СПЕЦИФІКА ХОРОВИХ ТВОРІВ ВІКТОРІЇ ПОЛЬОВОЇ

Abstract

Мета статті — проаналізувати специфіку хорових духовних творів української композиторки Вікторії Польової на прикладі «Світлих піснеспівів». Методологія дослідження особливостей хорового стилю мисткині потребує залучення аналітичного методу. Порівняльний метод необхідний для висвітлення характеру взаємозв’язку індивідуального творчого начала та попередньої мистецької хорової практики. Метод синтезу застосовується для виділення філософсько-естетичного підґрунтя творчості української композиторки. Результати. Хорові твори провідної української композиторки Вікторії Польової є визначним явищем у контексті сучасного вітчизняного та світового музичного мистецтва. Вони виступають у ролі своєрідного містка між традиціями минулого та сучасними композиторськими техніками. Вербальний текст надихає мисткиню на відповідне формування музичної тканини. Вибір канонічних текстів у духовних творах є ознакою творчого методу В. Польової. Фонізм хорового співу використовується для передачі сакральних та божественних образів. Звернення до традицій поліфонії доби Відродження, знаменного розспіву, сполучаються із сонорними комплексами, естетикою мінімалізму. Композиційно-фонічна архітектоніка спрямована на відтворення ідеї гармонії світу, яка втілюється засобами хорового звучання. Контрастне зіставлення різних образних сфер та тональностей є основою стилю композиторки, в якому немає місця драматизму та конфліктності. Колористика гармонічних вертикалей утворюється як результат логіки поліфонічного розгортання окремих вокальних шарів. Наукова новизна полягає у висвітленні специфіки хорових творів Вікторії Польової, виокремленні стильових домінант її творчого методу.