Abstract
Досліджено важливу складову історії Київської духовної семінарії – функціонування її головної бібліотеки. З’ясовано, що попри науковий характер література книгосховища була вагомою частиною навчальної інфраструктури. Охарактеризовано особливості впорядкування літературних фондів в останній чверті ХІХ ст. Детально проаналізовано те, як змінювався склад і наповнення фундаментальної бібліотеки протягом другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Виявлено, що якщо у 1880-х рр. в даному книгосховищі знаходилося 6 тис. книг у 12 тис. томах, то напередодні Першої світової війни тут вже було майже 12 тис. книг у 20 тис. томах. Звернено увагу на серйозну цензуру й обмеження книжкового обігу відомствами Св. Синоду. Показано особливості закупівлі та придбання літератури до бібліотеки.