Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Менеджмент соціокультурної діяльності

Journal Information
ISSN / EISSN : 26167573 / 26171104
Current Publisher: Kyiv National University of Culture and Arts (10.31866)
Total articles ≅ 18
Filter:

Latest articles in this journal

Тарас Васильович Григорчук
Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Менеджмент соціокультурної діяльності pp 90-106; doi:10.31866/2616-7573.2.2018.149468

Abstract:Актуальність. Ринок праці ставить серйозні вимоги до менеджерів соціокультурної сфери. Рівень їхньої компетентності, особистісні якості – чинники, які нерідко є визначальними в досягненні професійного успіху, а значить – повинні глибоко вивчатися. Мета і методи. Мета статті полягає у виявленні сучасних тенденцій формування професіограм менеджерів як системи вимог до компетенцій фахівця і до його особистісних якостей з урахуванням специфіки діяльності у соціокультурній сфері. Нами використано емпіричний і системний підходи, методи аналізу та синтезу, згідно з якими розробку професіограм проаналізовано у взаємозв’язку їх основних елементів і виокремленні специфічних чинників, що використовуються в соціокультурній сфері. Результати. Основні результати дослідження полягають у виявленні передумов і доведенні необхідності застосування професіограм у процесі підготовки фахівців вишів для забезпечення їхньої максимальної адаптивності до професійної діяльності та зростання професійного капіталу. Висновки та обговорення. Сучасний ринок робочої сили демонструє значимість високої вартості професійного капіталу фахівця. Досягнути цього можна і завдяки правильно сформованій професіограмі фахівця, де мають чітко враховуватися визначальні професійні й особистісні якості. Надалі розглядатимуться питання використання програмних засобів аналізу можливостей професійної реалізації фахівця. Наукова новизна результатів у тому, що вперше висунуто структуру професіограми менеджера соціокультурної сфери; одержали подальший розвиток рішення щодо застосування професіограм у кадровій роботі та у вишах....
Аліна Ігорівна Грушина
Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Менеджмент соціокультурної діяльності pp 107-119; doi:10.31866/2616-7573.2.2018.149470

Abstract:Актуальність. Сьогодні вся інфраструктура галузі культури та мистецтва залежна від органів влади й перебуває у перманентному стані очікування щодо подальших структурних зрушень. Така система управління базується лише на пошуках можливості, уникаючи при цьому організації імпульсу знизу, своєрідного тиску на владні органи, з метою формування аргументованих і дійових пропозицій, що обумовлює актуальність дослідження. Мета і методи. Мета статті – дослідження процесів трансформації системи стратегічного управління в галузі культури впродовж становлення незалежності України. У дослідженні використано емпіричний і системний підходи, згідно з якими процеси управління у галузі культури, що застосовуються нині, проаналізовано у взаємозв’язку та розвитку. Також використано методи аналізу та синтезу. Результати. У ході аналізу еволюції, зокрема головних чинників розвитку, системи стратегічного управління в галузі культури було виокремлено ключові періоди, яким характерні ті чи інші фактори розвитку й гальмування. Відмічено наявність трансформаційних процесів упродовж становлення незалежності України до сьогодні. Висновки та обговорення. Наукова новизна одержаних результатів полягає у виокремленні та систематизації характерних факторів розвитку й гальмування створення системи стратегічного управління в галузі культури. Виділено чотири класифікаційні групи регіонів, що дає змогу ухвалювати рішення про доцільність подальших інвестицій у розвиток культури. Використання запропонованих підходів та практичних рекомендацій дозволить підвищити ефективність стратегічного управління в галузі культури.
Леся Василівна Малоока
Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Менеджмент соціокультурної діяльності pp 134-146; doi:10.31866/2616-7573.2.2018.149477

Abstract:Актуальність. Масові свята як складне явище передбачають відображення життєвих традицій суспільства, позицію народу щодо віри в ідеали. Саме тому в Україні чітко окреслюється якісне зростання інтересу до масових дійств, у тому числі як інструменту в публічному управлінні. Це підтверджує їх роль та вплив на формування національної культури та обумовлює актуальність дослідження процесу їх організації. Мета і методи. Стаття присвячена дослідженню процесу організації масових свят як важливого соціокультурного чинника, що здійснює вплив на формування національної культури. У дослідженні використано емпіричний і системний підходи, згідно з якими процеси організації масових свят, що здійснюються нині, проаналізовано у взаємозв’язку та розвитку. Також використано методи аналізу та синтезу. Результати. У ході аналізу процесу організації масових свят визначено, що демократичність масових свят відповідає усім ознакам існуючої системи управління в країні. Обґрунтовано, що загальна пануюча атмосфера є безпосереднім і важливим елементом масового заходу. А тому організація масового свята як засобу утвердження позиції народу чи влади передбачає здійснення виховного впливу, що проявляється тоді, коли певні ідеї й засади стають власне всенародними і відповідають реаліям життя. Висновки та обговорення. Наукова новизна одержаних результатів полягає у визначенні особливостей організації масового свята як особливого типу прояву культурного буття соціуму, де відображені принципи реального життя, фіксуються і набувають подальшого розвитку культурні надбання народу. Використання запропонованих підходів...
Ірина Ігорівна Пархоменко
Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Менеджмент соціокультурної діяльності pp 63-76; doi:10.31866/2616-7573.2.2018.149459

Abstract:Актуальність теми дослідження полягає в необхідності систематизації наукових знань з івент-менеджменту в Україні у зв’язку з динамічним зростанням попиту на ринку праці щодо організаторів івент-заходів. Мета і методи. Метою статті є здійснення огляду й систематизація наукових напрацювань щодо сутності івент-менеджменту в британській науковій традиції. Методологічною основою дослідження британської наукової традиції вивчення івент-менеджменту є науковий метод аналізу і синтезу, історичний і компаративний підходи. Теоретичною базою дослідження стали наукові праці британських фахівців з івент-менеджменту Г. Боудіна, Х. Пієлічаті, Дж. Елз, а також розглянуто діяльність Британського центру івент-менеджменту. Залучено науковий доробок Х. Пієлічаті та Дж. Елз із Лінкольн бізнес-школи (Лондон) щодо їх визначення поняття «івент». Результати. Основні результати досліджень полягають у здійсненні огляду і систематизації наукових поглядів британських науковців з івент-менеджменту, з’ясувавши його сутність та основні поняття. Виокремлено ключові етапи становлення івент-індустрії у Великобританії, використовуючи напрацювання британських науковців Г. Боудіна, Дж. Аллена і їх колег у праці «Events management» (2011). Вивчено і представлено класифікацію івентів у розробці цих же науковців. Висновки та обговорення. Відповідно до британських досліджень з івент-менеджменту, визначено, що івентивний менеджмент – це навчальна дисципліна, що вивчає комплекс заходів щодо організації події, які включають розробку ідеї для івенту, процес планування, організації і проведення події, складання бюджету та врахування фінансових...
Єлена Ярославівна Коваленко
Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Менеджмент соціокультурної діяльності pp 26-62; doi:10.31866/2616-7573.2.2018.149297

Abstract:Актуальність. Людство у третьому тисячолітті зіткнулося з глобальними змінами. Суперечливість, масштабність і складність цих змін, напруженість й нестабільність світового розвитку формують середовище, з яким старі організаційні структури вже не справляються, а популяризовані теорією нові структури ще не знайшли застосування на практиці. Як наслідок, відбувається гальмування процесів управління та стримування подальшого розвитку суспільства. Мета і методи. Мета статті – аналіз еволюції теорії менеджменту від бюрократії до адхократії в контексті розвитку цивілізації та обґрунтування оптимального типу організаційної структури життєдіяльності постіндустріального суспільства. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, еволюційний підходи до вивчення суспільних явищ і процесів та фундаментальні положення теорії менеджменту. Результати. Розкрито сутність понять бюрократичного й адхократичного управління. Досліджено еволюцію теорії менеджменту від бюрократії до адхократії в контексті розвитку цивілізації. Виявлено багатогранність феноменів бюрократії й адхократії та їх вплив на життєдіяльність суспільства. Доведено хибність теоретичних положень щодо можливості повної заміни бюрократії чистою адхократією. Обґрунтовано доцільність конгломератного типу організації. Висновки та обговорення. У ХХІ ст. не відбулося очікуваного краху бюрократії, а навпаки, спостерігається її посилення на основі комп’ютерних технологій. Організація майбутнього – це структура конгломератного типу, що включає як основу збереження цілісності «легкий» ієрархічний каркас та...
Ольга Петрівна Бойко
Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Менеджмент соціокультурної діяльності pp 77-89; doi:10.31866/2616-7573.2.2018.149465

Abstract:Актуальність. У наш час спостерігається переорієнтація цінностей зі сфери праці у сферу споживання, дозвілля та розваг. Саме таким осередком і є торгівельно-розважальні центри. Актуальність нашого дослідження обумовлена вивченням нового феномену в просторі сучасного міста – торгівельно-розважальний центр, який швидко перетворився на найпопулярніший серед наших співвітчизників заклад відпочинку. Мета і методи. Метою статті є показати та проаналізувати ресурси стратегічного менеджменту для успішної діяльності розважальної складової торгівельно-розважальних центрів. Методом дослідження є структурний аналіз, а також порівняльний та системний підходи. Результати. Торгівельно-розважальні центри є фактором соціалізації суспільства, виступають як ефективний спосіб розвитку культурно-дозвіллєвої діяльності та є об’єктами для пошуку сучасних інноваційних технологій, які реалізуються через ресурси стратегічного менеджменту. Висновки та обговорення. Показана необхідність створення багатофункціонального, багатопланового, динамічного та креативного простору на базі торгівельно-розважальних центрів, де чинником подальшого розвитку є удосконалення дозвіллєвого обслуговування населення. Наукова новизна одержаних результатів полягає в актуалізації нематеріальних ресурсів: соціального партнерства, соціального капіталу, історичної пам’яті та символічних ресурсів. Практичне значення одержаних результатів може бути використано для презентації торгівельно-розважальних центрів як одного з варіантів транслятора культури.
Ярослав Миколайович Мартинишин, Олена Сергіївна Хлистун
Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Менеджмент соціокультурної діяльності pp 7-25; doi:10.31866/2616-7573.2.2018.149294

Abstract:Актуальність. Космогеологічні явища і стрімкий розвиток науково-технічного прогресу спричинюють чергову біфуркацію світової цивілізації й вимагають переходу до якісно іншого стану життєдіяльності суспільства. Це проявляється у зростанні хаосу і ентропії й за усіма ознаками є системною, багатовимірною, планетарною кризою індустріалізму, що таїть у собі загрозу існування людства. Вихід із біфуркаційного стану і перехід до впорядкованості можливий за умови вибору відповідних атракторів, основою яких є суспільно значущі ідеї. Мета і методи. Мета статті – розкриття сутності феномену ідей як рушійної сили в управлінні життєдіяльністю суспільства. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, історичний, когнітивний і ситуаційний підходи до вивчення суспільних явищ, фундаментальні положення теорії ідеології та управління. Результати. Розкрито сутність ідей як духовної сили, здатної глибоко проникати у свідомість людини й чинити вплив на суспільство. Досліджено вплив найвагоміших ідей на долі окремих країн і народів. Показано, що ідеї «живуть», виникають і зникають та за певних обставин можуть відновити свою силу. Обґрунтовано потребу в свіжих ідеях, що стосуються: ролі держави і ринку; відносин між індивідом, суспільством і державою; співвідношення моральності й економічної ефективності, виробництва і споживання; демократичності глобалізації, тобто в ідеях, які могли б виступити як альтернатива неолібералізму, який уже вичерпав свій життєвий ресурс. Висновки та обговорення. Наукова новизна одержаних результатів полягає: у поглибленні розуміння сутності, ролі,...
Лариса Степанівна Отрощенко
Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Менеджмент соціокультурної діяльності pp 120-133; doi:10.31866/2616-7573.2.2018.149475

Abstract:Актуальність. Людський капітал є визначним чинником конкурентоздатності країни. Це утверджує вирішальну роль освіти в піднесенні економічного та соціального добробуту країни. Реформування вітчизняної системи вищої освіти здійснюється у напрямі забезпечення нового освітнього менеджменту й управління вищими навчальними закладами та фінансування наукової діяльності. Досвід Німеччини як країни з однією із кращих у світі системою вищої освіти в цьому питанні становить для нас неабиякий інтерес. Мета і методи. На основі вивчення наукових праць німецьких, українських і російських науковців визначити головні чинники ефективності менеджменту вищої освіти Німеччини з метою подальшого творчого використання прогресивних ідей німецького досвіду в галузі вищої освіти України. Методи дослідження – порівняльний аналіз і синтез для визначення змісту реформування освітнього менеджменту у вищій освіті Німеччини; конкретизація, узагальнення й систематизація наукових концепцій із досліджуваної проблеми для визначення сутності структурних реформ і реформ у галузі освітнього менеджменту та фінансування вишів Німеччини. Результати. Результатом дослідження стало окреслення головних зовнішніх і внутрішніх чинників ефективності освітнього менеджменту Німеччини. Висновки та обговорення. Наукова новизна полягає у визначенні головних внутрішніх і зовнішніх чинників ефективності менеджменту вищої освіти Німеччини. Практичне значення одержаних результатів виявляється в можливості використання передових ідей німецького досвіду в реформуванні вітчизняного освітнього менеджменту.
Валентина Валентинівна Храпкіна, Юлія Володимирівна Майстренко
Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Менеджмент соціокультурної діяльності pp 98-110; doi:10.31866/2616-7573.1.2018.143393

The publisher has not yet granted permission to display this abstract.
Тарас Васильович Григорчук
Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Менеджмент соціокультурної діяльності pp 123-137; doi:10.31866/2616-7573.1.2018.143396

The publisher has not yet granted permission to display this abstract.