На основі аналізу науково-педагогічної літератури у статті розкрито суть педагогічної підтримки, яку визначено як педагогічну, дидактично цілеспрямовану діяльність компетентних педагогів з надання превентивної й оперативної дозованої допомоги аспірантам. Це сприятиме розв’язанню їхніх індивідуальних проблем, пов’язаних з успішним просуванням у навчанні, спілкуванні, професійному самовизначенні, самовираженні. У статті розглянуто різні підходи до визначення педагогічного змісту поняття «педагогічна підтримка» – широкий і вузький. Схарактеризовано принципи педагогічної підтримки (загальності, суб’єктності й індивідуальності, проблемності, пріоритету захисту прав та інтересів аспірантів; адресності й дозованості допомоги, співробітництва, систематичності підтримки, диференційованого підходу при наданні підтримки), її види (превентивна, оперативна, опосередкована, дозована, адресна), форми (індивідуальна, групова), прийоми надання (використання карток-консультацій, таблицьпорад, організація спілкування, наведення питань, що наштовхують на відповідь, попередження про типові помилки і неправильні підходи тощо). Визначено специфіку здійснення педагогічної підтримки в умовах групової роботи у вивченні здобувачами-іноземцями з КНР освітньо-наукового рівня вищої освіти елементів математичної статистики задля оволодіння стохастичними методами обробки результатів педагогічного експерименту. Схарактеризовано етапи надання педагогічної підтримки іноземним здобувачам освітньо-наукового рівня вищої освіти у вивченні стохастики, якот: діагностичний, пошуковий, проектний, діяльнісний, рефлексивний. Науково обґрунтовано як загальні вимоги до викладача, який здійснює педагогічну підтримку (постійна увага до кожної особистості, створення ситуацій успіху, стимулювання до самостійних дій, розвинена емпатія, забезпечення умов для самовизначення і самореалізації), так і ті, що стосуються безпосереднього здійснення педагогічної підтримки (вивчення індивідуальних особливостей кожного здобувача з метою надання «адресної» допомоги, що потребує Т.І. Дейніченко, Г.В. Дейниченко, О.А. Жерновникова 44 виявлення «проблемного поля», тобто особистісно значущої для нього проблеми; цілеспрямованої пізнавальної діяльності викладача і здобувача з розв’язання проблеми, а також організації співробітництва здобувачів).