Стаття присвячена огляду й аналізу деяких епізодів радянських репресій в Одесі, які мали місце у 1930-ті – на початку 1940-х рр., переважно через призму документів і місцевої преси. Цілий стос беззаперечних фактів про них був розкритий для широкої публіки у 1943 році, а потім у 1990-х – 2000-х роках, шляхом розкопок, перепоховання тіл загиблих і публікації документів, що сформувало у більшості одеситів сталий суспільний погляд на ці явища. Однак в останні роки вони стали піддаватися критиці і ревізії за кордоном, а для одеських вчених і краєзнавців сама тема почала зникати з порядку денного. Тому автори ще раз наводять матеріали стосовно того, що у 1943 р. були досліджені два місця поховань жертв розстрілів НКВС: на міському звалищі біля кургану Могила Татарська, неподалік 6-го км Овідіопольського шосе та на ІІ-му християнському кладовищі. Для повнішого розкриття теми, републікуються дві газетні статті, в яких описані ці місця та виявлені там численні знахідки та факти, які прямо вказували на час, організаторів і виконавців.