Scientific and methodological principles for determination of tourist and recreational potential of united territorial communities and their practical realogasis

Abstract
Багата природна та етнокультурна ресурсна база створює передумови для їх широкого використання у відпочинкових цілях та розвитку туризму, який розглядається в якості суттєвого містоутворюючого фактору для територій об’єднаних територіальних громад та їх окремих населених пунктів.Вирішення задач формування оптимальної і раціональної архітектурно-планувальної організації агрорекреаційних територій і поселень знаходиться на стику їх просторового планування та містобудівного формування сучасних рекреаційних утворень у складі об’єднаних територіальних громад.Встановлено, що найсуттєвіший вплив на розвиток рекреаційно-туристичної сфери окремих сільських місцевостей мають:- культурні-природні об’єкти, до яких належать регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, пам’ятки історико-культурної спадщини, музеї, культурні та релігійні традиції тощо;- доступність сільської місцевості (наявність транспорту, доріг, аеропортів ( портів), залізничної мережі тощо;- туристичний імідж місцевості, що існує у свідомості потенційних клієнтів і суттєво впливає на підсвідоме бажання відвідати саме дану територію;- економічні чинники, які залежать від стандарту послуг, пори року, кількості транспорту (доступності) тощо.«Графоаналітичний метод», застосований в процесі проведення дослідження, дозволив виявити та структурувати фактори, що обумовлюють становлення і розвиток систем сільської рекреації та туризму, серед цих факторів основними є: місце розташування сільської території та роль окремих сільських населених пунктів в системах розселення різного ієрархічного рівня; природно-кліматичні та ландшафтні ресурси; історико-культурна спадщина та етнічні особливості сільських поселень; антропогенні об’єкти – сучасні центри масового відвідування.Виявлено, що для планувальної організації територій оздоровчого і рекреаційного призначення, місця і параметри яких необхідно встановлювати у результаті комплексної оцінки всієї території об’єднаної територіальної громади (з визначенням сельбищних, виробничих, сільськогосподарських, лісових та інших функціональних видів територій), передбачається здійснювати також спеціалізовану «ландшафтно-рекреаційну» оцінку окремих ділянок. Аналіз територій, проведений на картографічні основі в процесі розробки проектів просторового планування усіх громад /Сатанівської, Волочиської, Присивашської, Заводської, Рукшинської та Березівської/ дозволив конкретизувати та виокремити ті територіальні ділянки ландшафту, які мають умови для організації сільської рекреації.У результаті використання різних методичних підходів до оцінки природно-ландшафтних ресурсів пропонується встановлювати:- рекреаційну ємність території — це максимально допустимий рівень рекреаційного використання території з урахуванням містобудівних і екологічних вимог;- допустиме рекреаційне навантаження — це забезпечення стійкості природного комплексу;- рекреаційну дигресію – порушення природного середовища в результаті впливу антропогенного фактору.Встановлено, що місця під об’єкти рекреації та відпочинку визначаються у відповідності до спеціальних розрахунків і можуть бути передбачені як резервні земельні ділянки у документації з просторово-планувального розвитку громади. В результаті...