Abstract
Background and Study Aim. The COVID-19 pandemic has caused many athletes to interrupt their regular training programme. The change-of-direction performance is a highly critical parameter for fencing. This study aims to investigate the effects of the detraining process caused by the COVID-19 pandemic on the change-of-direction performance of fencers. Material and Methods. The study sample comprised 15 fencers (11 males, 4 females) who were competitors in the U17-20 age categories (mean age: 15.75±1.51 years; height: 170.30±7.68 cm; weight: 65.16±10.83 kg) in Turkey. All participants were high school students. Branch-specific change-of-direction tests (4-2-2-4-m shuttle and 7-m repeat lunge ability) were measured in the middle of the competition season and after the detraining period. The detraining period lasted 31 weeks due to the pandemic process. Results. The results showed that participants were slower in the post 7-m repeat lunge ability test (23.32±2.21 sec.) compared with the pre-test (22.38±1.58 sec.) and participants were slower in the post 4-2-2-4-m shuttle test (6.43±0.54 sec.) compared with the pre-test (5.84±0.33 sec.) (p<0.05). Conclusions. The present study showed that long-term detraining reduces fencer’s change-of-direction performance. Basic exercise programs can be arranged to reduce the rate of adverse effects during long-term detraining process. Предпосылки и цель исследования. Пандемия COVID-19 заставила многих спортсменов прервать свою обычную программу тренировок. Возможность смены направления - очень важный параметр для защитных действий. Это исследование направлено на изучение влияния процесса отмены тренировок, вызванного пандемией COVID-19, на способность фехтовальщиков менять направление движения.Материал и методы. В исследование вошли 15 фехтовальщиков (11 мужчин, 4 женщины), которые соревновались в возрастных категориях до 17-20 лет (средний возраст: 15,75 ± 1,51 года; рост: 170,30 ± 7,68 см; вес: 65,16 ± 10,83 кг) из Турции. Все участники были студентами высших учебных заведений. Испытания на изменение направления веток (4-2-2-4-м волан и 7-метровый повторный выпад) проводились в середине сезона соревнований и после периода выхода из тренировки. Период освобождения от тренировок длился 31 неделю из-за процесса пандемии.Результаты. Результаты показали, что участники были медленнее в тесте на способность повторных выпадов после 7-метрового выпада (23,32 ± 2,21 сек.) По сравнению с предварительным тестом (22,38 ± 1,58 сек.), А участники были медленнее в тесте после 4-2-2- 4-метровый челночный тест (6,43 ± 0,54 с) по сравнению с предварительным тестом (5,84 ± 0,33 с) (p <0,05).Выводы. Настоящее исследование показало, что длительная потеря тренировок снижает способность фехтовальщика менять направление движения. Базовые программы упражнений могут быть составлены таким образом, чтобы снизить частоту побочных эффектов во время длительного процесса сброса тренировок. Передумови та мета дослідження. Пандемія COVID-19 змусила багатьох спортсменів перервати свою звичайну програму тренувань. Можливість зміни напряму - дуже важливий параметр для захисних дій. Це дослідження спрямоване на вивчення впливу процесу скасування тренувань, викликаного пандемією COVID-19, на здатність фехтувальників міняти напрям руху.Матеріал і методи. У дослідження увійшли 15 фехтувальників (11 чоловіків, 4 жінки), які змагалися у вікових категоріях до 17-20 років (середній вік: 15,75 ± 1,51 року; зростання: 170,30 ± 7,68 см; вага: 65 , 16 ± 10,83 кг) з Туреччини. Всі учасники були студентами вищих навчальних закладів. Випробування на зміну напрямку гілок (4-2-2-4-м волан і 7-метровий повторний випад) проводилися в середині сезону змагань і після періоду виходу з тренування. Період звільнення від тренувань тривав 31 тиждень через процес пандемії.Результати. Результати показали, що учасники були повільніші в тесті на здатність повторних випадів після 7-метрового випаду (23,32 ± 2,21 сек.) У порівнянні з попередніми тестом (22,38...