Мета дослідження полягає в пам’яткознавчому аналізі й експертній оцінці пам’ятки садово- паркового мистецтва «Центральний республіканський ботанічний сад» (вул. Тимірязєвська, 1 у м. Києві) та її містобудівного середовища, яке швидко еволюціонує, загрожуючи зазначеній пам’ятці природно-заповідного фонду та розташованим на її території визначним пам’яткам культурної спадщини, що вимагає опрацювання концепції охоронного зонування на прилеглих до пам’ятки територіях задля збереження цієї унікальної культурної і природної спадщини. Методологія дослідження базується на використанні загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема історичного при системному підході, коли сукупність пам’яток, поєднаних спільною територією, та прилегле до них середовище як об’єкт вивчення розглядаються в розвитку, а також порівняльного методу, аналізу й синтезу, дедукції та індукції. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше комплексно проаналізовано зазначену пам’ятку садово-паркового мистецтва як об’єкт не тільки природно-заповідного фонду, а й нерухомої культурної спадщини за типом «визначне місце», артикульовано проблеми, породжені швидким і хаотичним розвитком урбанізованого середовища довкола цієї пам’ятки, а також запропоновано концептуальний підхід до охоронного зонування територій навколо зазначеної пам’ятки. Висновки. Усі об’єкти культурної спадщини, серед яких розташований Центральний республіканський ботанічний сад як об’єкт дослідження, формують традиційний характер середовища південної периферійної частини історичного центру Києва. Об’єкт дослідження за своєю композиційною роллю в традиційному характері середовища є ландшафтною домінантою великомасштабної пам’ятки «Культурний ландшафт Київських гір і долини Дніпра», композиційно-видовий вплив якої поширюється на увесь простір долини р. Дніпра в межах між мостами ім. Є. Патона та Південним. Зроблено висновок про недостатність і застарілість наявного охоронного зонування на прилеглих до розглядуваної пам’ятки територіях, визначено нову концепцію охоронного зонування з додатковими зонами регулювання забудови. Їх затвердження дасть змогу актуалізувати територіально-середовищний підхід як найефективніший щодо збереження для теперішнього та прийдешніх поколінь традиційного характеру середовища Києва.