У статті з’ясовано сутність об’єкта лізингу та його особливості. Розглянуто теоретико-правові підходи до тлумачення поняття «об’єкт права». Підтримано позицію щодо неможливості існування безоб’єктних правових відносин. Досліджено основні наукові теорії, що пояснюють сутність об’єкта правовідносин: плюралістичну та моністичну. На основі аналізу чинного законодавства у сфері лізингової діяльності встановлено, що законодавцем використано плюралістичний підхід для визначення об’єктів лізингу. Застосовано моністичну теорію про двородовий об’єкт до лізингових правовідносин. Обґрунтовано необхідність розмежування понять «об’єкт лізингових правовідносин» та «предмет договору лізингу», з’ясовано їхнє співвідношення.