Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Менеджмент соціокультурної діяльності

Journal Information
ISSN / EISSN : 26167573 / 26171104
Current Publisher: Kyiv National University of Culture and Arts (10.31866)
Total articles ≅ 24
Current Coverage
DOAJ
Filter:

Latest articles in this journal

Андрій Олександрович Синах
Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Менеджмент соціокультурної діяльності pp 64-81; doi:10.31866/2616-7573.1.2019.170655

Abstract:Актуальність. Наше століття вносить свої корективи в розуміння процесів, що відбуваються як усередині досліджуваних культурних утворень, так і в орбіті їх взаємодії одне з одним, що особливо актуально в період перехідних і кризових управлінських тенденцій на зламі тисячоліть. Мета і методи. Мета статті – у визначенні загальнолюдської значущості східної і західної культурно-цивілізаційних і державно-управлінських традицій, а також можливості їх органічного синтезування в українську модель суспільного менеджменту. Методологічною основою дослідження стали аналіз, синтез, історичний, діалектичний, абстрактно-логічний і системно-структурний метод із залученням компаративістики. Результати. Дослідження проведено не в традиційному ключі ретроспекції історичних конотацій і парадигм, а насамперед у формі вивчення синергетичної складової надбудовних механізмів, тобто осмислення найбільш значущих метафізичних детермінант, які мають істотний вплив на всі сфери культурної, суспільно-політичної та управлінської діяльності сучасного Заходу і Сходу. Як зразково-передові практики менеджменту задіяні японська та американська моделі. Висновки та обговорення. Незважаючи на консервативність націоналістичних традицій і релігійного укладу, Схід виявився більш гнучким і рухомим у питаннях менеджменту державних та суспільних організацій. Слов’янська культура на світоглядному рівні увібрала в себе разом із кордоцентризмом, екзистенційністю та інтровертністю Сходу раціоналізм, прагматизм і персоналізм Заходу. Як наукову новизну запропоновано синтез індивідуалістичної американської й колективістської...
Єлена Ярославівна Коваленко
Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Менеджмент соціокультурної діяльності pp 32-63; doi:10.31866/2616-7573.1.2019.170654

Abstract:Актуальність. Менеджмент як феномен культури й виключно унікальний об’єкт наукового пізнання займає особливе місце в життєдіяльності суспільства. У міру історичного розвитку людства ускладнюються як організаційні структури, так і культура менеджменту та набір теорій, які їх описують. Проте сучасна наука не враховує того, що кардинальні зміни організаційної реальності відбуваються не постійно, а під час біфуркації цивілізації. Специфічною культурою, яка виникла саме в таких умовах, є механістичний менеджмент, дослідженню якого присвячена ця стаття. Мета і методи. Мета статті – теоретико-історичний аналіз культури механістичного менеджменту, виявлення базових детермінант генезису цієї культури управління та формування основних напрямів її розвитку в умовах індустріалізму. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, цивілізаційний, історичний підходи до вивчення суспільних явищ і процесів та фундаментальні положення теорії менеджменту. Результати. Визначено об’єктивні передумови становлення культури механістичного менеджменту: європейська наука і механіцизм, що випливає із ньютонівської картини світу – уявлення організаційної реальності як машини, а також атомізм, раціоналізм і соціальний дарвінізм як «природний закон» про міжвидову боротьбу; протестантська етика як виправдання наживи; політекономія, яка представила господарство у вигляді машини, що діє за законами ньютонівської механіки; великі науково-технічні відкриття, що вимагали нових форм організації виробництва. Розкрито сутність, надано порівняльні характеристики й окреслено перспективи...
Тарас Васильович Григорчук
Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Менеджмент соціокультурної діяльності pp 105-133; doi:10.31866/2616-7573.1.2019.170660

Abstract:Актуальність. Сьогодні навчальні інституції активно впроваджують засоби дистанційного навчання. Ці рішення забезпечують доступність навчальної інформації та зручність її отримання. Не використовувати дані засоби – означає залишатися на узбіччі прогресу. Мета і методи. Мета статті полягає у виявленні можливостей використання засобів дистанційного навчання майбутніх менеджерів з урахуванням специфіки соціокультурної сфери. Нами використано емпіричний і системний підходи, методи аналізу та синтезу, згідно з якими запропоновано структуру навчально-методичного комплексу для дистанційного навчання у взаємозв’язку його основних елементів і виокремленні специфічних чинників, важливих для підготовки менеджерів соціокультурної сфери. Результати. Основні результати дослідження полягають у виявленні передумов і доведенні необхідності застосування елементів дистанційного навчання у процесі підготовки фахівців-управлінців для забезпечення їхньої максимальної адаптивності до умов навчання та подальшої реалізації набутих компетентностей. Висновки та обговорення. Використання засобів дистанційного навчання забезпечує доступність знань, комфортність їх одержання і нічим не поступається іншим формам навчання. Надалі розглядатимуться питання методики розробки навчальних матеріалів для дистанційного навчання. Наукова новизна результатів у тому, що вперше висунуто структуру навчально-методичного комплексу з урахуванням специфіки діяльності менеджера соціокультурної сфери; одержано подальший розвиток рішення щодо застосування модульної системи у професійній підготовці фахівців. Практичне...
Ірина Владиславівна Петрова
Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Менеджмент соціокультурної діяльності pp 82-104; doi:10.31866/2616-7573.1.2019.170657

Abstract:Актуальність. Трансформаційні процеси незалежної України зумовили відірваність теоретичних знань, які отримує випускник університету, від тієї реальності, з якою стикається молодий фахівець, розпочинаючи свою професійну діяльність. Певний потенціал на шляху вирішення означеної проблеми має дуальна система навчання, що спрямована на формування у майбутнього фахівця тих актуальних знань, навичок і вмінь, яких вимагає сучасний ринок праці. Мета і методи. Мета статті – проаналізувати можливості запровадження дуальної форми здобуття освіти у професійній підготовці івент-менеджера. У процесі здійснення дослідження застосовувалися системний, аналітичний та компаративний методи, за допомогою яких було охарактеризовано особливості дуальної форми здобуття освіти, здійснено порівняльну оцінку її реалізації в Німеччині та Україні. Результати. Дуальна форма здобуття освіти дозволяє об’єктивно й ефективно реалізувати ті виклики, що постають перед сучасним студентом: отримати роботу – утримати роботу – кар’єрно зростати. Водночас ефективність її реалізації залежить від ряду чинників, зокрема, залежить від мотивації студента і правильного вибору професії. Висновки та обговорення. Основою успішного навчання студента є поєднання теоретичного і практичного навчання, формальної й неформальної освіти. Наслідком запровадження дуальної форми освіти стане усвідомлений вибір студентом майбутньої професії, а також належна конкурентоспроможність випускника на ринку праці. Партнерство освітніх закладів із приватним і державним секторами, активізація їхньої співпраці дозволять не лише оптимізувати змістову...
Ірина Ігорівна Пархоменко
Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Менеджмент соціокультурної діяльності pp 134-154; doi:10.31866/2616-7573.1.2019.170662

Abstract:Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю аналізу складових формування попиту на культурні івенти в Україні, виробниками яких є музеї, які наразі мають змогу функціонувати як культурні індустрії та продукувати інноваційний конкурентоздатний культурний продукт. Мета і методи. Мета статті – аналіз складових формування попиту на культурні івенти в Україні (на прикладі музеїв), що дозволить виявити особливості формування попиту й розробити маркетингову стратегію музеїв. Застосовано міждисциплінарний, системний, комплексний і культурологічний підходи, а також методи типологізації, опитування, аналізу і синтезу, порівняльний та емпіричний. Результати дослідження виявляються у поглибленні вивчення процесу формування сталого попиту на культурні івенти в Україні. Попит на культурні івенти, виробниками яких є заклади культури, має дві складові: зовнішню, що залежить від стратегічних положень розвитку культури в Україні; внутрішню, яка передбачає впровадження стратегічного маркетингу та перегляду управлінських моделей у закладах культури, зокрема музеях. Висновки та обговорення. Наукова новизна одержаних результатів полягає у визначенні тенденцій формування попиту на культурні івенти в Україні, виробниками яких є залежні від державного фінансування заклади культури. Результати дослідження свідчать про важливість трансформації управлінської складової в діяльності музеїв та впровадження стратегічного маркетингу. Практичне значення результатів дослідження виявляється у використанні їх закладами культури, зокрема музеями, з метою подальшого поглиблення й розробки практико-орієнтованого...
Ярослав Миколайович Мартинишин, Олена Сергіївна Хлистун
Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Менеджмент соціокультурної діяльності pp 7-31; doi:10.31866/2616-7573.1.2019.170653

Abstract:Актуальність. Науково-технічна революція, стрімкий розвиток технологій, збільшення динамізму й невизначеності, зрушення в суспільних поглядах змушують організації здійснювати багато різних самоперетворень. Однак ці перетворення не витісняють ієрархічних конструкцій, які супроводжують організації впродовж усього їх існування. Всупереч прогнозам багатьох учених про неминучу кончину ієрархій в умовах нового суспільства, ці структури нікуди не діваються й успішно продовжують своє існування. Виникає питання, чому? Мета і методи. Мета статті – розкриття сутності ієрархії як феномену організаційної культури і з’ясування причин довготривалого їх використання в життєдіяльності суспільства. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, історичний, культурологічний підходи до вивчення організаційних явищ, фундаментальні положення теорії систем і системного аналізу, теорії організацій, менеджменту, психології, соціології та культурології. Результати. Розкрито сутність ієрархії як феномену культури й основи системи управління. Досліджено специфічні особливості її побудови на різних стадіях розвитку людства. Встановлено, що ієрархія є суперечливою єдністю різноманітних протилежностей (порядку і хаосу, раціонального й гуманного, формального і неформального, вертикального та горизонтального, жорсткого й гнучкого, авторитарного і демократичного, елітарного й егалітарного і т. д.), взаємоборотьба яких слугує джерелом безперервних змін і розвитку ієрархічних систем, але аж ніяк не може бути кінцем їхнього існування. Висновки та обговорення. Наукова новизна результатів...
Лариса Степанівна Отрощенко
Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Менеджмент соціокультурної діяльності pp 120-133; doi:10.31866/2616-7573.2.2018.149475

Abstract:Актуальність. Людський капітал є визначним чинником конкурентоздатності країни. Це утверджує вирішальну роль освіти в піднесенні економічного та соціального добробуту країни. Реформування вітчизняної системи вищої освіти здійснюється у напрямі забезпечення нового освітнього менеджменту й управління вищими навчальними закладами та фінансування наукової діяльності. Досвід Німеччини як країни з однією із кращих у світі системою вищої освіти в цьому питанні становить для нас неабиякий інтерес. Мета і методи. На основі вивчення наукових праць німецьких, українських і російських науковців визначити головні чинники ефективності менеджменту вищої освіти Німеччини з метою подальшого творчого використання прогресивних ідей німецького досвіду в галузі вищої освіти України. Методи дослідження – порівняльний аналіз і синтез для визначення змісту реформування освітнього менеджменту у вищій освіті Німеччини; конкретизація, узагальнення й систематизація наукових концепцій із досліджуваної проблеми для визначення сутності структурних реформ і реформ у галузі освітнього менеджменту та фінансування вишів Німеччини. Результати. Результатом дослідження стало окреслення головних зовнішніх і внутрішніх чинників ефективності освітнього менеджменту Німеччини. Висновки та обговорення. Наукова новизна полягає у визначенні головних внутрішніх і зовнішніх чинників ефективності менеджменту вищої освіти Німеччини. Практичне значення одержаних результатів виявляється в можливості використання передових ідей німецького досвіду в реформуванні вітчизняного освітнього менеджменту.
Єлена Ярославівна Коваленко
Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Менеджмент соціокультурної діяльності pp 26-62; doi:10.31866/2616-7573.2.2018.149297

Abstract:Актуальність. Людство у третьому тисячолітті зіткнулося з глобальними змінами. Суперечливість, масштабність і складність цих змін, напруженість й нестабільність світового розвитку формують середовище, з яким старі організаційні структури вже не справляються, а популяризовані теорією нові структури ще не знайшли застосування на практиці. Як наслідок, відбувається гальмування процесів управління та стримування подальшого розвитку суспільства. Мета і методи. Мета статті – аналіз еволюції теорії менеджменту від бюрократії до адхократії в контексті розвитку цивілізації та обґрунтування оптимального типу організаційної структури життєдіяльності постіндустріального суспільства. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, еволюційний підходи до вивчення суспільних явищ і процесів та фундаментальні положення теорії менеджменту. Результати. Розкрито сутність понять бюрократичного й адхократичного управління. Досліджено еволюцію теорії менеджменту від бюрократії до адхократії в контексті розвитку цивілізації. Виявлено багатогранність феноменів бюрократії й адхократії та їх вплив на життєдіяльність суспільства. Доведено хибність теоретичних положень щодо можливості повної заміни бюрократії чистою адхократією. Обґрунтовано доцільність конгломератного типу організації. Висновки та обговорення. У ХХІ ст. не відбулося очікуваного краху бюрократії, а навпаки, спостерігається її посилення на основі комп’ютерних технологій. Організація майбутнього – це структура конгломератного типу, що включає як основу збереження цілісності «легкий» ієрархічний каркас та...
Ольга Петрівна Бойко
Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Менеджмент соціокультурної діяльності pp 77-89; doi:10.31866/2616-7573.2.2018.149465

Abstract:Актуальність. У наш час спостерігається переорієнтація цінностей зі сфери праці у сферу споживання, дозвілля та розваг. Саме таким осередком і є торгівельно-розважальні центри. Актуальність нашого дослідження обумовлена вивченням нового феномену в просторі сучасного міста – торгівельно-розважальний центр, який швидко перетворився на найпопулярніший серед наших співвітчизників заклад відпочинку. Мета і методи. Метою статті є показати та проаналізувати ресурси стратегічного менеджменту для успішної діяльності розважальної складової торгівельно-розважальних центрів. Методом дослідження є структурний аналіз, а також порівняльний та системний підходи. Результати. Торгівельно-розважальні центри є фактором соціалізації суспільства, виступають як ефективний спосіб розвитку культурно-дозвіллєвої діяльності та є об’єктами для пошуку сучасних інноваційних технологій, які реалізуються через ресурси стратегічного менеджменту. Висновки та обговорення. Показана необхідність створення багатофункціонального, багатопланового, динамічного та креативного простору на базі торгівельно-розважальних центрів, де чинником подальшого розвитку є удосконалення дозвіллєвого обслуговування населення. Наукова новизна одержаних результатів полягає в актуалізації нематеріальних ресурсів: соціального партнерства, соціального капіталу, історичної пам’яті та символічних ресурсів. Практичне значення одержаних результатів може бути використано для презентації торгівельно-розважальних центрів як одного з варіантів транслятора культури.
Ярослав Миколайович Мартинишин, Олена Сергіївна Хлистун
Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Менеджмент соціокультурної діяльності pp 7-25; doi:10.31866/2616-7573.2.2018.149294

Abstract:Актуальність. Космогеологічні явища і стрімкий розвиток науково-технічного прогресу спричинюють чергову біфуркацію світової цивілізації й вимагають переходу до якісно іншого стану життєдіяльності суспільства. Це проявляється у зростанні хаосу і ентропії й за усіма ознаками є системною, багатовимірною, планетарною кризою індустріалізму, що таїть у собі загрозу існування людства. Вихід із біфуркаційного стану і перехід до впорядкованості можливий за умови вибору відповідних атракторів, основою яких є суспільно значущі ідеї. Мета і методи. Мета статті – розкриття сутності феномену ідей як рушійної сили в управлінні життєдіяльністю суспільства. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, історичний, когнітивний і ситуаційний підходи до вивчення суспільних явищ, фундаментальні положення теорії ідеології та управління. Результати. Розкрито сутність ідей як духовної сили, здатної глибоко проникати у свідомість людини й чинити вплив на суспільство. Досліджено вплив найвагоміших ідей на долі окремих країн і народів. Показано, що ідеї «живуть», виникають і зникають та за певних обставин можуть відновити свою силу. Обґрунтовано потребу в свіжих ідеях, що стосуються: ролі держави і ринку; відносин між індивідом, суспільством і державою; співвідношення моральності й економічної ефективності, виробництва і споживання; демократичності глобалізації, тобто в ідеях, які могли б виступити як альтернатива неолібералізму, який уже вичерпав свій життєвий ресурс. Висновки та обговорення. Наукова новизна одержаних результатів полягає: у поглибленні розуміння сутності, ролі,...