Стаття присвячена обґрунтуванню актуальності виокремлення меморіального напряму бібліотекознавчих досліджень і розвитку бібліотечної діяльності, пов’язаної з реалізацією політики пам’яті, впровадження відповідної навчальної дисципліни у програму підготовки фахівців бібліотечної справи.Акцентовано посилення наукової уваги до дослідження питань історичної та культурної пам’яті та ідентичності в умовах переходу до інформаційного суспільства, висвітлено організаційне оформлення цього наукового напряму у вигляді відповідних дослідницьких центрів і Асоціації з досліджень пам’яті. У рамках структурно-функціонального методу та з позицій взаємозв’язку між поняттями «колективна пам’ять», «історична пам’ять», «культурна пам’ять» констатовано участь бібліотек у формуванні і збереженні різних видів суспільної пам’яті через реалізацію таких своїх сутнісних функцій, як меморіальна, кумулятивна, інформаційна та комунікаційна. Обґрунтовано актуальність інтенсифікації меморіальних студій у бібліотекознавстві. Запропоновано перспективні напрями взаємодії Української бібліотечної асоціації з Українським інститутом національної пам’яті з метою комплексного розкриття комеморативного потенціалу бібліотек, більш активного їх залучення до реалізації політики пам’яті.Висвітлено зарубіжні приклади організації відповідних міждисциплінарних програм і навчальних курсів для підготовки студентів магістеріуму. Запропоновано орієнтовну структуру курсу «Культура, пам’ять, ідентичність» для студентів магістерського рівня підготовки спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», вивчення якого дасть змогу його слухачам аналізувати, визначати, описувати процеси конструювання історичної пам’яті та культурної ідентичності, критично осмислювати відповідні наукові тексти, визначати і давати критичну оцінку підходам до здійснення політики пам’яті і збереження духовної спадщини в Україні та за кордоном, розробляти ефективні підходи до здійснення політики пам’яті в рамках бібліотечної практики.