Мета статті – розкрити сутнісні особливості та функції медіакультури. Розвитоксучасного суспільства нерозривно пов’язаний з інформаційно-комунікаційнимитехнологіями, тому актуальним є визначення сутнісних особливостей і специфічнихознак медіакультури. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні методуадаптивно-діяльнісної культурології в комплексі з міждисциплінарним підходом, що далозмогу розкрити сутність, функції та структуру медіакультури. Наукова новизна полягаєв культурологічному дослідженні діалектики взаємодії та взаємовпливу медіакультури якфеномена інформаційного суспільства і процесів інформатизації початку ХХІ ст. Висновки.Визначено, що стрижнем всієї медійної культури є екранна та аудіовізуальна культура,які часто конкурують між собою. Відзначено, що медійна культура як соціокультурнийфеномен може трактуватися в широкому (соціальне середовище, що активно комунікує задопомогою символічного обміну) і вузькому (механізм культурної діяльності, що актуальнопроявляється в кожному когнітивному акті) розумінні. Виокремлено функції медіакультури:інформативна, комунікативна, нормативна, релаксаційна, креативна, інтеграційна,посередницька. Доведено взаємозв’язок медіакультури з культурою в традиційномурозумінні останньої, а також зв’язок і взаємозалежність з іншими системами реальності.Вказано на особливості функціонування медіакультури в сучасному інформаційномупросторі, її поліфункціональність, вплив на всі сфери життєдіяльності, зокремасхарактеризовано негативні впливи досліджуваного феномена і їх наслідки. Зазначено,що основним механізмом формування та відтворення медіакультури є медіаосвіта, якаповинна сприяти виявленню і реалізації творчого потенціалу особистості, виробленнюаналітичного ставлення до явищ і фактів дійсності. Йдеться про формування «людинимедіакультури», про актуалізацію антропологічної концепції медіакультури, щозабезпечить спадкоємність традицій існування в культурі на рівні особистості.