Abstract
Мета дослідження – проаналізувати значення навчальних вправ з відеоспостереження для розвитку творчих здібностей режисерів кіно і телебачення; довести необхідність і корисність таких вправ не лише для документалістів, а й для режисерів ігрового кіно та анімації; визначити специфічні прийоми роботи режисера над відеоспостереженнями. Методологія дослідження ґрунтується на теоретичному аналізі творчості видатних кінорежисерів, зокрема фільмів і свідчень щодо природи документального кіно Герца Франка та Фредеріка Уайзмана, аналізі українських та закордонних фільмів-спостережень. Наукова новизна полягає у визнанні ролі відеоспостереження як базового елемента у вихованні та навчанні кінематографістів; визначенні характерних особливостей і принципових відмінностей роботи над екранними спостереженнями, порівнюючи з роботою над іншими видами екранних творів. Висновки. У статті проаналізовано значення відеоспостережень для розвитку творчої уяви студентів-режисерів. Доведено важливість спостережень для творчості режисерів, що працюють у всіх видах кіномистецтва – від документалістики до ігрового кіно та анімації. Наведені приклади стратегій режисерської роботи над відеоспостереженнями, що принципово відмінні від методів створення інших видів екранних творів.