Чеський елемент у російських військових формуваннях доби Великої війни.

Abstract

Проблеми етнічної історії окремих регіонів України є важливими та впливовими факторами сучасної етносоціальної державної політики. Життєдіяльність окремих етнічних груп протягом століть складала широку палітру буття населення України. Чехи, оселившись в Україні у середині ХІХ ст., інтегрувалися у її господарський і культурно-освітній простір, надали йому особливих рис, водночас зберігаючи риси етнічної ідентичності. Їхня спадщина донині прослідковується на Волині, в Криму та Півдні України.Метою дослідження є визначення характерних ознак чеського та словацького громадського руху в Росії та виникнення у складі російської армії чехословацьких військових формувань у роки Великої війни. У статті розглянуто етапи формування чеського та словацького громадського руху в Російській імперії в роки війни, його еволюцію від окремих товариств чехів і словаків культурницького характеру до об’єднання у Союз чехословацьких товариств в Росії, характерною рисою якого була проросійська позиція його очільників. Ґрунтуючись на вивченні та аналізі документів архівів Чеської Республіки та України, наративних джерел, прослідковано еволюцію політичної орієнтації громадського руху чехів і словаків від проросійської позиції до орієнтації на країни Західної Європи. Визначено етапи формування військових об’єднань чехів та словаків у російській армії 1914–1917 рр., прослідковано чисельне зростання, охарактеризовано участь Чеського легіону у боях на східному фронті. Окреслено позицію Національної ради чехів і словаків на чолі із Т. Масариком щодо подій 1917 р. в Росії та прослідковано відносини Союзу з Тимчасовим урядом. Розкрито роль волинських чехів у становленні Чеської дружини, її фінансовому та матеріальному забезпеченні.