Мета дослідження – виявити сутність Стандарту R128, проблематику його впровадження на українському та європейському телебаченні й радіомовленні загалом, розкрити подальші можливості його розвитку. Методологія дослідження. Для виконання поставленої мети було застосовано наступні методи: аналізу – для вивчення та критичного опису окремих складників звукового стандарту, висвітлення їхнього підґрунтя та сторін, що потребують особливої уваги зі сторони звукових спеціалістів; аналітичний метод – звернення до різних галузей знань (фізики, зокрема, психоакустики, а також математики, програмування, звукорежисерської практики) для найбільш повного висвітлення предмету статті; синхронний метод – порівняльний зріз сучасної практики стандартизації вимірювань гучності програм на телебаченні й радіомовленні та окреслення на цій основі перспектив розвитку зазначеного європейського стандарту. Наукова новизна. У вітчизняній науці вперше ґрунтовно вивчається проблематика впровадження європейського звукового стандарту R128 для теле-, радіомовлення, особливості його алгоритмів, їх зв’язок із людським сприйняттям звуку, що проявляється у деяких подібностях з механізмами людського організму та у деяких розбіжностях, обумовленість особливостей роботи предмету дослідження характеристиками сучасних цифрових систем; по-новому оцінюється значення європейського стандарту R128 в сучасному телебаченні й радіо та перспективи використання в звукорежисерській практиці. Висновки. У статті розкриваються особливості функціонування європейського стандарту вимірювання середнього рівня звуку для телебачення й радіомовлення, засновані на людському сприйнятті звуку, в роботі виявляється проблематика впровадження стандарту R128 на європейських та українських телеканалах, зокрема, розкриваються певні виклики в процесі створення телепрограм, що з’являються через його впровадження, аналізуються перспективи розвитку стандарту.