Ukrainian Journal on Library and Information Science

Journal Information
ISSN / EISSN : 26167654 / 26178427
Current Publisher: Kyiv National University of Culture and Arts (10.31866)
Total articles ≅ 38
Current Coverage
DOAJ
Filter:

Latest articles in this journal

Dmytro Belov
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 29-42; doi:10.31866/2616-7654.5.2020.205728

Abstract:
Стаття присвячена висвітленню основних тенденцій розвитку коміксу в Україні з позицій його видової і жанрової специфіки. Виявлено зростання популярності коміксу як інформаційного продукту на вітчизняному книговидавничому ринку. На підставі аналізу статистичних даних доведено тенденцію до зростання як кількості найменувань вітчизняних коміксів, так і кількості видавництв, котрі спеціалізуються на комікс-продукції. Обґрунтовано перспективи коміксу як інструменту залучення до читання в умовах інформатизованого суспільства.Здійснено спробу класифікації коміксів в Україні за форматом, жанрами і оригінальністю (перекладені, адаптації класичних і сучасних українських літературних творів, оригінальні). Виявлено розвиток вітчизняного ринку коміксів у бік дорожчої і більш якісної продукції – виробництва графічних романів. Розкрито особливості різних видів вітчизняних коміксів, акцентовано вплив на популярність історико-героїчних видів коміксів суспільно-політичних процесів, зокрема подій Революції гідності і війни на Сході України, розглянуто спробу створення вітчизняного пантеону супергероїв. Акцентовано виховну і просвітницьку функції коміксу в Україні, модернізацію та інтеграцію засобами коміксів у сучасний соціальний контекст важливих із погляду національної ідентичності смислів. На тлі зростання популярності і розвитку жанру фантастичного коміксу та широкої представленості на книговидавничому ринку історико-героїчних коміксів констатовано занепад гумористичного коміксу в Україні.Обґрунтовано такі форми та засоби популяризації коміксів і поширення комікс-культури в Україні, як фестивалі, блоги, тематичні вечори, презентації, спеціальні інтернет-ресурси. Визначено, що потужним засобом популяризації коміксів є кінематограф.
Tetiana Oleksandrivna Yaroshenko, Oleksandra Yaroshenko
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 108-126; doi:10.31866/2616-7654.5.2020.205734

Abstract:
Метою цієї роботи є огляд потенціалу використання наукометричних та бібліометричних показників для оцінювання результатів наукової діяльності та окреслення сучасних тенденції і кореляції даних та індикаторів високоцитованих публікацій українських авторів у провідних базах даних цитувань.На основі аналізу відібраних за визначеними критеріями публікацій та цитувань українських дослідників у трьох базах даних цитувань Dimensions, Scopus, Web of Science Core Collection, а також з урахуванням деяких показників Altmetrics і використанням таких індикаторів, як Scopus Citation benchmarking, Plum X Metrics за часовий проміжок 2017–2019 роки висвітлено особливості, тенденції та кореляції окремих показників щодо високоцитованих публікацій дослідників України. Наведено низку прикладів, що ілюструють дослідження. Виявлено, що перша десятка високо цитованих документів українських авторів є доробком великої кількості співавторів, зокрема зарубіжних, водночас трапляються документи, де науковці з українською афіліацією є головними авторами; журнали «топового» списку не є виданнями України, більшість документів авторів з українською афіліацією, отриманих за результатами пошуку в провідних базах даних цитувань, розміщені в журналах публікаційної моделі відкритого доступу, хоча відсутність повного тексту та згадування документа в Інтернеті не означає відсутність цитувань роботи, якщо вона є цікавою науковій спільноті; за сферою знань найбільше цитувань українських авторів здобули медичні, фізичні, математичні, комп’ютерні та хімічні науки.Автори підтверджують, зокрема, отриманими даними кореляцію між кількістю цитувань та міжнародним академічним партнерством, відкритим доступом, типом та видом публікації, джерелом та місцем публікації тощо.
Alyona Motko
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 80-93; doi:10.31866/2616-7654.5.2020.205731

Abstract:
Стаття присвячена розгляду діяльності Української бібліотечної асоціації на основі діалектичного підходу та філософських категорій форми і змісту, аналіз яких дає змогу дослідити особливості представництва, управління, пріоритети і розвиток діяльності Української бібліотечної асоціації крізь призму її структури. Для досягнення поставленої мети під час дослідження було використано діалектичний метод, застосування якого обумовило розгляд трансформації структури Української бібліотечної асоціації з позицій її розвитку; соціальнокомунікаційний, системний, відповідно до якого Українська бібліотечна асоціація розглядалась як відкрита система, що динамічно розвивається і адаптується до нових реалій; структурно-функціональний, у рамках якого було визначено відповідність напрямів функціонування організації її структурним компонентам, аналізу документів, моделювання, описовий. Обґрунтовано структуру Української бібліотечної асоціації як організаційну модель її пріоритетних напрямів функціонування та управління діяльністю асоціації з реалізації цих напрямів. Виявлено, що структурно-функціональну специфіку Української бібліотечної асоціації визначають провідні фахівці в галузі книгознавства та бібліотекознавства, які є експертами різних сфер бібліотечної діяльності та суттєво впливають на вирішення актуальних питань бібліотечної справи, сприяючи розвитку окремих напрямів розвитку асоціації в рамках роботи відповідних секцій. З’ясовано, що створені секції відображають, з одного боку, проблемно-тематичну спрямованість роботи асоціації, з іншого – увагу до функціонування бібліотек певних типів і видів. Акцентовано, що одним із пріоритетних напрямів діяльності асоціації сьогодні є забезпечення наступності, що організаційно відображено у створенні молодіжної секції. Обґрунтовано, що механізми формування структурних компонентів організаційної системи, відкритість і прозорість діяльності асоціації обумовлює гнучкість її організаційної моделі, що є запорукою адаптивності діяльності Української бібліотечної асоціації до реалій сьогодення.
Tetiana Hranchak
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 10-28; doi:10.31866/2616-7654.5.2020.205727

Abstract:
Стаття присвячена обґрунтуванню актуальності виокремлення меморіального напряму бібліотекознавчих досліджень і розвитку бібліотечної діяльності, пов’язаної з реалізацією політики пам’яті, впровадження відповідної навчальної дисципліни у програму підготовки фахівців бібліотечної справи.Акцентовано посилення наукової уваги до дослідження питань історичної та культурної пам’яті та ідентичності в умовах переходу до інформаційного суспільства, висвітлено організаційне оформлення цього наукового напряму у вигляді відповідних дослідницьких центрів і Асоціації з досліджень пам’яті. У рамках структурно-функціонального методу та з позицій взаємозв’язку між поняттями «колективна пам’ять», «історична пам’ять», «культурна пам’ять» констатовано участь бібліотек у формуванні і збереженні різних видів суспільної пам’яті через реалізацію таких своїх сутнісних функцій, як меморіальна, кумулятивна, інформаційна та комунікаційна. Обґрунтовано актуальність інтенсифікації меморіальних студій у бібліотекознавстві. Запропоновано перспективні напрями взаємодії Української бібліотечної асоціації з Українським інститутом національної пам’яті з метою комплексного розкриття комеморативного потенціалу бібліотек, більш активного їх залучення до реалізації політики пам’яті.Висвітлено зарубіжні приклади організації відповідних міждисциплінарних програм і навчальних курсів для підготовки студентів магістеріуму. Запропоновано орієнтовну структуру курсу «Культура, пам’ять, ідентичність» для студентів магістерського рівня підготовки спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», вивчення якого дасть змогу його слухачам аналізувати, визначати, описувати процеси конструювання історичної пам’яті та культурної ідентичності, критично осмислювати відповідні наукові тексти, визначати і давати критичну оцінку підходам до здійснення політики пам’яті і збереження духовної спадщини в Україні та за кордоном, розробляти ефективні підходи до здійснення політики пам’яті в рамках бібліотечної практики.
Elena Bondarenko
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 144-147; doi:10.31866/2616-7654.5.2020.205736

Abstract:
Довідково-бібліографічне обслуговування - один з основних напрямків роботи Центральної наукової бібліотеки НАН Білорусі. Успіх його залежить від рівня підготовки фахівців бібліотеки в цій області і їх професійних знань. Правила ДБО вироблялися десятиліттями, вигострюються і шліфуються в процесі щоденної практики. Довідково-бібліографічна робота, як і будь-яка інша професійна діяльність, має свої професійні правила і секрети.
Nataliya Zavadska, Maryna Ignatiuk
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 44-65; doi:10.31866/2616-7654.5.2020.205729

Abstract:
У статті аналізується взаємозалежність між формуванням інформаційної компетентності студентів та підвищенням рівня культури академічної доброчесності в освітньому середовищі. Актуалізовано важливість формування інформаційної компетентності студентів не лише для навчання, а й професійного становлення, самовдосконалення та вирішення життєвих завдань в особистій сфері. Мінливість та динамічність світу інформаційних технологій, суворі вимоги ринку праці та очікування роботодавців диктують потребу оволодіння майбутніми фахівцями універсальними знаннями, уміннями, навичками й особистими якостями, як-от, професійна мобільність, адаптивність, здатність оперативно здобувати нові знання, упевнена орієнтація у веб-середовищі та інформаційному просторі, що й передбачає комплексне формування інформаційної компетентності. Акцентовано наслідки недооцінювання формування інформаційної культури студентів на загальнонаціональному рівні (як для освіти й наукової комунікації зокрема, так і для успішного становлення інформаційного суспільства загалом). Підкреслено необхідність упровадження інформаційної культури інтегровано з основами академічного письма у навчальний процес як обов’язкової дисципліни. Проаналізовано фактори сприяння формуванню доброчесного освітнього середовища та укорінення у ньому базових цінностей академічної доброчесності. Обґрунтовано необхідність зміщення акцентів із боротьби із плагіатом у студентських роботах на розробку заходів щодо запобігання цьому явищу та підвищення інформаційної та академічної культури студентів. Розкрито роль та можливості бібліотеки ЗВО у створенні інформаційного простору, у якому дотримання норм академічної доброчесності є безперечною цінністю. Розглянуто новітні інтерактивні форми роботи бібліотеки та способи презентації освітнього контенту із урахуванням особливостей «кліпового мислення» сучасного покоління, як-от, ґейміфікація, імітаційні та інтерактивні ігри, веб-квести, відео-лекції тощо.
Victoria Bondarenko
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 127-142; doi:10.31866/2616-7654.5.2020.205735

Abstract:
У статті проаналізовано стан наукового осмислення технології QR-кодування у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі. Виявлено, в яких галузях найширше використовується QR-технологія. Досліджено два основні типи QR-кодів – динамічні та статичні, розкрито різницю між статичною та динамічною подачею вихідних даних. Окреслено можливості надання інформаційних послуг за допомогою QR-кодів. Проаналізовано типи інформації та даних, які можна закодувати (текстові та мультимедійні). Розглянуто мобільні застосунки нового формату («розумні» генератори QR-кодів), які надають додаткові можливості пов’язати смартфон, QR-код і контент.Виявлено динаміку використання QR-кодів та їх популярність у зарубіжних країнах. Обґрунтовано перевагу технології QR-кодування, яка полягає у легкості її використання та фінансовій бюджетності у зв’язку із наявністю достатньої кількості безкоштовних онлайн-сервісів. Акцентовано такі переваги QR-кодів, як універсальність, гнучкість, економічність, екологічність, відстеження та аналітика, залучення користувачів. З’ясовано, що задля отримання ефективного маркетингового результату використання технології QR-кодування потребує дотримання певних рекомендацій, серед яких попереднє тестування зчитувань QR-кодів, доцільність вибору їх місця розташування, актуальність та важливість закодованого контенту.На основі наявного досвіду застосування QR-кодів у бібліотечній роботі обґрунтовано перспективність технології QR-кодування як виду мобільного сервісу в бібліотечних установах із позиції сучасних маркетингових засобів комунікації. Встановлено, що на сьогодні QR-коди в бібліотеці можна розглядати як складову мобільного сервісу, яка дає змогу підвищити рівень бібліотечного обслуговування, як ефективний спосіб надання додаткової інформації для читача, сприяння популяризації книг, авторів і самої бібліотеки.
Anatolii Humenchuk
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 96-105; doi:10.31866/2616-7654.5.2020.205733

Abstract:
Сьогодні бібліотечні фахівці все впевненіше здійснюють вебометричний супровід наукових досліджень користувачів, опановують технології відбиття результатів українських дослідників у міжнародних наукометричних базах даних, постійно удосконалюють навички інформаційної аналітики, створення та ведення бібліотечних сайтів, блогів, акаунтів соціальних мереж.Представлена стаття розкриває сутність та співвідношення понять «цифрові навички», «цифрова грамотність», «цифрова компетентність», «цифрові дивіденди», «цифровий інтелект», «цифрова культура». Обґрунтовано складові цифрової культури бібліотечного фахівця як єдності цифрового світогляду, цифрового підприємництва та цифрової творчості, сформованість яких сприятиме досягненню успіхів та конкурентних переваг в умовах розбудови цифрової економіки та суспільства знань.Окреслено концептуальну модель формування базових складових цифрової культури сучасного бібліотечного фахівця. Наголошено, що робота з великими обсягами цифрової інформації потребує від бібліотекаря високого рівня емоційного інтелекту, вміння концентруватися та управляти увагою, здатності швидко перенавчатися, налаштуватися на постійний розвиток та вдосконалення.Для досягнення поставленої в дослідженні мети використовувались термінологічний та компаративний методи, метод концептуального моделювання. Це дало можливість виявити та проаналізувати базові поняття предметної сфери «цифрова культура», визначити складові концептуальної моделі цифрової культури бібліотечного фахівця, що дозволить обґрунтувати теоретичні засади її ефективного формування.Доведено, що знання змісту та компонентного складу цифрової культури є запорукою вироблення організаційно-методичних засад її ефективного формування. При цьому варто зважати на комунікаційну сутність бібліотечної професії, яка оснащує бібліотекарів потужним арсеналом знань, умінь, навичок, світоглядних орієнтирів та засобів формування не лише власної цифрової культури, але й користувачів бібліотек та суспільства загалом.
Tetiana Novalska
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 150-153; doi:10.31866/2616-7654.5.2020.205737

Abstract:
Рецензія на видання: Наукова бібліотека Київського національного університету культури і мистецтв: часи змін та доповненої реальності : до 55-річчя від дня заснування / Ю. І. Горбань, О. О. Скаченко. Київ : Видавництво Ліра-К, 2019. 264 c.
Yurii Gorban, Olena Skachenko
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 66-79; doi:10.31866/2616-7654.5.2020.205730

Abstract:
У статті розглянуто досвід застосування цифрових інструментів навчання у закладах вищої освіти на прикладі співпраці кафедри філософії і педагогіки та наукової бібліотеки університету. Здійснено огляд щорічного переліку Top Tools for Learning 2019 року, на основі якого охарактеризовано чотири ключові області навчання у вищій освіті, виділені Д.Харт. Розглянуто процес ґейміфікаціїяк такий, що допомагає підтримувати увагу студентів, швидше засвоювати навчальний матеріал, сприяє розвитку критичного мислення. Висвітлено досвід ігрофікованої форми використання цифрового інструменту Kahoot! для перевірки знань студентів із дисципліни «Філософія» за допомогою онлайн-вікторини. Створення макету вікторини, налаштування параметрів, тестування і проведення гри забезпечили співробітники бібліотеки. Вікторина «Чи знаєте ви філософію?» складалася із 17 питань. П’ятнадцять із них відносилися до тестового типу, два питання були типу: «правда чи брехня». Одночасно у грі брали участь 44 студенти другого курсу. Переможець правильно відповів на 13 питань, набравши 13 339 балів. Середній показник набраних балів склав 6779 балів. Ефективність використання Kahoot! як інструменту навчання була проаналізована за підсумковими результатами 44 учасників. Загальна продуктивність гри склала 42 %. Найшвидше студенти відповідали на питання типу «правда чи брехня». Час відповіді на тестові питання коливався від 2,3 секунди до 10,7 секунд. 100 % опитуваних зазначили, що ігрові питання сприяли отриманню нових знань; такий формат навчання має право на існування, і його варто рекомендувати для використання в освітньому процесі і в майбутньому. З’ясовано, що інформаційні технології пропонують широкі можливості інтерпретації їхньої ролі як освітніх інструментів. Застосування ґейміфікації дозволяє формувати зручне для молоді середовище навчання, підвищує мотивацію до самостійного опанування матеріалу. Проведена вікторина «Чи знаєте ви філософію?» є прикладом міждисциплінарного підходу до навчання в університеті та реалізації принципів професійно орієнтованого викладання загально гуманітарних дисциплін
Back to Top Top