Мета дослідження – розглянути процеси зародження й становлення музичного виховання в Україні та країнахСходу, зокрема в Китаї та Японії, виявити їхні спільні та відмінні ознаки. Методологія дослідження. У роботівикористано аналітичний та історичний методи, що дали змогу простежити зародження й становлення музичноїосвіти в Україні та в країнах Сходу; структурний метод застосовувався в угрупованні та викладенні фактичногоматеріалу; біографічний метод допоміг зосередитися на вивченні діяльності видатних людей мистецтва, якізаймалися проблемою музичної освіти в Україні. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому висвітленіспоріднені й відмінні прояви музичного виховання в Україні та в країнах Сходу, про що свідчить аналіз методіві форм музичної діяльності обох сторін та розкриття того, як музичне виховання впливає на формування духовноїкультури особистості та сприяє її всебічному й гармонійному розвиткові. Висновки. Поряд з розбіжностямиз’ясовано певну спорідненість музичного виховання в Україні та в країнах Сходу. У формуванні цілісної особистостіспорідним є виховання морально-естетичних смаків шляхом музичного мистецтва. Як в Україні народне мистецтвоє важливим проявом національно-етнографічної культури, так і в країнах Сходу однією з форм культури є свята,адже вони тісно пов’язані з історією та національними традиціями. І в Україні, і в країнах Сходу вважається, щопотрібно поєднувати чуттєве сприйняття музики із сферою свідомого засвоєння знань, іти від простого до складного.Однак в Україні для всебічного й гармонійного музичного виховання активно залучаються здобутки...