Ukrainian Journal on Library and Information Science

Journal Information
ISSN / EISSN : 26167654 / 26178427
Current Publisher: Kyiv National University of Culture and Arts (10.31866)
Total articles ≅ 14
Filter:

Latest articles in this journal

Svitlana Chukanova
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 52-63; doi:10.31866/2616-7654.2.2018.152574

Abstract:У статті йдеться про принципи дотримання норм академічної доброчесності та шляхи уникнення неправомірної маніпуляції з дослідницькими даними в управлінні даними дослідження (УДД) на прикладі досвіду світових університетів та організацій у здійсненні якісного УДД. Під час написання статті автором було проаналізовано досвід управління даними досліджень університету Ґлазґо (Шотландія), здобутий під час стажування за програмою мобільності «Еразмус Плюс: мобільність академічних співробітників», що стало можливим завдяки угоді між Університетом Ґлазґо та Національним університетом «Києво-Могилянська академія». В роботі зокрема йде мова про принципи роботи репозитарію «Enlighten» бібліотеки Університету Ґлазґо, а саме про зв'язок профілів викладачів та дослідників університету з роботами, депонованими у репозитарій. Варто зауважити, що цей електронний архів також слугує репозитарієм для даних та пакетів даних досліджень, про цілісність і достовірність яких варто пам’ятати у контексті академічної доброчесності, щоб уникнути фальсифікацій та фабрикації даних. У статті розглянуто деякі інструменти роботи з дослідницькими даними, а також фундаментальні принципи академічної доброчесності, що є засадничими як у навчанні та викладанні, так і в процесі проведення дослідження.
Ivan Bratus, Zoriana Sverdlyk
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 78-88; doi:10.31866/2616-7654.2.2018.152784

Abstract:У статті проаналізовано основні функції моніторингу відеогостинґу YouTube. Зокрема, використано авторський досвід роботи з відеогостинґом в освітніх цілях. Особливу увагу автори зосередили на дослідженні принципів створення та підтримки власного каналу YouTube, оптимізації пошуку контенту, побудові якісних моделей списків відтворення. Зауважено, що при формуванні власного каналу YouTube необхідно розуміти, що цей інноваційний продукт базується на динамічній видозміні контенту і має враховувати потреби кінцевого споживача. Розглянуто панелі інструментів, що дають змогу управляти контентом каналу на відеогостинґу YouTube – «Творча студія» та «Нова творча студія» (бета), які відрізняються графічним оформленням і функціональними специфікаціями, забезпечують можливість адаптації під конкретного користувача. Були досліджені ідентифікатори відео на YouTube, завдяки яким моніторинг відеоресурсів можливо здійснювати за різними критеріями: новизною (часом публікації), кількістю переглядів, пріоритетами користувача. Особливу увагу автори приділили системі внутрішньої ідентифікації відео на каналі YouTube, представленої ідентифікаторами – унікальними комбінаціями літер і цифр, які додатково використовуються для інтеграції сервісів YouTube в інші. З технічної точки зору це значно спрощує групування контенту, точний пошук та унеможливлює фальсифікацію. Розглянуто питання про дотримання авторського права. Зауважено, що при будь-якій спробі використання фрагментів з інших джерел, як правило, це стосується популярних сучасних музичних творів та художніх фільмів, можливе блокування власного каналу YouTube. Одним зі способів...
Yuriy Stolyarov
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 24-35; doi:10.31866/2616-7654.2.2018.152572

Abstract:Офіційно прийняті на міжнародному, українському і російському рівнях визначення документа пропонується розуміти розширено, допускаючи вважати документом і природне джерело інформації, тобто людину. Відповідно поряд із документом як об'єктом штучного походження в обсяг поняття документа включається і об’єкт природного походження. Методологічно правомірність такого розгляду випливає з визначення документа, прийнятого Міжнародною організацією зі стандартизації, а також російських і українських державних стандартів. Автор обґрунтовує правомірність існування безлічі дефініцій документа, що залежать від специфіки і профілю відповідної соціальної системи.
Sergey Zhumar, Yuriy Nesterovich
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 37-50; doi:10.31866/2616-7654.2.2018.152573

Abstract:У архівознавстві, документознавстві, інших документально-інформаційних науках необхідна побудова несуперечливих терміносистем. Понад це, в умовах міждисциплінарності в науці затребуваною є побудова терміносистеми документології, яка узагальнює поняття, оптимізує базові терміни, схеми документально-інформаційних та суміжних з ними наук, координує в необхідних межах побудову терміносистем цих дисциплін. Аналіз дефініцій термінологічних стандартів і законодавства з діловодства та архівної справи часом виявляє наявність омонімії дефініцій як речень, так і їх складових частин. Усунення такого роду омонімії є умовою несуперечливої побудови терміносистем документознавства та архівознавства.
Halyna Shvetsova-Vodka
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 10-22; doi:10.31866/2616-7654.2.2018.152533

Abstract:Одним із найбільш популярних напрямів розвитку гуманітарних наук на початку XXI ст. стало вчення про ноосферу, або ноосферологія. Виникає потреба у вивченні основ вчення про ноосферу, з якими варто координувати теорії документології та бібліології. Завдання статті – ознайомити з основними рисами вчення про ноосферу. Провідним методом дослідження обрано історіографічний аналіз наявних публікацій, переважно із гуманітарних наук, зокрема з філософії. Для розуміння наукового значення поняття «ноосфера» розглянуто історію його виникнення та обґрунтування, зокрема в концепції видатного вченого-натураліста Володимира Івановича Вернадського. Показано, як виникли поняття і термін «ноосфера» в процесі спілкування В. І. Вернадського і французьких вчених Едуарда Ле Руа і П’єра Тейяра де Шардена у 1920-ті рр. Подальший розвиток ноосферних ідей відбувався паралельно у філософсько-теологічній концепції П. Тейяра де Шардена та природничо-науковій концепції В. І. Вернадського. Ідеї В. І. Вернадського знайшли відображення в теоретичній праці «Наукова думка як планетне явище», над якою автор працював у 1930-ті рр., але опублікована вона була пізніше. Підсумки власної ноосферної теорії В. І. Вернадський підбив у статті «Кілька слів про ноосферу», опублікованій 1944 р. Також окремі думки і висновки щодо ноосфери В. І. Вернадський виклав у листах до колег та нотатках, які почали публікувати вже після його смерті (1970–1990-ті рр.). Визначено, що ці класики ноосферології часом створення ноосфери вважали момент появи в біосфері Людини розумної, але на цьому розвиток ноосфери тільки починається. Процес ноосферогенезу продовжується і...
Oksana Matvienko, Michael Tsyvin
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 66-76; doi:10.31866/2616-7654.2.2018.152776

Abstract:Мета роботи. Дослідження пов’язане із пошуком концепту, який би дав змогу описати системну єдність усіх галузево-предметних складових спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».Методи, застосовані в обґрунтуванні змісту концепту «управління знаннями», що дає змогу агрегування, пошуку спільного у спеціалізаціях, які у новоствореній спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» поки що не мають «метатеорії» професійної підготовки.Наукова новизна дослідження полягає у виявленні можливості застосування поняття «управління знаннями» як методологічного орієнтира для побудови концепції спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».Висновки. Управління знаннями є структурною складовою інформаційного менеджменту і разом із такими складовими, як управління контентом (content management), управління записами (records management) та управління документами (document management), відповідає семантичному полю діяльності фахівця в галузі інформаційної діяльності.Професійні завдання діяльності інформаційного фахівця охоплюють широке коло питань, пов’язаних з інтегральним підходом до створення, накопичення та управління знаннями – як зафіксованими у документах, так і тими, що потребують пошуку, виявлення і формалізації.
Victoria Bondarenko
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 86-98; doi:10.31866/2616-7654.1.2018.146298

Abstract:У статті розглянуто концепцію мобільного навчання m-learning у середовищі покоління Z, яка активно еволюціонує в концепцію повсюдного навчання u-learning (ubiquitous learning), безперервного процесу самовдосконалення за допомогою різноманітних інформаційних пристроїв від комп’ютера до смартфона чи планшета. Виходячи з орієнтованості представників покоління Z на самоосвіту та перевагу в них «кліпового» мислення, актуалізується питання ефективного використання сучасних інформаційних технологій для створення адаптованих під їх запити форм представлення інформації.Проаналізовано використання мобільних інформаційно-комунікаційних технологій як ефективного засобу надання доступу до освітнього контенту.Детально досліджено використання мобільних застосунків як перспективних та ефективних засобів доступу до освітніх ресурсів у процесі самоосвіти. Доведено, що використання мобільних застосунків зберігає актуальність у процесі самоосвіти, як важливий чинник отримання та поповнення знань, самовдосконалення особистості у професійній і непрофесійній сферах. Шляхом аналізу мобільних застосунків освітнього спрямування, статистичних даних та відгуків щодо їх використання доведено популярність освітніх мобільних застосунків, які надають доступ до безкоштовних онлайн-курсів провідних науковців, лідерів думок та університетів світу.Обгрунтовано значення інтерактивності як чинника комплексного підходу до забезпечення освітнього процесу, створення інформаційних продуктів на перетині науки, мистецтва та віртуальної реальності, запровадження в освітній процес ігрових технологій та технологій доповненої реальності.
Alla Solyanik
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 64-75; doi:10.31866/2616-7654.1.2018.146291

Abstract:Стаття присвячена питанню модернізації підходів до визначення якості підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» на основі застосування Дублінських дескрипторів як інноваційних критеріїв результативності набуття певних ступенів вищої освіти. Обґрунтовано ефективність екстраполяції Дублінських дескрипторів на результати підготовки здобувачів вищої освіти для забезпечення перенесення акценту із сумативного набуття знань, умінь та навичок на ефективне їх використання для вирішення професійних проблем.На основі порівняльного аналізу доведено забезпечення розробленими на основі Дублінських дескрипторів результатами навчання для першого (бакалавр), другого (магістр) та третього (доктор філософії) рівнів вищої освіти зі спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», відображеними в дескрипторах Національної рамки кваліфікації, їх спадкоємності та відповідності європейським вимогам підготовки інформаційних фахівців. Акцентовано завдання з розробки нового покоління галузевих стандартів для першого (бакалавр), другого (магістр) та третього (доктор філософії) рівнів вищої освіти зі спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»Обґрунтовано, що орієнтація розробників освітніх програм та навчальних планів ступеневої підготовки майбутніх інформаційних фахівців на зміст критеріїв оцінки якості підготовки здобувачів вищої освіти є важливою умовою їх конкурентоздатності на європейському ринку праці.
Tetiana Yaroshenko, Svitlana Chukanova
Ukrainian Journal on Library and Information Science pp 10-17; doi:10.31866/2616-7654.1.2018.146186

Abstract:У цьому дослідженні представлено деякі аспекти впливу цифрової гуманітаристики (Digital Humanities) на сучасне бібліотекознавство. Метою статті є показати, що сучасне вітчизняне бібліотекознавство розвивається у напрямку цифрової гуманітаристики та встановлює все більш тісні зв’язки з галуззю інформаційних технологій. Проаналізовано основні вітчизняні проекти в цій царині. Визначено подальші напрямки в дослідженнях цифрової гуманітаристики з метою виявлення застосування для сучасного бібліотекознавства зокрема. Для аналізу сучасного стану бібліотекознавства у контексті цифрової гуманітаристики було обрано порівняльний метод та метод аналізу літератури. Оскільки цифрова гуманітаристика в Україні має менше розповсюдження, ніж у світі, тому порівняльний метод допоміг у зіставленні впливу цифрової гуманітаристики на бібліотечну справу в Україні та світі. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що концепція цифрової гуманітаристики у бібліотекознавстві майже не розглядалася вітчизняними науковцями та спеціалістами із соціальних комунікацій. У ході нашого дослідження ми дійшли висновку, що сучасне українське бібліотекознавство частково готове до адаптації цифрової гуманітаристики, що видно з кількох прикладів оцифрування вітчизняними бібліотеками, музеями та іншими закладами культури різних об’єктів та артефактів.