Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Право"

Journal Information
ISSN / EISSN : 2312-1661 / 2312-8984
Total articles ≅ 78
Filter:

Latest articles in this journal

М. Г. Корабель
Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Право" pp 102-108; https://doi.org/10.34142/23121661.2021.34.14

Abstract:
Метою наукової статті є дослідження категорій кримінально-правового понятійного апарату з метою встановлення взаємозв’язку та співвідношення Загальної та Особливої частин Кримінального кодексу України. Автор звертає увагу, що кримінально-правовий понятійний апарат охоплює всі інститути кримінального права, містить всі терміни, закріплені в Кримінальному кодексі України. Взаємозв’язок термінології Загальної та Особливої частин варто дослідити шляхом розподілу понять на категорії. У науковій роботі виділено такі категорії кримінально-правового понятійного апарату: терміни винятково Загальної частини; терміни, які використовуються лише в Особливій частині КК України; терміни, які застосовуються як у Загальній, так і в Особливій частині КК України. Окремо розглядаються категорії понятійного апарату Особливої частини КК України. Наголошується на тому, що в наукових працях розглядається питання вилучення понятійного апарату зі статей КК України, що, на думку автора, є неприпустимим. Правовий аналіз категорій понятійного апарату дозволяє зробити висновки, що термінологія Кримінального кодексу знаходить своє відображення в усіх розділах та не може бути виокремлена, оскільки має тісний взаємозв’язок між Загальною та Особливою частинами КК України.
Т. Г. Головань
Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Право" pp 8-15; https://doi.org/10.34142/23121661.2021.34.01

Abstract:
У статті розглядаються питання становлення соціального діалогу в Україні в контексті необхідності проведення подальших наукових досліджень для формування доктрини соціального діалогу. Оцінюючи досягнення сучасної науки трудового права в сфері соціального діалогу, можна констатувати відсутність комплексних досліджень ідей соціального діалогу, передумов їхнього виникнення, аналізу факторів, що сприяють їхній появі та розвитку, еволюції соціального діалогу на території України, аналізу концепції соціального діалогу як елементу становлення соціально-трудових відносин
К. О. Мешкова
Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Право" pp 44-49; https://doi.org/10.34142/23121661.2021.34.06

Abstract:
Метою наукової статті є дослідження особливостей реалізації права на працю в разі відсторонення від роботи. З огляду на особливості сучасних соціально-економічних умов специфіка такої правової категорії, як відсторонення від роботи, її зміст і виникнення вимагають ретельного дослідження, оскільки є значеннєвими не тільки для науки трудового права, але й для практичного правозастосування. Першочерговою метою трудового права залишається проблема забезпечення реалізації громадянами права на працю та його захист. Пошук збалансування інтересів працівника та роботодавця, усунення випадків необrрунтованого відсторонення – це завдання, які вимагають чіткого й недвознач-ного правового регламентування в процесі реформування трудового законодавства
О. О. Коваленко
Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Право" pp 39-43; https://doi.org/10.34142/23121661.2021.34.05

Abstract:
Метою статті є характеристика новел правового регулювання випробу-вання при прийнятті на роботу, що втілюють свободу волі працівника й роботодавця як сторін трудового договору. Автором аргументується позиція, що припинення трудового договору на підставі встановленої під час випробування при прийнятті на роботу невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі, відбувається внаслідок прояву волі роботодавця. Доводиться, що у питанні припинення трудового договору внаслідок непроходження випробування, доцільно виходити з того, хто встановлює невідповідність займаній посаді чи виконуваній роботі, а отже йому має належати рішення про незадовільне випробування і, як наслідок, саме йому має належати ініціатива на припинення трудового договору з таким працівником. Дана підстава міститься у окремій статті чинного КЗпП України у п. 11 ст. 40, що містить загальні підстави розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця.
А. В. Плотнікова
Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Право" pp 124-129; https://doi.org/10.34142/23121661.2021.34.17

Abstract:
У статті аналізуються питання соціальної зумовленості норм права, зокрема соціальної зумовленості декриміналізації сутенерства. Було запропоновано переос-мислити усталені погляди на проституцію та діяльність, що її забезпечує. Автор дійшов висновків щодо доцільності декриміналізації дій особи з забезпечення заняття проституцією іншою особою та зведення до належної якості закону про кримінальну відповідальність для відповідності його суспільним потребам
Л. В. Півненко
Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Право" pp 153-160; https://doi.org/10.34142/23121661.2021.34.21

Abstract:
У статті досліджуються питання щодо розкриття змісту забезпечення права на захист та визначення основних гарантій його реалізації у кримінальному судочинстві. Аналізуються точки зору вчених та положення законодавства, які визначають зміст і складові елементи принципу забезпечення права на захист. Доведено, що поняття «забезпечення права на захист» більш широке, ніж поняття «право на захист». Крім того, це право передбачає діяльність інших учасників процесу із здійснення прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого з метою правильного вирішення справи і винесення законного й обґрунтованого судового рішення. Забезпечення права на захист – це діяльність, що реалізується на усіх стадіях судочинства не тільки стороною захисту, а й державними органами та посадовими особами, які ведуть кримінальний процес, та спрямована на спростування кримінального переслідування, виявлення обставин, що спростовують підозру, виправдовують обвинуваченого, пом’якшують його відповідальність і покарання, а також у певних випадках ця діяльність спрямована на відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів учасників процесу. Забезпечення права на захист визначене як засада кримінального провадження, яка насамперед адресована державним органам і посадовим особам, які здійснюють криміналь-ний процес і зобов’язані забезпечити ефективні гарантії його реалізації учасниками кримінального провадження, оскільки право на захист невід’ємне від гарантій його здійснення. Принцип забезпечення права на захист – це не тільки гарантія забезпечення прав особи, а й гарантія забезпечення ефективного судового процесу, належна реалізація якого запобігає слідчим і судовим помилкам та є запобіжником щодо притягнення до кримі-нальної відповідальності невинуватих осіб.
М. Д. Ждан
Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Право" pp 130-138; https://doi.org/10.34142/23121661.2021.34.18

Abstract:
Автор статті наголошує, що принцип свободи договорів про працю та заборони примусової праці є фундаментом євроінтеграційних процесів у контексті реалізації права на працю. Автор зазначає, що принцип свободи договорів про працю передбачає можливість добровільного обрання місця застосування здібності особи до праці або добровільної відмови від будь-якого працевлаштування. Досвід правового регулювання принципу свободи договорів про працю в Європейському Союзі показує також важливість екстериторіальності укладення договорів про працю. Як зазначає автор, це передбачає, що громадяни мають право шукати роботу в будь-якій країні Європейського Союзу, жити та працювати там без необхідності отримувати дозвіл на роботу, залишатися навіть після того, як закінчать працювати. Принцип свободи договорів про працю передбачає заборони всіх форм прямої та непрямої дискримінації у сфері праці. На думку автора, у цьому контексті важливою є практика Європейського Суду з прав людини, у якій здійснюється відмежування дискримінації у сфері праці та зловживання забороною дискримінації з боку працівників. Як зазначає автор, заборона примусової праці є провідним складником принципу свободи договорів про працю, що передбачає недопущення будь-якого застосування праці під загрозою покарання. Європейський досвід правового регулювання заборони примусової праці наголошує на необхідності посилення боротьби із різними формами примусової праці, зокрема пов’язаною із традиційними формами рабської праці, борговою кабалою, використанням нелегальної праці трудових мігрантів. На переконання автора, у контексті євроінтеграційних процесів в Україні актуальним є дослідження засобів ліквідації практики використання праці без укладення трудового договору, що за європейськими стандартам має ознаки примусової праці.
О. О. Коваленко
Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Право" pp 24-31; https://doi.org/10.34142/23121661.2021.34.03

Abstract:
Мета наукової статі полягає в характеристиці заборони дискримінації та забезпечення юридичної рівності у сфері праці як маркерів гідної (справедливої) праці. Автор підтримує науковий погляд щодо тотожності понять «гідна» та «справедлива» праця. Наголошується на розумінні справедливості як засади, на якій будується право, передба-чаючи для всіх рівні права та рівні можливості в користуванні своїми правами. Резюмується, що саме заборона дискримінації та забезпечення юридичної рівності у сфері праці, які не тільки визначені у правових нормах, але й реалізовані як наявні засоби користування трудовими правами, є маркерами гідності праці, тобто дозволяють визначати працю як гідну (справедливу) й одночасно виконують функцію лакмусового папірця, що характеризує рівень цивілізаційності суспільства.
А. В. Домбровська, В. В. Марченко
Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Право" pp 96-101; https://doi.org/10.34142/23121661.2021.34.13

Abstract:
У статті проаналізовано основні функції Міністерства оборони України як центрального органу виконавчої влади. Досліджено проблему реформування системи дер-жавного управління, зокрема сектора оборони України. Метою статті є вирішення проблеми впровадження електронного урядування в управлінську систему Міністерства оборони України як ключового напряму реформування сектора оборони України. Серед заходів реформування системи державного управління визначено децентралізацію функцій держави та бюджетних ресурсів, відкритість, прозорість та підзвітність державних органів, а також впровадження електронного урядування – форми організації державного управління, яка сприяє підвищенню ефективності, відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з використанням інформаційно-телекомуніка-ційних технологій для формування нового типу держави, орієнтованої на задоволення потреб громадян. Запропоновано впровадження електронного урядування в сферу елект-ронних систем обліку матеріально-технічних ресурсів Збройних сил України, створення електронного реєстру військовозобов’язаних, електронного документообігу
Д. О. Новіков, А. О. Поляков
Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Право" pp 112-120; https://doi.org/10.34142/23121661.2021.33.14

Abstract:
Автори визначають юридичне розуміння фабрикації та фальсифікації як форм порушення академічної доброчесності, що зменшують цінність наукової й освітньої діяльності, продукують зниження довіри до дослідницької роботи. Зазначається, що фаб- рикація та фальсифікація характеризуються складністю їхнього виявлення та доказування, визначення фабрикації та фальсифікації, наявні в Законі України «Про освіту», не чіткі, розпливчасті, що створює перепони для виявлення цих форм порушення академічної доб- рочесності та притягнення винних осіб до академічної відповідальності. Автори пропонують розуміти під фабрикацією свідоме використання в наукових та/або навчальних роботах штучних даних і відомостей, здійснення посилання на невідповідні й неактивні джерела інформації, зазначення в тексті дослідження неопублікованих та непідтверджених позицій, думок, ідей інших авторів. Натомість фальсифікацію автори пропонують визначити як свідому заміну даних і відомостей власного дослідження або дослідження інших науковців у власних наукових та/або навчальних роботах, викривлення дослідження та його апробації, приховування результатів дослідження, викривлення тексту джерела інформації. Автори переконані, що виявлення фабрикації та фальсифікації, зокрема в наукових дослідженнях, має ґрунтуватися на унормованій процедурі фахового дослідження експертами за напрямом наукової роботи. Авторами пропонується закріпити в Постанові Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 р. № 167 «Про присудження ступеня доктора філософії» після проход- ження перевірки тексту дисертації на наявність академічного плагіату за допомогою про- грамного забезпечення обов’язкову процедуру експертного оцінювання тексту дисертації на наявність порушень академічної доброчесності, зокрема фабрикації та фальсифікації із винесенням відповідного висновку, який долучається до дисертації та без якого неможливо провести захист дисертації в спеціалізованій вченій раді закладу вищої освіти.
Back to Top Top