Стаття присвячена розгляду проблеми функціонування туристичних фірм в особливих умовах, які характеризуються підвищеним ризиком законно-правового регулювання життєздатності певного регіону чи країни в цілому, введенням надзвичайного або військового стану, появою ознак туристичного екстремізму. Українсько-російський конфлікт, який має всі ознаки геополітичного конфлікту, змушує бути готовим туристичні фірми України працювати в умовах надзвичайного стану і військового положення (введеного в Україні за ініціативи президента України і схваленого Верховною Радою України). У зв’язку з цим виникає потреба осмислення «лінії поведінки» в подібних умовах туристичних фірм, власне як туроператорів так і туристичних агентів. Психологічно їх діяльність може стати каталізатором процесів, що відбуваються. Діяльність туристичних фірм – дзеркальне відображення життя країни, регіону, настрою в суспільстві. Від їх упевненого чи панічного стилю продажу туристичних послуг залежить настрій серед пересічних громадян. В той же час, саме туристичні фірми мають в одну із перших черг попереджувати своїх клієнтів про можливі ступені ризику в разі виникнення обставин надзвичайного характеру. Українські туроператори накопичили певний досвід подібних практик відносно періодично нестабільної ситуації в Єгипті, Туреччині, Таїланді. В даній статті робиться спроба зробити акцент на їх діяльність в умовах форс мажорних обставин безпосередньо в самій Україні.