Investigation of relationship between attitude to physical education course and school belonging

Abstract

Aim : The purpose of this study was to investigate whether there is a relationship between students' attitudes towards physical education course and belonging to school. Material and Methods: Research group comprised of 589 (51.5%) males and 555 (48.5%) female students in secondary schools of Malatya province. 250 (21.9%) of the students were 5th grade, 219 (19.1%) were 6th grade, 387 (33.8%) were 7th grade and 288 (25%) 2) 8th grade students. School Belonging Scale and Attitude scale to Physical Education course were used as a quantitative data collection tool. Pearson correlation test, simple and multiple regression analyses were used to statistical analysis. Significance level was accepted as p<.05. Results: It was found that there were significant positive correlations in the all sub-domains of attitude and school belonging dimensions to physical education course (p < .05). Regression analyses revealed that the attitudes of students to physical education course predicted school belonging by 11% and students' attitudes towards physical education course predicted school belonging by 10% (p < . 05). Conclusion: As a result, students' attitudes towards physical education course increase, their belonging to school increases. In order to increase students' attitudes towards physical education course, it is possible to plan the content and structure of the course in a more fun way. Цель: целью данного исследования было выяснить, существует ли связь между отношениями учащихся к курсу физического воспитания и его местом в школе. Материал и методы. Исследовательская группа состояла из 589 (51,5%) мальчиков и 555 (48,5%) учениц средних школ провинции Малатья. 250 (21,9%) учеников 5-го класса, 219 (19,1%) 6-го класса, 387 (33,8%) 7-го класса и 288 (25%) 2) ученики 8-го класса. В качестве инструмента сбора количественных данных использовались шкала значимости школьных предметов и шкала отношения к физическому воспитанию. Корреляционный тест Пирсона, простой и множественный регрессионный анализ были использованы для статистического анализа. Уровень значимости был принят как p <.05. Результаты. Было обнаружено, что существенные положительные корреляции во всех под-областях отношения значимости школьных предметов и курса физического воспитания (p <.05). Регрессионный анализ показал, что отношение учащихся к курсу физического воспитания прогнозировало значимость школьных предметов к 11%, а отношение учащихся к курсу физического воспитания предсказывало значимость школьных предметов к 10% (p <. 05). Вывод: В результате отношение учащихся к курсу физического воспитания возрастает, увеличивается их уровень значимости школьных предметов. Чтобы повысить отношение учащихся к курсу физического воспитания, можно планировать содержание и структуру курса в более увлекательной форме. Мета: метою даного дослідження було з'ясувати, чи існує зв'язок між відносинами учнів до курсу фізичного виховання і його місцем в школі. Матеріал і методи. Дослідницька група складалася з 589 (51,5%) хлопчиків і 555 (48,5%) учениць середніх шкіл провінції Малатья. 250 (21,9%) учнів 5-го класу, 219 (19,1%) 6-го класу, 387 (33,8%) 7-го класу і 288 (25%) 2) учні 8-го класу. Як інструмент збору кількісних даних використовувалися шкала значущості шкільних предметів і шкала ставлення до фізичного виховання. Кореляційний тест Пірсона, простий і множинний регресійний аналіз були використані для статистичного аналізу. Рівень значущості був прийнятий як p <.05. Результати. Було виявлено, що істотні позитивні кореляції в усіх під-областях відносини значущості шкільних предметів і курсу фізичного виховання (p <.05). Регресійний аналіз показав, що ставлення учнів до курсу фізичного виховання прогнозувало значимість шкільних предметів до 11%, а відношення учнів до курсу фізичного виховання пророкувало значимість шкільних предметів до 10% (p <. 05). Висновок: В результаті відношення учнів до курсу фізичного виховання зростає, збільшується їх рівень...