Abstract
У статті розглянуто зображення образу князя Володимира у «Словѣ на святаго... Владимера» у рукописному збірнику «Огородок Пресвятой Богородици» (1671) Антонія Радивиловського. Автор казання, визначний український проповідник XVII ст., глорифікує давньоруського князя, представляючи його небесним покровителем, або «патроном», усього українського православного люду. Володимир постає водночас і як славний, величний правитель, і як духовний «отець», до якого можна звернутися по заступництво і допомогу. Одним із центральних мотивів у проповіді є богообраність Володимира, що надає постаті святого майже месіанського виміру.