Abstract
Актуальність. З розгортанням медіакомунікаційних процесів в епоху цифрових технологій постає нагальне питання про деміфологізацію медіапростору. Метою статті є науково-теоретичне обґрунтування та осмислення трансформації, що відбуваються у сучасних медіакомунікаціях; демонстрація ролі «інтерпретативних спільнот» у деміфологізації медіапростору. Методологія. В рамках соціопсихологічного підходу з використанням теоретичних понять системного аналізу закладена можливість з найбільшою послідовністю і повнотою реалізувати одну з головних функцій дослідження – інтегруючу, що дозволяє об’єднувати в єдину наукову систему численні емпіричні дані, теоретично осмислюючи їх та надаючи ним систематизоване глибинне тлумачення. Актуальними також залишаються поширений в медіапсихології генеративний підхід, що поряд з мультидисциплінарним акумулюють вивчення функціональності та ситуативності задоволення інформаційних потреб сучасних аудиторій, які поступово перетворюються на «інтерпретативні спільноти». Результати. Виходячи із загального контексту антропологічних та соціокультурних візій, що були традиційними для вивчення медіаспільнот саме у фокусі досліджень міфологізації простору мас-медій, пропонується розглядати актуальні можливості поглиблення суб’єктності акторів медіапостору. Саме це формує завдання дослідження, що полягають як в осмисленні трансформації, що відбуваються у сучасних медіакомунікаціях, так і в аналізі ролі сучасних «інтерпретативних спільнот» у деміфологізації медіапростору. У висновках дослідження зазначено, що відбувається переакцентуація уваги аудиторій з традиційних медіа до інтернет-середовища, що має під собою, безперечно, соціальне підґрунтя; проте, з психологічної точки зору це віддзеркалює зміни відчуття соціальної реальності, оцінок і соціальних запитів особистості, що є відповіддю на виклики сучасних процесів інформатизації та трансформаційних змін у суспільстві. Формується перспектива деміфологізації сприймання змісту медіапростору, адже виклики сучасного інформатизованого і трансформованого суспільства стають поштовхом для суб’єктної оцінки інформації.