Мета дослідження – встановити причини створення редакцій опери «Тарас Бульба» М. Лисенка; проаналізувати розбіжності між авторською версією та варіантами, запропонованими Ревуцьким - Лятошинським. Адже на сцені опера йде у редакціях, у музикознавчій літературі (особливо останніх років) твір аналізується за авторським клавіром (З. Юферова, Л. Корній), а наукові монографії радянських часів подають або невірну, або напівприховану інформацію. Методологія дослідження. У статті застосовано порівняльний текстологічний аналіз оригінальної партитури та редакцій твору. Наукова новизна дослідження. Здійснено порівняльну характеристику авторського варіанту опери М. Лисенка «Тарас Бульба» та кількох версій, створених Л. Ревуцьким, Б. Лятошинським та М. Рильським. Висновки. В дослідженні автор доходить висновку, що оригінал опери М. Лисенка відрізняється за жанром від редакцій твору, адже у композитора – це певний синтез лірико-психологічної опери з рисами комедійної та героїко-патріотичної народної драми. У Ревуцького - Лятошинського – історико-патріотична опера. Отже, сьогодні необхідно було б зробити ще одну версію «Тараса Бульби», більш наближену до авторської. Звісно, це нелегка справа. Новому редактору доведеться порівнювати не лише рукописи М. Лисенка, а й різні версії Ревуцького - Лятошинського. Проте мусить настати час, коли жанр першої української опери не визначатимуть зневажливим словом «плакатність». Тим більше, що це суперечить істині.