В статті проаналізовано філософську концепцію, в основі якої взаємовплив однієї на другу, викликаних загостренням суперечливостей між глобалізаційним і глокалізаційними процесами Нині загострилася проблема розуміння людиною базових засад розвитку глобального світу і трансформації цінностей, що переформатовують алгоритм буття людини і реновації, що ведуть до становлення онтологічної, інформаційної, комунікаційної і організаційної єдності глобальної спільноти. Мета статті – концептуалізація філософської концепції взаємозв’язку геоцінностей, геокультури і геополітики як чинників формування глобального світу. Завдання дослідження: 1) проаналізувати історичний підхід до становлення і розвитку геоцінностей і геокультури; 2) виявити умови формування геокультури та її складових компонентів в умовах культурної глобалізації; 3) з’ясувати вплив геоцінностей та геокультури на становлення і розвиток геополітики у контексті інтеграційно-дезінтеграційних процесів. Методологічною основою дослідження є загальнофілософські принципи об'єктивності й історизму, всезагального зв'язку та розвитку, історичного і логічного, діалектичний, аксіологічний та герменевтичний методи і системний підхід, що ґрунтується на універсальних законах розвитку природи і суспільства. Геокультура є продуктом геополітичних процесів, стрижнем якої є геоцінності. Розглядаючи геокультуру як філософсько-політичну концепцію, слід зазначити, що це є світосприйняття в культурно-географічних образах, а визначаючи її процесом, по-іншому, можна назвати діяльністю, що виробляє культурні образи і детермінує відповідну поведінку держави на міжнародній арені і у внутрішній політиці. Образ світового розвитку – це система скоординованих «ланцюжків», або кластерів, цілеспрямованих, специфічних географічних мегаобразів, які включають в себе стійкі уявлення про динаміку розвитку геопростору тих чи інших людських спільнот. У даному випадку мета дослідження дозволяє нам вживати їх, поняття «геоцінності» і «геокультура», у якості синонімів, наприклад, при аналізі наукових підходів до вивчення геоцінностей або при оцінці і виборі методологічного інструментарію.