Мета роботи – проаналізувати історіографію проблеми музичного стилю як однієї із глобальних категоріймузичного мислення; на підставі опрацювання фундаментальних досліджень вітчизняних та зарубіжних ученихХХ – початку ХХІ ст. виокремити й висвітлити теоретичні аспекти цієї проблеми, які охоплюють дефініціюпоняття стилю, систематику характерних стильових ознак, ієрархічну структуру стилю, історичну типологіюстилів, тенденції розвитку теорії стилю протягом означеного періоду; визначити перспективи дослідженнястильової проблематики. Методологія дослідження базується на таких теоретичних методах: систематизації – дляпізнання й осмислення наукових теорій стилю; абстрагування – у диференційованому розгляді найістотніших рисмузичного стилю; аналізу – для встановлення зв’язків між різними рівнями категорії стилю; синтезу – для розглядустилю як компонента ієрархічної системи музики. Крім того, використано дескриптивний метод – в аналізінаукових інтерпретацій поняття музичного стилю. Наукова новизна роботи полягає в систематизації науковогодосвіду дослідження музичного стилю, у висвітленні основних теоретичних аспектів проблеми стилю, у розвиткутеоретичного дискурсу стильової природи музичних явищ. Висновки. Узагальнено науковий досвід дослідженняпроблеми стилю. Визначено дискусійний характер вивчення проблеми стилю. Систематизовано базові положеннятеорії стилю з погляду художньої єдності, диференційованості, стабільності, системної цілісності стильовихознак, інтонаційної сутності стилю та його багаторівневої природи. Виявлено історичну взаємообумовленістьстильових рівнів: «стиль епохи», «національний стиль» та «індивідуальний стиль». Окреслено вектор розвиткусучасних теорій музичного стилю.