Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Audiovisual Art and Production

Journal Information
ISSN / EISSN : 26172674 / 26174049
Current Publisher: Kyiv National University of Culture and Arts (10.31866)
Total articles ≅ 17
Filter:

Latest articles in this journal

Oleksandr Bezruchko, Mariia Starosta
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Audiovisual Art and Production pp 12-21; doi:10.31866/2617-2674.2.2018.151756

Abstract:Мета дослідження – охарактеризувати особливості розвитку вітчизняного регіонального телебачення, дослідити і проаналізувати умови, в яких функціонують комерційні та суспільні мовники та визначити принципову різницю у структурі мовлення обох форм власності. Також автори статті ставлять на меті уточнити термінологічний апарат, що безпосередньо має відношення до проблем, порушених у публікації. Методологія дослідження базується на загальнонаукових методах – аналізу, синтезу, дослідження (для розкриття понять «телебачення», «регіональне мовлення», «суспільне телебачення», узагальнення даних, отриманих з історичної та спеціальної літератури, а також інших джерел, зокрема інтернет-ресурсів та наукових публікацій); логічний метод (для розвитку існуючих теоретичних уявлень, здобутих на основі опрацювання та критичного аналізу матеріалів даного дослідження). Наукова новизна одержаних результатів полягає в розгляді малодослідженої проблематики розвитку регіонального аудіовізуального мистецтва та виробництва на сучасному етапі. Також, досліджено перехід від державного мовника до Суспільного. Зокрема, вперше проаналізовано наслідки реформ у філіях Суспільного телебачення як одного із значущих регіональних виробників аудіовізуального мистецтва. Висновки. Аналіз умов розвитку регіональних мовників дає дійти висновку, що за останні кілька років позиції комерційних та суспільних (колишніх державних) регіональних мовників значно змінилися. Це прослідковується і внаслідок аналізу як у рейтингах регіональних мовників з точки зору глядача, так і у рейтингах відповідності стандартам інформаційної...
Valerii Papchenko
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Audiovisual Art and Production pp 53-59; doi:10.31866/2617-2674.2.2018.151805

Abstract:Мета дослідження полягає у виявленні закономірностей і узагальненню роботи музичного продюсера у студії звукозапису. У дослідженні проведено аналіз основних напрямків роботи продюсера та здійснена спроба виокремлення основних напрямків його професійної діяльності згідно із опрацьованим масивом теоретичних джерел. Методологія дослідження передбачає звернення до загальнонаукового підходу; також застосовано компаративний та історико-логічний методи. Новизна дослідження полягає у спробі дослідити та узагальнити базові принципи музичного продюсування у контексті студійної практики. Висновки. Музичний продюсер – керівник (творчий, організаторський, фінансовий) процесу створення аудіовізуального твору і його представлення громадськості. Продюсуванню підлягають будь-які види аудіовізуальних творів, які далі на комерційній основі можуть тиражуватися на матеріальних носіях (кінофільми, фонограми, відео кліпи), відтворюватися (тобто повторно здійснюватися; наприклад, концерти, театральні вистави, антрепризи, перфоманси) та розповсюджуватися серед споживачів іншими шляхами (радіо, телебачення, інтернет-мережі). Музичний продюсер — керівник процесу у галузі звукозапису, саме він формує смаки майбутнього споживача аудіо-продукції, тому дослідження діяльності таких фахівців ми вбачаємо нагальною потребою українського мистецтвознавства.
Tеtіana Zhuravlоva
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Audiovisual Art and Production pp 89-97; doi:10.31866/2617-2674.2.2018.151822

Abstract:Мета роботи полягає в дослідженні ролі та специфіки функціонування елементів мелодрами в аналізованих фільмах К. Муратової. З огляду на поставлені завдання в роботі застосовано наступні методи: порівняльно-генетичний – в осмисленні мелодраматизму як явища культури та у розгляді співіснування мелодраматичних прийомів і принципів авторського кінематографа у творчості зазначеного режисера; структурний метод – у розкритті знакової та образної системи мелодрами в структурі зазначених стрічок та у з’ясуванні ключових закономірностей їхньої взаємодії; текстологічний метод залучений для виявлення елементів мелодрами у кінотексті кожного з фільмів: від сюжету в цілому до драматургії окремого епізоду, також у аналізі прийомів кінематографічної виразності.Висновки. Дослідження довело опосередковане існування певних властивостей мелодрами, зокрема сюжетних модусів, в творчості К. Муратової. На матеріалі стрічок, де основним елементом змісту є любовний трикутник, виявлено тяжіння режисерки до пародіювання жанрових ознак мелодрами. Досліджувані фільми засвідчують також звернення режисера до аудиторії через мелодраматичні засоби виразності, які за своїм функціональним навантаженням спонукають до співпереживання події, підсиленню емоційності сцени, співчуття героям тощо.
Oleksandr Priadko, Ruslan Bielozorov
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Audiovisual Art and Production pp 107-121; doi:10.31866/2617-2674.2.2018.151824

Abstract:Мета роботи – дослідити основні формати сучасних телесеріалів та виявити їх характерні особливості. Методологія дослідження основана на теорії масових комунікацій з використанням загальнонаукових методів об’єктивності, аналізу, синтезу та порівняння, інтегрованих з мистецтвознавчою і культурологічною базами. Наукова новизна статті полягає у детальному дослідженні сучасних форматів телесеріалів та опису їх загальних ознак, що дозволило виконати класифікацію та ґрунтовно проаналізувати кожен із жанрів та видів телесеріалів. Висновки. Телесеріал сьогодні – одна з найбільш ефективних форм екранного твору, в рівній мірі придатна для ігрових і документальних форматів. Як показав більш ніж піввіковий досвід досліджень, саме серійність стала однією із ключових властивостей телевізійного мовлення, що кардинально відрізняє його від кінематографа.
Igor Pecheranskyi, Khrystyna Vaskul
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Audiovisual Art and Production pp 22-29; doi:10.31866/2617-2674.2.2018.151777

Abstract:Мета дослідження. Виникнення нового виду дискурсу, який називають медіа-дискурсом, медійним дискурсом або дискурсом ЗМІ, обумовлене тенденціями інтернаціоналізації і глобалізації, розвитком сучасних телекомунікаційних технологій в світовому співтоваристві. Проблема медіа-дискурсу широко обговорювалася західними вченими, зокрема Дж. Оруеллом, Т. ван Дейком, а інтерес до вивчення явища і на сьогоднішній день не слабшає. Методологія дослідження. У запропонованій публікації застосовано системно-аналітичний підхід, для визначення цілей та стратегій були використані елементи системно-структурного дослідження, а також для вирішення проблематики використано порівняльний і проблемно-хронологічний методи. Наукова новизна результатів полягає у апробації наукової проблеми, а саме у комплексному дослідженні журналістського розслідування в сучасному медійному дискурсі, грунтовий аналіз безпосередньо журналістського розслідування як одного з найновіших жанрів сучасної конвергентної журналістики. Практичне завдання показує ефективність боротьби з корупцією журналістів у демократичному суспільстві. Висновки. Журналістське розслідування описує весь спектр системної проблеми, а не окремий інцидент, що стосується однієї людини, розкриває складні соціальні теми, корупцію, порушення закону і зловживання владою та інформацію, раніше з різних причин невідому суспільству або яку навмисно приховують. Розглядаючи журналістське розслідування як метод роботи журналіста, його можна охарактеризувати як синтетичний, що об’єднує всі методи збору інформації журналістом (спостереження, інтерв’ю, аналіз...
Olena Levchenko
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Audiovisual Art and Production pp 42-52; doi:10.31866/2617-2674.2.2018.151802

Abstract:Мета дослідження – простежити вплив сучасних цифрових технологій на формування нових мистецьких форм, які походять як від театрального, так і від кіно- мистецтва, а також показати їхню типологічну спорідненість між собою і з тим, що сьогодні визначається як аудіовізуальні мистецтва. Методологію дослідження складають історична та типологічна систематизація, а також аналіз явищ сучасного мистецтва, які розширюють поняття аудіовізуальних мистецтв. Новизна дослідження полягає в тому, що вперше досліджуються народжені новими технологіями жанри у контексті, який знімає поділ на «живі» та технічно опосередковані мистецтва, що відкриває можливість сучасного осмислення природи та сутності аудіовізуальних мистецтв. Висновки. Простеживши основні етапи адаптації кінематографічних та цифрових технологій до сценічного мистецтва, а також вказавши на тенденції «розширеного кіно», доходимо висновку, що у своїх окремих виявах твори театрального та кіно- походження стають практично нерозрізнюваними, об’єднуючись одним умовним жанром медіа-перформанс. Будучи за суттю високо технологічним і оперуючи звуко-зоровими образами, формально цей жанр не належить до аудіовізуальних мистецтв. На сучасному етапі розвитку цифрових технологій це змушує поставити під запитання сутнісну цінність певних формальних ознак аудіовізуальних творів, зокрема таких як чітка фіксованість і незмінна відтворюваність.
Roman Shyrman, Svitlana Kotliar, Anastasiia Suprun-Zhyvodrova
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Audiovisual Art and Production pp 79-88; doi:10.31866/2617-2674.2.2018.151819

Abstract:Мета роботи – аналіз історичних та культурних факторів формування кіномови, а також зародження, розвиток та розкриття особливостей семіотичної концепції кіно. Методологія дослідження полягає в застосуванні загального наукового принципу об’єктивності, культурологічного, структурно-функціонального та аналітичного методів при аналізі теоретичних праць мистецького напряму та творів екранного мистецтва (фільмів), предметне поле яких стосується розкриття принципів природи кіномови та семіотичної концепції в кіно. Наукова новизна роботи полягає в комплексному підході до понять семіотики кіно та кіномови як об’єктів гуманітарних досліджень та культурологічного осмислення феномену кінематографу в контексті тенденцій розвитку екранних мистецтв. Висновки. У кіно знакова система принципово відрізняється через свою динамічну природу. Семіотика не має готових рішень чи правил для створення знаків та кодів у кінокартині. Ця наука вивчає принципи та закономірності спілкування між глядачем і екраном за допомогою кіномови. У роботі здійснено аналіз та конкретизація теоретичних ідей і розвитку семіотики кіно як науки про знаки, охарактеризовано етапи становлення і розвитку кіномови, виявлено і обгрунтовано принципові відмінності кіномови, її особливості та механізми формування візуальних кодів. Сьогодні деякі теоретичні пояснення семіотики, засновані на принципах семіології мови, багато в чому здаються канонізованими і непереконливими. Потрібно використовувати комплексний підхід при семіотичному аналізі твору кіно-,телемистецтва. Історично семіологічно-термінологічний апарат і аналіз предмета...
Nataliia Tsimokh, Anastasiia Soroka
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Audiovisual Art and Production pp 30-39; doi:10.31866/2617-2674.2.2018.151788

Abstract:Мета дослідження полягає у з’ясуванні особливостей витоків, історичної еволюції сучасних тенденцій у розвитку інфотейнменту. Для досягнення вказаної мети доречним видається проаналізувати літературу та джерела, пов’язані з появою поняття «інфотейнмент». Також автори ставили на меті проаналізувати класифікацію прийомів інфотейнменту та виявити зовнiшні і внутрiшнi зв’язки між ними, дослідити застосування прийомів інфотейнменту та охарактеризувати перспективи їх розвиток на українському телебаченні. Методологія дослідження. Запропонована публікація передбачає використання певного комплексу методів дослідження. Бібліографічно-описовий метод дав змогу зрозуміти, наскільки інфотейнмент є дослідженим й актуальним явищем сьогодення. Метод спостереження дав можливість виявити передумови появи інфотейнменту та процес його становлення й розвитку. За допомогою аналітичного методу висвітлено характеристику сучасного етапу функціонування інформаційно-публіцистичного сегменту на українському телебаченні. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше детально проаналізовано особливості реалізації інфотейнменту на сучасному українському інформаційно-публіцистичному телебаченні, здійснено стурктурний аналіз ознак, проявів і прийомів інфотейнменту, теоретично обґрунтувано процес трансформації інформаційно-аналітичного сегменту ТБ в інформаційно-публіцистичний. Висновки. В процесі дослідження було виявлено причини, які сприяли появі та становленню особливостей прийомів інфотейнменту. На основі розгляду історіографіїї та джерельної бази було з’ясовано, що проблема...
Mykhailo Barnych, Andrii Poltavtsev
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Audiovisual Art and Production pp 69-78; doi:10.31866/2617-2674.2.2018.151813

Abstract:Мета роботи – розглянути різні аспекти переваг та пріоритетів сучасного контенту українського телебачення, визначити його жанрово-тематичну структуру та окреслити чинники формування українського медійного контенту. Методологія дослідження полягає в застосуванні загального наукового принципу об’єктивності, культурологічного, структурно-функціонального та аналітичного методів при аналізі проблем телевізійного контенту, вплив медіа простору на глядача та вподобання аудиторії. Наукова новизна роботи полягає в комплексному підході до понять українського медіа простору, новинного, розважального, наукового контенту та політичної підпорядкованості телеканалів в контексті тенденцій розвитку екранних мистецтв. Висновки. Суттєві зміни відбулись у якості та кількості розважальних телепрограм в українському телепросторі. Саме розважальна функція журналістики виходить на передову і впроваджує в соціум певні стандарти поведінки, транслює культурні здобутки та яскраво показує місце і роль людини в суспільстві. Останнім часом помітною є тенденція до розробки та впровадження якісних розважальних програм із приємним культурним тлом, яке адекватно зазначає події, що є основними у телепрограмі.Також простежена важливість ролі ведучого для трансляції моральних цінностей з екрану. Ведучі часто підкреслюють культурні і моральні цінності головних героїв та віддають належне саме цим аспектам духовного життя як вагомому внеску в перемогу чи здобуток кожної конкретної особистості. Популярність розважальних телепрограм дає змогу в контексті основної дії давати натяки чи прямі посилання на культурні...
Anatolii Ananiev, Ihor Barba, Serafym Zheliezniak
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Audiovisual Art and Production pp 60-68; doi:10.31866/2617-2674.2.2018.151811

Abstract:Мета дослідження – виявити сутність Стандарту R128, проблематику його впровадження на українському та європейському телебаченні й радіомовленні загалом, розкрити подальші можливості його розвитку. Методологія дослідження. Для виконання поставленої мети було застосовано наступні методи: аналізу – для вивчення та критичного опису окремих складників звукового стандарту, висвітлення їхнього підґрунтя та сторін, що потребують особливої уваги зі сторони звукових спеціалістів; аналітичний метод – звернення до різних галузей знань (фізики, зокрема, психоакустики, а також математики, програмування, звукорежисерської практики) для найбільш повного висвітлення предмету статті; синхронний метод – порівняльний зріз сучасної практики стандартизації вимірювань гучності програм на телебаченні й радіомовленні та окреслення на цій основі перспектив розвитку зазначеного європейського стандарту. Наукова новизна. У вітчизняній науці вперше ґрунтовно вивчається проблематика впровадження європейського звукового стандарту R128 для теле-, радіомовлення, особливості його алгоритмів, їх зв’язок із людським сприйняттям звуку, що проявляється у деяких подібностях з механізмами людського організму та у деяких розбіжностях, обумовленість особливостей роботи предмету дослідження характеристиками сучасних цифрових систем; по-новому оцінюється значення європейського стандарту R128 в сучасному телебаченні й радіо та перспективи використання в звукорежисерській практиці. Висновки. У статті розкриваються особливості функціонування європейського стандарту вимірювання середнього рівня звуку для телебачення й...