International Science Journal of Education & Linguistics

Journal Information
EISSN : 2720-684X
Published by: Іnternational Science Group (10.46299)
Total articles ≅ 24
Filter:

Latest articles in this journal

Світлана Івах
International Science Journal of Education & Linguistics, Volume 1, pp 23-31; https://doi.org/10.46299/j.isjel.20220104.01

Abstract:
У статті охарактеризовано особливості розвитку дітей старшого дошкільного віку в контексті виховання у них самостійності і доведено, що самостійність є показником суб’єктності дитини цього віку. Узагальнено, що самостійність визначається науковцями як здатність до незалежних дій, вчинків тощо; як узагальнена властивість особистості, що проявляється в ініціативності, критичності й пов’язана з активною роботою думок, почуття й волі; як вольова властивість особистості, здатність систематизувати, планувати, регулювати й активно здійснювати свою діяльність; як властивість, що полягає у здатності виходити за межі ситуаційних поведінкових обмежень і рольових приписів (мотивація досягнення). Наголошено, що як будь-яка характерологічна риса, самостійність формується на основі (і пов’язана з ними) різноманітних психічних процесів (пізнавальних та вольових, осмислення, прийняття рішення, його виконання, розвитку інтелектуальних можливостей дитини, прагнення до самостійності, незалежної поведінки), а її стрижнем вважаються вольові риси особистості. Констатовано, що основними психологічними механізмами становлення самостійності в дошкільному віці виступають: ідентифікація, диференціація, гордість, децентрація, а важливими його чинниками є: емоційно-ціннісне ставлення до власних успіхів; елементи самоконтролю й саморегуляції; розвиток рефлексивних рис зростаючої особистості; потреба у визнанні результатів діяльності; почуття гордості за власні досягнення та їх мотивація. Доведено, що роль творчої діяльності в розвитку самостійності дитини старшого дошкільного віку, пов’язана із проблемними завданнями, проблемними ситуаціями, логічними задачами, які ставлять дошкільників в умови самостійного пошуку розв’язків, стимулюють самостійність їхнього мислення, гнучкість розуму, розвивають їхні творчі здібності, спонукають дітей пояснювати свої відповіді, міркування, активізують їхню розумову діяльність, ставлять їх в умови необхідності розглядати явища з різних боків, пошуку різних шляхів розв’язування.
Олександр Шумський, Ольга Шумська
International Science Journal of Education & Linguistics, Volume 1, pp 46-53; https://doi.org/10.46299/j.isjel.20220104.06

Abstract:
У системі вищої освіти України спостерігається тенденція зростання кількості здобувачів освіти із порушеннями розвитку, що визначає необхідність нагального вирішення проблеми підготовки педагогів до роботи в умовах інклюзії, адже викладачі без спеціальної підготовки і сформованої готовності до реалізації інклюзивної освіти, на жаль, не в змозі адекватно сприймати здобувача освіти з особливими освітніми потребами. До педагогічних кадрів різних спеціальностей висуваються особливі вимоги щодо наявності та мобілізації спеціальних знань, умінь та навичок організації, реалізації, а також організаційно-методичного забезпечення інклюзивного навчального процесу. Педагогічні працівники освітньої установи повинні знати основи корекційної педагогіки та спеціальної психології, мати чітке уявлення про особливості психофізичного розвитку здобувачів освіти з обмеженими можливостями здоров’я, про методики та технології організації освітнього та реабілітаційного процесу таких студентів. Професійно-особистісна готовність педагога до роботи зі здобувачами освіти з особливими освітніми потребами в рамках інклюзивної освіти передбачає, насамперед, певний рівень сформованості інклюзивної компетентності, як складової його професійної компетентності. Реалізація ідей інклюзивного навчання також актуалізує проблему розвитку цілого комплексу якостей, що ґрунтуються на особистісних ресурсах викладача, зокрема: певний рівень емоційного інтелекту; емпатійність; самовладання та саморегуляція; фізична та емоційна витривалість; гнучкість, рухливість та культура професійного мислення. Важливого значення в умовах інклюзивної освіти набувають установки співробітництва, гуманістичної орієнтації педагога, ціннісне ставлення до підтримуючих моделей спілкування, толерантності. Правильна організація навчально-виховного процесу, виважене вибудовування педагогічних дій, використання педагогічних інновацій стане запорукою успішної реалізації ідей інклюзивного навчання у ЗВО.
Ольга Сирцова, Roman Shumada
International Science Journal of Education & Linguistics, Volume 1, pp 1-16; https://doi.org/10.46299/j.isjel.20220104.05

Abstract:
Стаття присвячена питанню визначення ролі навчання вчителів на курсах підвищення кваліфікації у стабілізації їхнього психо-емоційного стану за психосоціальної підтримки з боку викладачів під час активної фази збройного конфлікту міжнародного характеру. Дослідження базується на результатах опитування педагогів, яке проведено на засадах добровільності та анонімності. Перевірено та доведено гіпотезу щодо позитивного впливу психосоціальної підтримки педагогів під час проходження ними дистанційних курсів підвищення кваліфікації на задоволення їхніх базових психологічних потреб, що призводить до стабілізації емоційного стану, відновлення швидкості когнітивних процесів під час їхнього перебування в зоні збройного конфлікту. Встановлено наявність залежності між місцем фактичного перебування педагога (вдома на окупованій території; вдома на території, де поруч відбуваються активні бойові дії; вдома на території, підконтрольній Україні; в евакуації на території України; в евакуації за межами України) та переліком тих потреб, які були задоволені під час навчання на дистанційних курсах. Показано, що ефективне навчання педагогів в умовах збройного конфлікту можливе лише за наявності у них системи мотивів, серед яких домінують саме внутрішньо-позитивні. Досягнення ефективності та результативності навчання можливе також за умови задоволення потреби слухачів у структурі, яка реалізується за створення певних щоденно повторюваних алгоритмів та ритуалів пізнавальної діяльності слухачів курсів та візуалізації та схематизації запропонованих матеріалів. Важливу роль відіграють процес взаємодії слухачів курсі під час групової роботи на вебінарах, а також застосування техніки прогресивної м'язової релаксації, техніки дихання, тілесно-орієнтованої техніки та техніки позитивного мислення. Вчителі розглядають проходження курсів підвищення кваліфікації під час активної фази збройного конфлікту як можливість відволіктися від від думок про війну, стабілізувати власний емоційний стан. Однак, для третини слухачів курси є викликом, випробуванням, коли існують постійні проблеми з електрикою та зв’язком, та додатковим психологічним тиском. Отже, підвищення кваліфікації педагогічних працівників під час активної фази збройного конфлікту має здійснюватися суто на засадах добровільності.
Inna Chyzhykova
International Science Journal of Education & Linguistics, Volume 1, pp 32-37; https://doi.org/10.46299/j.isjel.20220104.02

Abstract:
The article deals with the concept of autonomous learning in the context of teaching students majoring in economics and a study of the readiness of higher education students for autonomous learning was conducted. It is determined that autonomy means the ability to be responsible for a productive learning and provides an opportunity to choose materials, resources, learning strategies, taking into account students’ individual needs and opportunities, while predicting personal control over the content, process and results of studying. A survey on the readiness of students for the autonomous learning in the process of studying selective disciplines showed the students’ low ability to plan their own learning activities and almost complete lack of ability to adapt to the changes of a learning context. At the same time, a high percentage of students who can form their own learning goals and evaluate the results of their own learning was identified. The survey also demonstrated the respondents' high willingness to identify their own weaknesses in their learning process and the average level of motivation for own studying. It is generally known that motivation is considered as an important factor in the development of autonomous learning. It is noted that internal and external motivation can affect the end result of learning. It is concluded that the formation of the competence of autonomous learning is one of the priority tasks of higher education, since it meets the needs of the society in specialists capable to autonomously acquire knowledge, skills and abilities, adapt to constantly changing professional conditions.
Леся Ємець, Богдан Ємець
International Science Journal of Education & Linguistics, Volume 1, pp 17-22; https://doi.org/10.46299/j.isjel.20220104.03

Abstract:
У статті зроблено акцент на особливостях розвитку творчих здібностей у здобувачів освіти під час проведення занять з української мови, літератури, української мови (за професійним спрямуванням) та за допомогою позааудиторних заходів; визначено актуальні засоби реалізації даної проблеми для вирішення основних освітніх завдань, зокрема, нові підходи до гурткової роботи в сучасних навчальних закладах та форми взаємодії з учасниками навчально-виховного процесу з метою розвитку та формування креативної компетентності у майбутніх фахівців. Визначаються також основні складники роботи зі здібною молоддю, пропонуються шляхи подолання комунікативної нестабільності через залучення здобувачів освіти до гурткової роботи та творчих домашніх завдань і проєктів. Зосереджено увагу на тих змінах, що повинні бути внесені до змісту навчально-виховного процесу для удосконалення роботи предметних гуртків у закладах вищої та фахової передвищої освіти. Врахована креативна роль викладача у виборі форм та методів роботи з творчими групами та проєктами. Наведено приклади масових заходів, позааудиторних форм роботи, творчих вправ та завдань, які практично були використані під час навчання та в ході виховної роботи. Використано авторський матеріал, творчі надбання викладача та його вихованців. Розкрито системну роботу творчих майстерень, взаємодії викладача та здобувачів освіти, особливості моделювання проблемних завдань, професійних виробничих ситуацій. Саме у цьому є перспектива вивчення проблеми розвитку креативності молоді та професійної гнучкості. Немає дітей нездібних, бракує учителів, які б побачили і розкрили їх талант. А для цього повинно бути бажання педагога і можливості, вибір форм, методів, засобів для виховання та навчання. Доведено, що необхідна навчальна співпраця, в процесі якої відбувається розвиток творчого мислення, яке дає змогу молодим людям бачити те, чого ще немає, але що може бути створене ними (для пошуку невідомого, нового, загадкового, незвичайного). Творче мислення, творчі здібності формуються через творчу активність.
International Science Journal of Education & Linguistics, Volume 1, pp 38-45; https://doi.org/10.46299/j.isjel.20220104.07

Abstract:
Розглянуті критерії оцінки ефективності формування структури творчого системного мислення, приведені інноваційні методи навчання для підготовки магістрів при викладанні дисципліни «Управління технологічними процесами в рослинництві». Описано результати вивчення дисципліни та перелік основних компетентностей, необхідних для її засвоєння. Розглянуто основні результати оптимізації навчально-методичного комплексу викладання дисципліни «Управління технологічними процесами в рослинництві» та запропоновано напрями вдосконалення навчального процесу. Критеріями оцінки ефективності інженерного навчання магістрів, які бажають працювати в інженерному управлінні, може служити їх здібність здійснювати системний аналіз проблемної ситуації, технічної системи; відокремлювати із створеної ситуації задачу і конкретно її формулювати; генерувати оригінальні технічні ідеї; висувати гіпотези; адекватно формулювати отримані результати; проводити ціленаправлений багатоваріантний пошук розв’язку творчої задачі або проблеми; обдумано відкидати власну інерцію мислення; цілеспрямовано здійснювати прогноз розвитку технічних систем; вміння проводити консультації, надаючи клієнтам необхідну науково-технічну інформацію стосовно проблеми. Результати досліджень впроваджені в навчальний процес Закладу вищої освіти «Подільський державний університет». Отримано подальший розвиток досліджень з підготовки здобувачів вищої освіти освітнього ступеня «Магістр» при викладанні дисципліни «Управління технологічними процесами в рослинництві».
Інна Перцова
International Science Journal of Education & Linguistics, Volume 1, pp 54-60; https://doi.org/10.46299/j.isjel.20220104.04

Abstract:
У статті виокремлені нерозв’язані методичні проблеми, що виникають у процесі викладання української мови іноземним студентам, та розглядається одне із ключових і актуальних питань – пошук оптимальної структури заняття, що буде сприяти ефективності навчального процесу та підготовці конкурентоздатних спеціалістів, спроможних вести професійну діяльність в сучасних умовах. Викладання предмету «Українська мова як іноземна» ґрунтується на педагогіці співпраці викладача і студента, формуванні мотивації, практичних навичок, визначення ролі учбового курсу у майбутній професійній діяльності. Викладання "Української мови як іноземної" як учбової дисципліни, (особливо на старших курсах) потрібно корелювати із загальними професійними і спеціальними професійними завданнями медичної програми підготовки студентів. У роботі запропоновано три основних структурних елементи заняття: актуалізація та систематизація опорних знань і чуттєвого досвіду студентів; формування нових знань, мовних умінь та навичок; застосування засвоєних знань і досвіду в теоретичній та практичній діяльності; запропоновано навчальні ситуації до кожного з них та різноманітні завдання для формування й покращення навичок говоріння українською мовою. Розглянута у статі концепція заняття, на думку автора, дозволить підвищити якість навчання студентів-іноземців, буде сприяти формуванню професійних компетенцій. Автор статті відзначає, що комунікативні навички відіграють найважливішу роль у формуванні мовної компетентності іноземних студентів, із чого витікає актуальність побудови заняття на комунікативно-мовній основі.
Наталія Науменко
International Science Journal of Education & Linguistics, Volume 1, pp 13-36; https://doi.org/10.46299/j.isjel.20220103.2

Abstract:
У статті аналізуються ліричні твори сучасного співака Стінга (Гордона Самнера) в аспекті їхньої культурологічної наповненості, передусім можливостей актуалізації формальних та змістових прийомів літератури англійського бароко. Основу дослідження склав альбом «Sacred Love» 2003 року випуску як зібрання різностильових і різножанрових творів, сполучених наскрізною ідеєю пошуку нового образу любові. Та саме в цьому альбомі горизонт очікування колекції романтичних історій виразно контрастує зі змістовим наповненням пісень, у яких архетип «любов» набуває своєрідних конотацій, що їх можна зарахувати й до індивідуально-авторських. Прочитання десяти творів, які склали «Sacred Love», зумовило погляд на них як на відгомін англійської «метафізичної поезії», іманентної бароковому стилеві: відомо, що для її представників, так само як і для Стінга, характерними є перетин протилежностей, переосмислення традицій культури попередніх епох, синтез у тексті гармонії та неспокою, наукового та поетичного, аполлонівського та діонісійського начал. У контексті найбільш поширених барокових метафор «життя – сон», «світ – театр», «світ – книга» вірші альбому «Sacred Love» проаналізовано з урахуванням інтертекстуального елемента – цитат, алюзій, ремінісценцій передусім із англо-американської поезії, а також прийому самоцитування. Відтак показано специфіку чергування композиційних, родо-жанрових, просодичних, образних, мовних елементів у віршах Стінга як принцип «необароковості» його стилю, під кутом зору якої у перспективі можливо розглядати й інші його твори. Також доведено, що актуалізація мовних повторів, інтертекстуальних словесних чинників, знакової барокової метафорики, деталей-символів (кончетто) через уведення їх до структури пісенного твору дозволяє розширити спектр їх сприйняття та осмислення українським реципієнтом задля формування власного естетичного досвіду.
Oksana Yaremchuk
International Science Journal of Education & Linguistics, Volume 1, pp 141-147; https://doi.org/10.46299/j.isjel.20220103.14

Abstract:
The training of highly qualified specialists in accordance with modern standards of providing medical care to the population, taking into account the modern level of development of medical science and practice, is one of the urgent tasks of the domestic health care system. Today’s requirements require the training of specialists at a qualitatively new level. Having completed training at the undergraduate and postgraduate stages, each graduate should be ready to work to provide primary or secondary level medical care. This article describes the experience of using modern innovative technologies in teaching neurology to doctors-interns by specialty “General practice – Family Medicine”. New technologies combined with traditional teaching methods to optimize the educational process, improve the efficiency and effectiveness of education, provides more effective training in neurology to practice general practitioner of doctors “General practice – Family Medicine” in terms of integration into the European educational space. The main principle of distance learning at the post-graduate level of education of a general practitioner – family medicine is independent purposeful work using modern information technologies, the effectiveness of which depends on a methodologically competently structured process by the teacher, the information and communication capabilities of the higher educational institution and the doctor. Interactive, innovative methods increase the effectiveness and efficiency of training, implement more effective training in neurology for the practical activities of a general practitioner – family medicine.
Lyudmila Aleksіeіenko-Lemovska
International Science Journal of Education & Linguistics, Volume 1, pp 97-106; https://doi.org/10.46299/j.isjel.20220103.10

Abstract:
The article analyzes the professional reflection in the structure of professional competence, as a result of the training of future psychologists, that includes the readiness of the psychologists to evaluate and self-assess professional activity and the results obtained, to make timely adjustments to professional activities, to carry out analysis and forecasts. It is determined that in the professional activity of the psychologist’s intellectual, cooperative, social-perceptual, personal and communicative types of reflection are presented. Reflection carries out design, organizational, communicative, semantic, motivational, corrective functions. Reflexive skills that are characterized by generalization, possessing the property of transfer, and promote the development of other types of skills, provide self-regulation activities and interaction, self-improvement and self-development of the psychologist’s personality. In the process of reflection the self-knowledge, self-development and self-regulation of personality are provided. Reflection involves self-control, consciousness of action. The professional reflection of a qualified specialist in the field of practical psychology is multidirectional, coregent and multi-level, is considered as an ability that ensures the formation of the skill of systematic analysis with further creative activation of one’s professional activity and therefore requires purposeful formation. In the concept of professional development of the psychologists, reflection is seen as a means of solving intrapersonal contradictions, the cause of which is inconsistency between “I-real”, “I-ideal” and “I-reflexive”. The result of personal reflection is the “image of me” of the psychologist as a generalized system of representations of the subject about itself, formed as a result of the processes of awareness of itself in three complementary systems: in the system of professional activity, in the system of professional communication and in the system of personal development. The systematic exercise of reflexive activity by the psychologist helps to establish its professional competence. That is why future psychologists need the formation of professional reflection of already while studying in a higher educational institution, in order to develop and improve them during their professional activities.
Back to Top Top