Zaporizhzhia Historical Review

Journal Information
ISSN / EISSN : 2707-6660 / 2707-7306
Current Publisher: Zaporizhzhia National University (10.26661)
Total articles ≅ 39
Current Coverage

Latest articles in this journal

Zaporizhzhia Historical Review; doi:10.26661/zaphistrev

Zaporizhzhia Historical Review published by Zaporizhzhia National University
Y. Sytnyk, Zaporizhzhia National University
Zaporizhzhia Historical Review, Volume 1, pp 204-209; doi:10.26661/zhv-2019-1-53-27

The article highlights the process of planting the «russian world» in Ukraine as a means of deforming the cultural-national identity of the Ukrainians of the Donetsk region. It was noticed that not only cultural identity, but also national consciousness, mentality and ethnopsychology of the Ukrainian nation was subjected to deformation. It is noted that one of the most used hybrid information technologies was and remains the doctrine of the «russian world». It is noted that a certain part of ethnic Russian and Russian-speaking Ukrainians, who left the occupied districts of the Donetsk region, are now consciously and actively acquiring Ukrainian cultural and national identity. It was emphasized that within the framework of the modern hybrid war unleashed by the Russian Federation against Ukraine, a whole range of hybrid information technologies is used, in particular the doctrine of the «russian world», which encroaches on all territories where the Russian-speaking population exists. According to numerous statements by the adherents of the «russian world», the most purposeful object of planting the «russian world» was and remains Ukraine. It was summed up that the current situation with the Ukrainian identity in the occupied part of Donbass was only a continuation of the systematic planting of the «russian world» in Ukraine and the deformation of the cultural-national identity of Ukrainians. У статті висвітлюється процес насадження в Україні «русского мира» як засобу деформації культурно-національної ідентичності українців Донеччини. Зауважено, що деформації піддавалася не лише культурна ідентичність, але й національна свідомість, ментальність й етнопсихологія української нації. Зазначено, що однією з найбільш застосованих гібридно-інформаційних технологій була та залишається доктрина «русского мира». Наголошено, що певна частина етнічних росіян і російськомовних українців, які залишили окуповані райони Донеччини, нині свідомо й активно набувають української культурно-національної ідентичності. Підсумовано, що сучасна ситуація з українською ідентичністю на окупованій частині Донбасу стала лише продовженням системного насадження «русского мира» в Україні та деформації культурно-національної ідентичності українців.
Yu. S. Samoilenko , Zaporizhzhia National University
Zaporizhzhia Historical Review, Volume 1, pp 279-288; doi:10.26661/zhv-2019-1-53-38

Стаття присвячена порівняльному аналізу референдумів в Чорногорії 1992 та 2006 років, їх особливостей та наслідків для країни на основі аналізу нормативно-правової документації, статистичних даних та повідомлень ЗМІ. Встановлено, що спільною рисою обох референдумів є відсутність військової агресії, у порівнянні з іншими країнами колишньої СФРЮ. За обох референдумів спостерігався вплив на країни міжнародних організацій. Підтверджено, що на відміну від 1992 р., референдум 2006 р. продемонстрував об’єктивність та вибір більшості. Референдум 2006 р. був проведений відповідно до засад дотримання прав людини та демократичності на противагу від 1992 р. В результаті, за незалежність Чорногорії у 1992 р. проголосували 4 % виборців, а у 2006 р. – 55,5 %. Серед усіх колишніх республік Югославії, набуття статусу незалежності Чорногорії має унікальний характер так як країна спромоглася досягти консенсусу із Сербією мирним шляхом без гуманітарних втрат. Internationally, a referendum is one of the most popular ways to determine the readiness and willingness of people to make an important political decision by a state such as membership in an international organisation or declaration of independence. The article shows the comparative analysis of the referendums in Montenegro of 1992 and 2006, their features and consequences based on laws and regulations, statistics and mass media sources. The common feature of both referendums includes the consequences that they did not involve any military aggression in comparison with other countries of the former Yugoslavia. As in 1992 as in 2006, the influence of international organisations is observed. In 1992, the referendum was organised during a week so people were not able to make a reasonable decision to vote “for” or” against In contrast, to conduct the referendum in 2006, Montenegro had been preparing for more than 3 years with the support of the Office for Democratic Institutions and Human Rights of the Organisation for Security and Cooperation in Europe (ODIHR/OSCE) that encouraged to organise the referendum democratically. Interestingly, comparing the referendum of 1992 and 2006, the second one has demonstrated more objectiveness and choice of the majority. Thus, 66 % of the population participated in the 1992 referendum, in 2006 there was 86 %. The figures demonstrate that uninterest of 34 % of Montenegrins in the election process is related to the boycott by the national minorities and opposition due to blind spot and antidemocratic nature of the referendum. In contrast, the 2006 referendum was conducted following the respect for human rights and democracy. On balance, in 1992, for the independence of Montenegro, there were 4 % of votes while in 2006 there were 55,5 % of votes. During 1992-2006, there were 2 referendums for independence which results were rather different under pressure of political, social and economic transformations. Among the former Yugoslav republics, gaining the independence status by Montenegro has a unique character. Firstly, the country managed to achieve a consensus with Serbia peacefully without any humanitarian losses.
O. Ignatusha, Zaporizhzhia National University, T. Hruzova
Zaporizhzhia Historical Review, Volume 1, pp 140-150; doi:10.26661/zhv-2019-1-53-19

Based on archival documentation, position of religious organisations, clergy and believers of different denominations on the territory of Soviet Ukraine during 1932–1933 is analysed. The primary focus is on the legal restrictions of religious organisations activity in the Ukrainian SSR that was a manifestation against the government anti-religious policy. It should be noticed that due to the rejection of the new economic policy and the transition of the Soviet power on the way of Stalin’s modernisation, all religious communities were placed under the total pressure of the government bodies without any exception. The unauthorised actions of the authorities and the destructive elements, which were used in 1932–1933, led to the moral and physical exhaustion of the believers. Via a number of examples, a typical algorithm for converting church buildings into premises, which were far from their primary purpose of use, is analysed. The position of clergy of all denominations and hierarchy degrees, as well as methods of pressure on them are characterised. Repressive actions let to uncertainty about future, pessimistic feelings, fear for one’s life, as well as often to exile or death. The main point is confirmed that despite religious atheist propaganda and repression, religious life tended to continue even due to the conditions of famine. Спираючись на архівні документи, проаналізовано становище релігійних організацій, священнослужителів та віруючих різних конфесій на території радянської України протягом 1932–1933 рр. Головна увага зосереджена на правовому обмеженні діяльності релігійних організацій в УСРР, що було виявом державної антирелігійної політики. Окреслено несанкціоновані дії влади й деструктивні елементи, що були використані у 1932–1933 р., і призводили до морального та фізичного знесилення віруючих. На ряді прикладів проаналізовано типовий алгоритм перетворення церковних будівель на приміщення, далекі від першочергового призначення. Охарактеризовано становище духівництва всіх конфесій і ступенів ієрархії та методи тиску на них.
L. Turchina , Zaporizhzhya National Technical University
Zaporizhzhia Historical Review, Volume 1, pp 111-116; doi:10.26661/zhv-2019-1-53-15

The article looks into the birth and formation of the ideology of so called Khvyliovism. It is true that childhood and youth of M. Khvyliovy are considered and analyzed in the article. His name is embodied in this ideology. Two autobiographies and memoirs of friends are used as the main sources. The article presents the circumstances of the birth of the future writer, clarifies the nature of family ties previously unknown to the wide scientific community. It is determined that M. Khvylovy began to write in Ukrainian language. His further attempts to combine in his outlook two incompatible trends, «bolshevism» and «nationalism», led to a symbolic act - a trap during the First World War at a soldier rally of two bows on a coat of arms - red and yellow-blue. Стаття висвітлює питання, пов’язані із зародженням та формуванням ідеології хвильовізму. Справедливо, що розглядаються та аналізуються дитячі й юнацькі роки саме Миколи Хвильового, оскільки з його прізвищем уособлюється ця ідеологія. У якості основних джерел використовуються дві автобіографії та спомини знайомих. У статті наводяться раніше мало відомі широкому науковому загалу обставини народження майбутнього письменника, з’ясовується характер родинних зв’язків, визначено, що починав писати М. Хвильовий саме українською мовою. Подальші його намагання поєднати у своєму світогляді дві несумісні течії «большевизм» та «націоналізм» призвели до символічного акту – причеплення під час І Світової на солдатському мітингу двох бантів на шинелі – червоного та жовто-блакитного.
Igor Serdiuk , Poltava V.G. Korolenko National Pedagogical University
Zaporizhzhia Historical Review, Volume 1, pp 11-22; doi:10.26661/zhv-2019-1-53-01

The article considers child mortality of the Hetmanschyna population of the ХVІІІ-th century. The primary source of research is the Church metrical book of the Nativity of Christ found at the small town Yaresky of Myrhorodskyi regiment. With the application of historical and demographic methods and approaches, the basic mortality rate and its features are determined. It was revealed that in the Hetmanschyna only the postnatal infant’s mortality rate was recorded, but neonatal mortality was almost not taken into account. Even considering such a misreporting, children between the ages of 0-14 constituted a part of more than half of all the dead ones recorded in metric books. This fact corresponded to the «paradox of infant mortality», according to which, the mortality rate declined sharply with each passing year until reaching the age of 5 years. Actually totally 460 children out of the thousand baptized infant survived and reached 5 years of age. The highest mortality rate was in the first years of life, but the exact life duration determination is excluded and become impossible by the fact that when recording the age of all children at the age of several days, weeks or months were recorded as those who were one year old. Thus, under this marker, two one-year age groups are accrued. This makes impossible to calculate accurately the infant mortality rate. The obtained demographic indicators evidenced that infant mortality had a strongly pronounced seasonal prevalence. April was the most dangerous month for children, which was explained by communicable diseases burst. In addition, in April, the challenges with food commenced, and malnutrition weakened the body’s resistance. In the first instance, it concerned children who had not been breastfed anymore. On the other hand, famine weakened the mothers who were giving birth at that time. During heavy yield summer months, the infant mortality raised again from June to August. This month is the second highest by mortality rate in Yaresky. The warm year season traditionally contributed to diseases of the digestive tract, food poisoning, intestinal infections. The August’s peak of mortality can be explained by the deterioration of drinking water quality, as well as the engagement in the fieldwork, which affected and worsened childcare. Autumn’s mortality outbreak was caused by infectious diseases, which rapidly spread due to the microclimate of the living space. In general, such mortality was inherent in an agrarian, traditional society that was not introduced to professional medicine and health care. У статті вивчається дитяча смертність в населенні Гетьманщини ХVІІІ ст. Основним джерелом дослідження є частина про «померлих» метричних книг церкви Різдва Христового містечка Яреськи Миргородського полку. За допомогою історико-демографічних методик встановлено основні коефіцієнти смертності, її характеристики. На основі даних коефіцієнтів висловлено припущення про основні причини смертності, чинники, що впливали на її коливання. Встановлено, що дитяча смертність мала яскраво виражену сезонність, що визначалася особливостями клімату, температурними коливаннями, забезпеченістю їжею та питною водою, спалахами інфекційних хвороб та мікрокліматом житлового простору. Загалом така смертність була притаманною аграрному традиційному суспільству, що не знало професійної медицини та медико-санітарного догляду.
S. Khalkhunov, Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University
Zaporizhzhia Historical Review, Volume 1, pp 219-226; doi:10.26661/zhv-2019-1-53-29

The results of historiographic analysis military policy of Central Council in the interpretations of the Ukrainian political emigration 1920s – 1970s representatives are presented in the publication. A critical analysis of historiographic sources including memoirs, diaries, historical and analytical works and brochures of political content was carried out. The views and evaluations of well-known Ukrainian politicians regarding the acquisition of practical experience of military construction in Ukraine in March 1917 – April 1918 were determined. Two historiographic directions in assessing and interpreting the military policy of Central Council have been identified: representatives of the ruling elite of the socialist autonomous movement propagated the idea of creating by means of Ukrainization parts of the Russian army of the People’s Militia as a regional militaristic force that was supposed to protect the sovereignty of the working people; Ukrainian state officials, who were in opposition to the autonomists, defended the draft of a regular army based on national state positions. The analyzed memoirs and analytical works of Ukrainian politicians have a significant level of subjectivism and political engagement, but at the same time they demonstrate the real political elites’ attitude to military affairs and the peculiarities of military construction during Central Council. У публікації репрезентовано результати історіографічного аналізу історії військової політики Центральної Ради в інтерпретаціях представників української політичної еміграції 1920 – 1970-х рр. Здійснено критичний аналіз історіографічних джерел серед яких мемуари, щоденники, історичні та аналітичні праці, брошури політичного змісту. Визначено погляди та оцінки відомих українських політичних діячів щодо набуття практичного досвіду військового будівництва в Україні у березні 1917 – квітні 1918 рр.
O. Davletov, Zaporizhzhia National University
Zaporizhzhia Historical Review, Volume 1, pp 262-266; doi:10.26661/zhv-2019-1-53-35

The article of the Professor of the Department of World History and International Relations of Zaporizhzhya National University deals with the analysis of the materials of the sociological survey conducted in 1934 Nazi Germany by the Professor of the Columbia University Theodore Abel. Grant in the amount of 700$ for the autobiographical contest among the members of the NSDAP who joined the ranks of the Nazi party until the 1 January 1933 was provided by the Columbia University. Participants in this competition had to give an honest and frank answer to the simplest, at first glance, question «Why did I become a Nazi?». A total of 683 works were submitted to the competition, 581 of which (including 82 in Wieland Giebel’s collection) were fully preserved in the funds of the Herbert Hoover Presidential Library (West Branch, Iowa, USA). The author of this article managed to analyze the age, social, and professional structure of the participants of the contest; to identify general proposals selection criteria, to demonstrate the main variants of the common answers given, namely: 1. The concept of «The Strong Leader Myth»; 2.The myth, stating that «Germany, due to Nazism, spreads its shoulders and rises from its knees»; 3. The myth that Jews were guilty of the catastrophe of the German people in the XX th century (Germany’s defeat in the World War I, the Treaty of Versailles, the November Revolution of 1918-1919, the out-of-control hyperinflation of 1921-1923 etc.; 4. The myth that every respondent had his own subjective and exclusive answer to the question «Why did I become a Nazi?». Analysis of the given answers to the question «Why did I become a Nazi?» leads to better understanding of the period of the birth of the Nazi movement (1919-1933 years), and the era of the beginning of the nacification of German society (1933-1934). The radical right motivation of many early members of the Nazi party closely corresponds to the contemporary public attitudes of dissatisfaction with the current political situation, which are common for the XXI st century European states – Germany, France, Poland, Russia, Ukraine and other countries. У статті розглядаються матеріали соціологічного опитування, що провів у 1934 р. у нацистській Німеччині професор Колумбійського університету Теодор Абель. Грант на проведення конкурсу автобіографій серед членів НСДАП, що вступили до лав нацистської партії до 1.01.1933 р. – 700 доларів – надав Колумбійський університет. Учасники даного конкурсу мали максимально відверто відповісти на просте, на перший погляд, питання «Чому я став нацистом?». Всього до журі надійшло 683 роботи, з яких повністю збереглись 581 (82 наведені у збірці Віланда Гіебеля) у фондах зібрання американської бібліотеки Герберта Гувера (м. Уєст - Бранч, штат Айова, США). Автору вдалось проаналізувати віковий, соціальний, професійний склад учасників заходу; виявити критерії конкурсу, продемонструвати основні варіанти відповідей, а саме: 1. Ідея-міф щодо сильного лідера; 2. Ідея-міф, що «країна завдяки нацизму розправляє плечі і встає з колін»; 3. Ідея-міф про те, що в основі катастроф німецького народу у ХХ ст. (поразка у Першій світовій війні, Версальська угода, Листопадова революція 1918-1919 рр., гіперінфляція 1921-1923 рр. тощо) винні виключно євреї; 4.Ідея-міф про те, що у кожного респондента своя суб’єктивна відповідь на питання «Чому я став нацистом?». Знайомство та вивчення відповідей на питання «Чому я став нацистом» дозволяє краще зрозуміти і добу зародження націонал-соціалізму (1919-1933 рр.), і добу початку нацифікації німецького суспільства (1933-1934 рр.). Праворадикальна мотивація багатьох ранніх членів нацистської партії добре узгоджується із станом невдоволеності сучасною політичною ситуацією, що поширена і у Європі ХХI століття - ФРН, Франції, Польщі, Росії, Україні тощо.
O. Ilin, Izmail State University of Humanities
Zaporizhzhia Historical Review, Volume 1, pp 170-176; doi:10.26661/zhv-2019-1-53-22

Secondary school education is reviewed as an aid of ideological influence upon native population of Izmail Region of Ukrainian Soviet Socialist Republic. Implementation of communist ideology in schools was effected under supervision of Communist Party Committees, in particular, of the Regional Department of Education of Izmail Regional Ukrainian Communist Party Committee, municipal and local school committees. The work reveals functions of municipal and school Communist Party Committees, reformations in educations occurred during sovietization processes in the region. Essential trends, forms and methods of ideological influence upon parties involved into education process are reviewed. The author gave particular examples of ideological work done by teachers at lessons of liberal arts and sciences. Other methods of bringing up communist outlook, such as out-of-class and out-of school activities and visual propaganda are reviewed. It is identified that pupils were imposed not only communist ideology, but also personal cult of a paramount leader, love to Soviet power, emphasized attention to significance of Russian language and culture. The work reviews also a part played by pioneers and young communists league organizations in the ideological work with pupils. Methods and forms of ideological work with teachers and their involvement to participation in political activities are studied. Particular attention is paid to problems arising in the course of secondary education ideologization in the region. Розглянуто шкільну освіту як засіб ідеологічного впливу на міське населення Ізмаїльської області УРСР. Визначено особливості освітньої політики в області як інструменту формування радянської ідентичності. Досліджено зміни в шкільній освіті, що відбулися в процесі радянізації, встановлено основні напрями, форми й методи ідеологічного впливу на учасників освітнього процесу – учнів, учителів та батьків. Автор приділив значну увагу вивченню ідеологізації навчального процесу та насадженню комуністичних ідей під час уроків, позакласних та позашкільних заходів, використанню наочної пропаганди, діяльності партійної, комсомольської та піонерської організацій у школах.
Y. Dudka , H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University
Zaporizhzhia Historical Review, Volume 1, pp 30-34; doi:10.26661/zhv-2019-1-53-03

The article deals with the process of formation and activity of the boundary commissions of the region on the basis of analysis of archival data of the specified period. In accordance with the decree issued by Catherine II on February 20, 1765, a «state boundary commission» was set up. The process of outlining general boundaries of the territory of Sloboda Ukraine was very difficult and long due to the lack of people with appropriate education and organizational, legal and everyday problems at local levels. The activity of surveyors in this area is not studied sufficiently enough, therefore the author tries to highlight all the processes and activities of the boundary commissions using archival sources such as district economic notes, examples of land disputes, official forms of province land surveyors, etc. It is the general boundary process that helps to understand the algorithm and regularities of integration of Sloboda Ukraine lands into the Russian Empire as one of the components of incorporation of the prosperous class of Cossacks to the noble status of the state. Дудка Ярослав. «Діяльність межових комісій в Слобідсько-Українській губернії та Харківському намісництві (друга половина XVIII - перша половина XIX ст.)». У статті досліджується процес формування межових комісій та їх діяльності на основі аналізу архівних даних означеного періоду.
Back to Top Top