Офіційно прийняті на міжнародному, українському і російському рівнях визначення документа пропонується розуміти розширено, допускаючи вважати документом і природне джерело інформації, тобто людину. Відповідно поряд із документом як об'єктом штучного походження в обсяг поняття документа включається і об’єкт природного походження. Методологічно правомірність такого розгляду випливає з визначення документа, прийнятого Міжнародною організацією зі стандартизації, а також російських і українських державних стандартів. Автор обґрунтовує правомірність існування безлічі дефініцій документа, що залежать від специфіки і профілю відповідної соціальної системи.