МЕТАФОРИКА КИЇВСЬКОГО ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ТЕАТРУ «ЗОЛОТІ ВОРОТА» ЯК ВІДЛУННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ТЕАТРАЛЬНОГО ПОСТМОДЕРНІЗМУ

Abstract

Мета дослідження полягає у з’ясуванні особливостей метафоричної режисури Київського експериментального театру «Золоті ворота» періоду 1984–2014 рр. Наукова новизна. Вперше аналізується феномен унікальної метафоричної лексики Київського експериментального театру «Золоті ворота» Методи дослідження. Історичний метод знадобився авторам для дослідження історії зародження метафорики «Золотих воріт», біографічний метод дозволив виявити коріння образної мови В. Пацунова, мистецтвознавчий метод сприяв аналізу художніх ознак метафорики «Золотих воріт». Висновки. Головною особливістю режисури Київського експериментального театру «Золоті ворота» періоду 1984–2014 рр. є поєднання системи «метафоричного» театру з системою театру «психологічного». Цей синтез грунтується на трьох «китах»: 1. Авторський метод генерування енергетичного поля вистави всіма її складовими: мистецтвом актора, режисера, сценографа та іншими співтворцями видовища. 2. Органічність метафоричної лексики режисера. 3. «Молекулярний» метод режисури. Усі ці ознаки обумовили практичну реалізацію В. Пацуновим концепції «Театру потрясіння» на сцені Київського театру «Золоті ворота». Дослідження унікальної сценічної лексики «Золотих воріт» періоду 1984–2014 рр. має велике значення для теорії та практики театрального мистецтва, для збагачення лексичного інструментарію сцени, для виховання нової генерації вітчизняної режисури.