливих терміносистем. Понад це, в умовах міждисциплінарності в науці затребуваною є побудова терміносистеми документології, яка узагальнює поняття, оптимізує базові терміни, схеми документально-інформаційних та суміжних з ними наук, координує в необхідних межах побудову терміносистем цих дисциплін. Аналіз дефініцій термінологічних стандартів і законодавства з діловодства та архівної справи часом виявляє наявність омонімії дефініцій як речень, так і їх складових частин. Усунення такого роду омонімії є умовою несуперечливої побудови терміносистем документознавства та архівознавства.
Svitlana Chukanova
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 52-63; doi:10.31866/2616-7654.2.2018.152574

Abstract:У статті йдеться про принципи дотримання норм академічної доброчесності та шляхи уникнення неправомірної маніпуляції з дослідницькими даними в управлінні даними дослідження (УДД) на прикладі досвіду світових університетів та організацій у здійсненні якісного УДД. Під час написання статті автором було проаналізовано досвід управління даними досліджень університету Ґлазґо (Шотландія), здобутий під час стажування за програмою мобільності «Еразмус Плюс: мобільність академічних співробітників», що стало можливим завдяки угоді між Університетом Ґлазґо та Національним університетом «Києво-Могилянська академія». В роботі зокрема йде мова про принципи роботи репозитарію «Enlighten» бібліотеки Університету Ґлазґо, а саме про зв'язок профілів викладачів та дослідників університету з роботами, депонованими у репозитарій. Варто зауважити, що цей електронний архів також слугує репозитарієм для даних та пакетів даних досліджень, про цілісність і достовірність яких варто пам’ятати у контексті академічної доброчесності, щоб уникнути фальсифікацій та фабрикації даних. У статті розглянуто деякі інструменти роботи з дослідницькими даними, а також фундаментальні принципи академічної доброчесності, що є засадничими як у навчанні та викладанні, так і в процесі проведення дослідження.