Ukrainian Journal on Library and Information Science

Journal Information
ISSN / EISSN : 2616-7654 / 2617-8427
Current Publisher: Kyiv National University of Culture and Arts (10.31866)
Total articles ≅ 48
Current Coverage
DOAJ
Filter:

Latest articles in this journal

Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 24-38; doi:10.31866/2616-7654.6.2020.218606

Abstract:
Стаття сфокусована на спробі дослідити особливості взаємин «читач» – «книга», себто сприйняття читачем не твору, а саме книги як рівноправного співрозмовника у часи італійського Ренесансу. Ця спроба ґрунтується на зауваженнях концептуального характеру, які стосуються функцій і статусу тексту як такого (Ю. М. Лотман) та власне книжкової комунікації (В. А. Маркова). Підґрунтям для висновків щодо статусу книги у тогочасній комунікації є аналіз згадок про книгу (описів, звернень) як про одухотворену особу та спілкування з нею, які містяться у текстах літературних творів різних жанрів (поетична лірика, листи, приклади агіографії, трактати італійських гуманістів тощо), авторами яких є представники давньоримської, середньовічної та ренесансної італійської культури.Метою статті є доповнення сформованої дослідниками схеми книжкової комунікації рівнями «читач» – «книга» та «читач» – «автор». Обґрунтовується поява та закріплення у свідомості читача асоціації автора з його твором, отже, з книгою як носієм його твору. Доведено, що комунікацію за зазначеними рівнями, з огляду, зокрема, на емоційну забарвленість, можна вважати спілкуванням, відповідно, «книга» і «книга-автор» постають суб’єктами спілкування.На підставі результатів аналізу творів відомих представників Ренесансу доведено, що, крім передачі інформації, книга стає джерелом емоційних переживань і мотивує до певних дій, про що читач повідомляє книгу, в тому числі й через постановку питань до неї, тобто до її автора, що дає підстави стверджувати про участь книги в кондиційному та мотиваційному спілкуванні. З’ясовано, що на формування ставлення до книги як до співрозмовника вплинула екстраполяція на неї особистості автора твору, що сприяло певному одухотворенню книги в свідомості читача.Перші ознаки набуття книгою статусу суб’єкта спілкування можна помітити задовго до Ренесансу, а саме – у Давньому Римі, в доробку Марка Тулія Цицерона та деяких пізніших авторів. Культура середньовіччя не дає прикладів, які дозволяють визнати за книгою в ті часи статус суб’єкта комунікації. Ренесанс, навпаки, часто та доволі різноманітно використовує мотив спілкування з книгою як з одухотвореною особою. У пізніші часи потреба в інформації (в широкому сенсі) спричинила перехід до т. зв. прагматичного читання, внаслідок чого ставлення читача до книги набуває певною мірою споживацьких рис, стає раціональним, розсудливим і тверезим. Це на досить тривалий час зробило спілкування із книгою неактуальними.
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 84-96; doi:10.31866/2616-7654.6.2020.218613

Abstract:
Метою дослідження є висвітлення досвіду імплементації Цілей сталого розвитку ООН до 2030 року в процес підготовки і підвищення кваліфікації фахівців інформаційної сфери. У статті проаналізовано теоретичні підходи до вивчення концепції освіти для сталого розвитку, досвід системного впровадження освіти у галузі сталого розвитку в університетах України, проєктної діяльності у сфері освіти для сталого розвитку в системі формальної та неформальної освіти. Зроблено акцент на основних проєктах, що реалізуються Українською бібліотечною асоціацією для підвищення спроможності бібліотек у сприянні досягненню Цілей сталого розвитку ООН до 2030 року.Методологія дослідження базується на використанні соціокомунікаційного і системного підходів, методів джерелознавчого та контент-аналізу.Наукова новизна дослідження полягає у залученні спостережень і результатів, отриманих під час викладання автором дисципліни «Стратегічний менеджмент інформаційної діяльності» в Київському університеті імені Бориса Грінченка у магістрів спеціальностей «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» і «Журналістика», освітня програма «Реклама і зв’язки з громадськістю».Зроблено висновки щодо багатовекторності та багаторівневості процесу впровадження освіти у галузі сталого розвитку, до якого активно долучені заклади вищої освіти України. Зазначено, що презентований досвід імплементації ЦСР ОOН до 2030 року в освітній процес на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях може використовуватися у подальшому у закладах вищої освіти, що готують майбутніх фахівців з інформаційної, бібліотечної та архівної справи.Перспективним напрямком продовження дослідження визначено вивчення досвіду проєктної діяльності у сфері освіти для сталого розвитку, зокрема діяльності центрів освіти дорослих, які долучаються до імплементації ЦСР ООН до 2030 року на рівні регіонального розвитку місцевих громад.
Tetiana Kolesnykova
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 40-61; doi:10.31866/2616-7654.6.2020.218608

Abstract:
Невизначеність поточного навчального року та довгострокового майбутнього в закладах вищої освіти (ЗВО) України і світу, суттєві зміни у національній вищій освіті, дистанціювання процесів навчання й досліджень вимагають термінового комунікативного перезавантаження бібліотек. Мета статті: а) визначення та характеристика особливостей організації віддалено працюючих команд (колективів) бібліотек ЗВО на етапі переведення бібліотечних колективів на дистанційну роботу; б) виявлення підходів, які вже мають місце в Україні в умовах розвитку епідемії COVID-19. Автором досліджувався адміністративний аспект початкового етапу організації переведення колективів бібліотек ЗВО України на дистанційну роботу в перші 2 місяці (13.03–13.05.2020 р.) запровадження карантину в зв’язку з пандемією COVID-19. Здійснено ґрунтовний аналіз фахової літератури, сайтів бібліотек і бібліотечних асоціацій, соціальних мереж та саморефлексії власного досвіду як директорки університетської бібліотеки під час пандемії. Проведені інтерв’ю (22–24 квітня 2020 р.) із 8 директорами бібліотек ЗВО України з метою кращого розуміння організаційних моментів при необхідності швидкого переведення персоналу на віддалену роботу. Здійснено онлайн-анкетування (25–31 травня 2020 р.) 63 керівників і провідних фахівців бібліотек ЗВО України на тему «Моделі віддаленої роботи колективів університетських бібліотек в умовах невизначеності». Визначено першочергові дії керівництва бібліотеки та етапи цих дій при переведенні бібліотечних колективів на віддалену роботу. Виявлено та охарактеризовано чотири моделі організації віддалено працюючих команд (колективів): Модель 1 – «Еталонна»; Модель 2 – «Профі»; Модель 3 – «Стартова»; Модель 4 – «Zero conditional» (умовно нульова). Згідно з аналізом даних онлайн-анкетування, до Моделі 1 свою бібліотеку віднесли 11,11 % респондентів, до Моделі 2 – 50,79 %, до Моделі 3 – 38,10 %, до Моделі 4 – 0 %. Також 93,65 % респондентів підтвердили, що в бібліотеках ЗВО України відбулася швидка адаптація бібліотекарів до віддаленої роботи, обов’язковий компонент якої – поліпшення професійних компетентностей.
Iryna Davydova, Olena Marina
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 97-104; doi:10.31866/2616-7654.6.2020.218614

Abstract:
У статті розглядаються існуючі завдання в області підвищення якості вищої бібліотечної освіти в епоху цифровізації. Метою даної роботи є зосередження уваги на проблемах і можливостях, що стосуються цифрових компетентностей студентів у галузі бібліотечної та інформаційної освіти. Цифрові компетентності бібліотекарів набувають все більшого значення в навчальних аудиторіях, оскільки цифрові ресурси та цифрові медіа стають важливою частиною повсякденної професійної практики бібліотекарів. Початок дослідженню поклала необхідність визначення ключових компонентів їх цифрової компетентності з огляду знань та навичок, необхідних для успішної професійної реалізації та підвищення конкурентоздатності на ринку праці. При дослідженні ключових компонентів цифрових компетентностей були використані прогнозно-аналітичний метод, метод концептуалізації та метод ментального моделювання. Авторами пропонується доповнити набір компетенцій для студентів бібліотечного профілю з урахуванням особливостей розвитку сучасного інформаційного середовища. Серед основних цифрових компетентностей студентів бібліотечного профілю та бібліотечних фахівців маємо розглядати: здатність працювати із цифровою інформацією; здатність здійснювати комунікацію в цифровому медіасередовищі; здатність створювати та управляти цифровим контентом; запроваджувати заходи інформаційної безпеки; здатність розв’язувати проблеми цифрової модернізації, виявляти та аналізувати потреби суспільства в інформації на основі дослідження тенденцій розвитку цифрового медіапростору. Підкреслено, що бібліотекар має володіти поєднанням бібліотечних та технологічних компетенцій. Окреслено нові аспекти розвитку цифрових компетентностей студентів-бібліотекарів. Запропоновано рекомендації для навчання бібліотекарів в області цифрової компетенції.
Svitlana Barabash
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 114-120; doi:10.31866/2616-7654.6.2020.218618

Abstract:
Розвиток ринкових відносин, конкуренція за інвестиції в науку, освіту і культуру, загострення соціальних та екологічних проблем вимагає швидкого реагування на зовнішні та внутрішні зміни. Одним із дієвих інструментів такого реагування є методи стратегічного управління, які абсолютно спроможні застосовувати бібліотеки різних типів. Результати впровадження бізнес-процесів стратегічного управління в бібліотечну діяльність мають цілком практичну і вимірювальну користь, вони призводять до поліпшення якості та ефективності бібліотечних продуктів і послуг. Їх поширення, обмін досвідом та подальший розвиток потребує діалогу фахівців, що успішно реалізовується в межах тематичних науково-практичних заходів. Одним із таких став міжнародний науково-практичний семінар «Стратегії розвитку бібліотек: від ідеї до втілення», ініційований у 2017 р. Науково-технічною бібліотекою ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та ВГО Українська бібліотечна асоціація. Подія зібрала понад 100 учасників із Німеччини, Польщі, Казахстану, Білорусі та України і мала великий резонанс у ЗМІ.
Lidia Piskozub
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 106-112; doi:10.31866/2616-7654.6.2020.218616

Abstract:
Стаття присвячена розкриттю функціонального потенціалу програмного продукту Scribus у вирішенні завдань видавничого процесу – верстання та підготовки видань до друку.Метою статті є висвітлення особливостей програмного продукту Scribus як одного з найбільш відомих та комфортних у використанні у даному контексті, обґрунтування його переваг порівняно з комерційними аналогами, зокрема фірми Adobe як світового лідера комерційного програмного забезпечення. Для досягнення мети застосовано методи порівняння (у контексті функціоналу програми Scribus та програм-аналогів – Adobe InDesign, який замінив попередні QuarkXPress та Adobe Page Maker), аналізу та синтезу. Використання методу включеного спостереження в рамках викладання автором дисципліни «Дизайн та верстання медіа» протягом більш ніж п’ятирічного періоду роботи в Українській академії друкарства (2014–2020 рр.) дало змогу виявити різні практичні аспекти користування програмою Scribus, визначити вдосконалення її функціоналу, спрямованого на полегшення процесу верстання складних публікацій.У контексті подальшого поширення нових сучасних технічних засобів та їх адаптації для роботи з програмами верстки підтверджено, що сполучення у Scribus функцій, що містять елементи комп’ютерних графічних програм, обумовлює зручність користування ним як багатофункціональним продуктом.Доведено успішність застосування Scribus у навчальному процесі, зокрема для майбутніх фахівців видавничої галузі. Зважаючи на доступність програми в українській локалізації, простоту та лаконічність її інтерфейсу та наявність вільної ліцензії, що дозволяє послуговуватись програмою поза процесом навчання у приміщенні закладу вищої освіти, обґрунтовано доцільність використання Scribus для студентів профільних спеціальностей як під час аудиторних занять офлайн, так і під час карантину для виконання завдань у дистанційному режимі.
Tetiana Humeniuk
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 122-124; doi:10.31866/2616-7654.6.2020.218622

Abstract:
Одне з основних завдань бібліотеки – надання у користування суспільству цінних ресурсів, які в них зберігаються та є частиною національного культурного надбання. Зрозуміло, об’єктивний процес природного старіння документів зупинити неможливо, проте його можна уповільнити за допомогою правильного їх зберігання та дбайливого використання, що є неодмінною умовою задля повноцінного використання сьогодні та збереження для майбутніх поколінь.
Chen Tsziegen
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 72-82; doi:10.31866/2616-7654.6.2020.218611

Abstract:
Актуальність дослідження визначена тим, що в останнім часом КНР демонструє стрімкий розвиток книжкового ринку, обумовлений раціональною організацією і управлінням книжковою сферою. Критичне осмислення досвіду роботи в цьому напрямку є цікавим і корисним для України. Мета статті – проаналізувати досвід в організації та управлінні книжковою торгівлею в КНР.Головним методом, що використовується в роботі, є аналіз законодавчих матеріалів та інтернет-ресурсів державних органів управління КНР, статистичних даних.У статті описано діяльність партійних і державних органів з управління книжковою галуззю, а саме Відділу пропаганди ЦК Компартії Китаю, Державного управління у справах преси і друку КНР, Міністерства культури КНР. Розглянуто законодавчу базу, що забезпечує функціонування галузі. Особливу увагу приділено «Закону про управління видавничим ринком». Висвітлено загальні напрями державної політики КНР, що впливають на процеси організації та управління книжковою торгівлею. Проаналізовано низку документів, прийнятих партійними і державними органами влади КНР і спрямованих на реформування книжкової справи.З’ясовано, що питання організації та управління книжковою торгівлею в КНР вирішується шляхом оптимального поєднання державного регулювання і ринкових механізмів. Функції держави полягають у визначенні стратегічних напрямів розвитку галузі, створенні законодавчої бази, забезпеченні процесу стандартизації, нагляду та контролю. Держава створює сприятливі умови для розвитку галузі, які полягають у фінансовій підтримці проєктів, стимулюванні інвестицій, залученні іноземного капіталу, податкових знижках. Аналіз статистичних матеріалів свідчить, що така політика дає позитивні результати.Досвід в організації та управлінні книжковою справою в КНР потрібно вивчати, оскільки країна демонструє швидкі темпи зростання книжкового ринку завдяки оптимальному поєднанню державного регулювання і ринкових механізмів.
Tetiana Hranchak
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 10-23; doi:10.31866/2616-7654.6.2020.218605

Abstract:
Стаття присвячена обґрунтуванню моделі гнучкої бібліотеки як теоретичного орієнтира розвитку бібліотек в умовах переходу до інформаційного суспільства.Застосування системного методу, а також методів конструювання, моделювання і прогнозування дало змогу на основі аналізу наявного теоретичного доробку в галузі бібліотекознавства і практичного досвіду бібліотечної діяльності запропонувати модель гнучкої бібліотеки як відкритої системи, складовими якої є такі елементи, як «бібліотечний простір», «бібліотечний сервіс», «кадровий потенціал» і «клієнтське середовище», які розглядаються з урахуванням ключових характеристик інформаційного суспільства – мережевості, софтизації, персоналізації, кооперації, «віртуалізації», залучення. «Бібліотечний простір» визначається як простір, в якому відбувається безпосередня і опосередкована (через створені продукти і ресурси) комунікація бібліотечного працівника і користувача як у реальному, так і у віртуальному середовищі, як у приміщенні бібліотеки, так і поза ним, що обумовлює гнучкість бібліотечного простору. «Бібліотечний сервіс» розглядається як взаємодія користувача з бібліотекою, що вибудовується навколо бібліотечних ресурсів і продуктів. Зміни номенклатури бібліотечних продуктів і послуг визначають гнучкість бібліотечного сервісу. «Кадровий потенціал» обґрунтовується як результат синергії інтелектуального користувацького і бібліотечного потенціалів. Його гнучкість досягається за рахунок розвитку компетентностей бібліотечних працівників, структурних змін в організації бібліотечного персоналу, а також залучення як партнерів бібліотеки суб’єктів клієнтського середовища. Зміна статусу частини суб’єктів «клієнтського середовища» з користувачів бібліотеки на її партнерів своєю чергою впливає на гнучкість самого клієнтського середовища.Організаційна, кадрова, сервісна гнучкість бібліотеки в перспективі забезпечить її адаптивність до умов динамічних змін і здатність відповідати у своїй діяльності ключовим принципам інформаційного суспільства – повсюдності, повсякчасності, ідентифікації (персоналізації) і залученню.
Alyona Motko
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 62-71; doi:10.31866/2616-7654.6.2020.218610

Abstract:
В умовах пандемії COVID-19 актуалізувалось питання адаптації органів державної влади, організацій, інституцій, окремих громадян до життя в умовах карантину і соціального дистанціювання. Організація діяльності ВГО «Українська бібліотечна асоціація» як лідера бібліотечної справи мала стати прикладом ефективної відповіді на виклики сьогодення, пов’язані з поширенням коронавірусної інфекції. Пропонована наукова розвідка присвячена визначенню рівня активності ВГО «Українська бібліотечна асоціація» в умовах карантину порівняно з докарантинним періодом, ключових напрямів діяльності організації, обґрунтуванню її здатності оперативно адаптуватися до умов соціального дистанціювання, зберігаючи статус лідера.Основним джерелом для аналізу став новинний потік офіційного веб-порталу ВГО «Українська бібліотечна асоціація» за період із березня по листопад (включно) 2020 р., а також за відповідний період 2019 р.На основі застосування методів кількісного і якісного аналізу контенту, статистичного, включеного спостереження, методу візуалізації для унаочнення результатів дослідження було виявлено, що активність ВГО «Українська бібліотечна асоціація» в умовах соціального дистанціювання залишилася на попередньому рівні, що свідчить про те, що вона ефективно адаптувалася до нових умов карантинних обмежень. При цьому найбільш виразними стали напрями, які умовно можна визначити як освітній, проєктний, «пандемія COVID-19», культурний та інноваційний. Здобутками асоціації стало підписання меморандумів про співпрацю з ДУ «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» і Благодійним фондом «Бібліотечна країна» щодо промоції здорового способу життя та свідомого ставлення до здоров’я через бібліотечну мережу України та з Міністерством цифрової трансформації України, Комітетом Верховної Ради України з питань цифрової трансформації та Інтернет Асоціацією України щодо творення осередків цифрової грамотності на базі публічних бібліотек у різних регіонах України.
Back to Top Top