Мета статті – виявити специфіку електронних документів у системі сучасних бібліотечних фондів. Методологія дослідження спирається на загальнонаукові методи пізнання, у тому числі системний підхід, який посприяв аналізу електронного документа як невід’ємної частини бібліотечної справи, фондів та електронного документного простору, як системи загального порядку; застосовано теоретико-емпіричні методи – абстрагування, аналогія, аналіз, дедукція, індукція, редукція та синтез. Наукова новизна. Досліджено специфіку електронних фондів у контексті вітчизняних та світових тенденцій розвитку бібліотечної діяльності; проаналізовано різноманітні аспекти формування фондів електронних документів та електронних бібліотек як невід’ємного компонента бібліотечного фонду ХХІ ст.; уточнено поняття «електронний документ», «електронний фонд», а також відмінності електронного фонду бібліотеки від електронної бібліотеки. Висновки. Визначено специфіку електронних документів як форми, що з’явилася в результаті синтезу документного різноманіття та комп’ютерних технологій і наділена властивостями документа, спільними з класом технотронних документів, зі специфічними загальними властивостями, і, водночас, особистісними видовими ознаками. Виявлено, що розширення та доповнення електронного фонду бібліотеки на сучасному етапі – один із пріоритетних напрямків діяльності вітчизняних бібліотек, як на місцевому, так і на національному рівні, що відбувається у межах створення єдиного інформаційного простору та надання інформації в національних та міжнародних інформаційних системах, згідно з Державною цільовою...