Abstract
У статті розглядаються соціальні, політичні та правові уявлення про депортацію остарбайтерів з УРСР до Німеччини у період Другої світової війни. Подано фактологічно-документальні джерельні підходи до визначення феномену насильницької депортації населення УРСР. Неупереджено та максимально принципово розглянуто докази злочину проти української нації з боку німецького командування. До уваги представлено здатність створення підпільних організацій у межах території концентраційних таборів як елемент руху опору українців проти німецького поневолення.