Обґрунтовується, що недосяжний при постійних швидкостях руху просторовоподібний (ПП) континуум Всесвіту є фізичною реальністю при прискорених швидкостях руху. Показано, що такі фізичні феномени як інерція, уповільнення часу та лоренцеве скорочення в спеціальній теорії відносності (СТВ) відбуваються в ПП-світі в процесі прискореного руху тіла і, відповідно, в неінерційних системах відліку. Прискорення інерції – властивість не часовоподібної (ЧП), а просторовоподібної частини континууму. Це властивість порожнього просторово-часового континууму, а саме ПП-континууму, за наявності зовнішніх сил перешкоджати зміні швидкості тіла. Уповільнення часу та лоренцеве скорочення є також наслідком прискореного руху тіла при досягненні ним значення постійної швидкості, тобто відбувається в процесі становлення інерційної системи. У цьому напрямку досліджуються питання доповнюваності рухів у евклідовому і у псевдоевклідовому континуумі, у мова взаємного перетворення часовоподібного (ЧП) стану та ПП-стану континууму. Приведено формульні вирази принципу доповнюваності рухів для евклідового і псевдоевклідового континуумів. Обґрунтовується, що псевдоевклідова геометрія є загальною геометрією реального простору-часу, перш за все тому, що в історії руху будь-якого тіла так чи інакше було присутнє прискорення. На прикладі евклідового простору демонструється, що перетворення координат Лоренца у геометричному відношенні відіграють роль повороту чотиривимірного світового інтервалу з неподілюваними компонентами простору і часу та є проекцією на систему координат, де ці характеристики розділені і розглядаються як незалежні. Обґрунтовується, що для лоренцевого скорочення мова йде не про реальне скорочення довжини об'єкта, що рухається, а про виміряну довжину непорушним спостерігачем. Щодо уповільнення часу, то відбувається реальне уповільнення часу і саме для об’єкту, що рухався. І відбувається воно лише у неінерційних системах відліку, тобто за наявності прискорення, тобто у ПП-світі. Тому саме властивості ПП-світу визначають феномени уповільнення часу та лоренцевого скорочення. Саме ПП-континуум є відповідальним за феномени СТВ, саме для ПП-континууму були віднайдені перетворення Лоренца і введене поняття псевдоевклідового простору-часу. Тому з повним правом спеціальна теорія відносності може бути названа теорією простору-часу у ПП-світі