NaUKMA Research Papers. History and Theory of Culture

Journal Information
ISSN / EISSN : 26178907 / 26632160
Current Publisher: National University of Kyiv - Mohyla Academy (10.18523)
Total articles ≅ 30
Filter:

Latest articles in this journal

Ruslana Demchuk
NaUKMA Research Papers. History and Theory of Culture, Volume 2, pp 21-28; doi:10.18523/2617-8907.2019.2.21-28

Abstract:
У статті здійснено аналіз провідних концепцій російської софіології – трансформації «теорії всеєдності» В. Соловйова. Російський спосіб філософствування постає як несвідоме міфологізування, де в підсумку Софія виступає як персоніфікація Космосу – опозиція вселенському Хаосу, що є загальним місцем усіх зазначених концепцій. Проте опозиційні категорії космосу – хаосу є характерним маркером «священного» міфу. Отже, російська інтелектуальна думка, занурившись у Софію, створила інваріант софіології як топос міфопоетики, що розроблялася у формі авторського (вторинного)міфу. Специфічна російська софіологія постала як реакція на політичні події усвідомленого «есхатологічного» кінця «русского міра» напередодні його краху на тлі революційних змін 1917 р.
Olga Kyrylova
NaUKMA Research Papers. History and Theory of Culture, Volume 2, pp 64-71; doi:10.18523/2617-8907.2019.2.64-71

Abstract:
У статті ставиться питання про побудову інструментальної моделі культурологічної аналітики кінематографа. Запропоновано виокремити такі її методологічні виміри: морфологічний, історико-культурологічний, культурно-типологічний, культурно-цивілізаційний, семіотичний, культурно-антропологічний та деякі інші. На відміну від універсальної, обґрунтовано специфічну культурологічну модель танатологічного аналізу кінематографа з такими рівнями: танатохронотопічним, еротанатологічним та ін.
Nadiia Pavlichenko
NaUKMA Research Papers. History and Theory of Culture, Volume 2, pp 98-104; doi:10.18523/2617-8907.2019.2.98-104

Abstract:
У статті описано історію картини Марцелія Гавриловича Сухоровського (1840–1908) «Нана» (1881), відомої як найдорожча картина, продана художником у Російській імперії. Її сюжет запозичений зі скандальної новели Еміля Золя «Нана» про долю паризької куртизанки (перша редакція вийшла друком у періодиці у 1879–1880 рр.). На полотні розміром 1,7 х 2,8 м зображена оголена молода пані, що лежить на шовку і хутрі у фешенебельному будуарі. Картина виділяється у загальній ситуації на місцевому художньому ринку, який контролювали спеціальні легітимуючі установи, як-от Імператорська Академія мистецтв у Санкт-Петербурзі. М. Сухоровський набув скандальної слави еротичного художника. Значну роль у цьому відіграла оригінальна манера експонування твору у вигляді «панорами»: картину прикрашали драперії, завдяки спеціальному освітленню і реальним об’єктам, розміщеним у кімнаті, створювався ефект тривимірного простору. У статті здійснено критичний аналіз картини, історії її сюжету, індивідуальної та інноваційної стратегії художника. Простежено історію експонування полотна у 1981–2012 рр. Спеціальним джерелом аналізу стали публікації в пресі США, вони дають змогу простежити рух «Нани» та громадський інтерес до цієї картини. Завдяки оригінальному методу експонування вона стала популярною розвагою. «Нана» є дуже цікавим культурним явищем, оскільки вона набула горезвісної слави завдя-ки поєднанню провокаційного сюжету і майстерної академічної техніки. Однак у дослідженні історії цього твору важливою є не лише ціна, але й передусім реакція громадськості. Завдяки обраній стратегії зображення та презентації твору Марцелій Сухоровський...
Olena Kalantarova
NaUKMA Research Papers. History and Theory of Culture, Volume 2, pp 88-97; doi:10.18523/2617-8907.2019.2.88-97

Abstract:
Статтю присвячено огляду можливих перспектив розвитку діалогу буддизму з наукою в напрямку міжкультурних філософських дискусій у разі залучення вчення тибето-буддійської традиції Калачакра, яке «балансує» між релігійно-філософською та науковою думкою. Заради цього розглянуто зв’язок вчення Калачакра з класичними буддійськими науками, зокрема традиційною астрономією (астрологією) та медициною (алхімією). Особливу увагу приділено метафізичній системі Калачакра, яка пропонує власну модель феноменального світу і дає можливість намітити певні зв’язки між різними рівнями свідомості, та потенціалу філософських підходів до аналізу цієї моделі. Як висновки сформульовано окремі попередні зауваження щодо кардинальної парадигмальної відмінності прикладних буддійських наук (астрономії, медицини) від сучасних західних наукових світоглядних позицій, що варто враховувати, якщо є наміри ставити в межах діалогу «буддизм – наука» культурно-філософські питання. (У статті використано матеріали до сходознавчого семінару, проведеного автором в Інституті філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України 26 березня 2019 р.)
Kateryna Dannyk
NaUKMA Research Papers. History and Theory of Culture, Volume 2, pp 35-40; doi:10.18523/2617-8907.2019.2.35-40

Abstract:
У статті розглянуто актуальне явище сучасної культури – взаємопроникнення кількох різних культур (в історико-типологічному сенсі) в Україні. Увагу акцентовано на вірменській меншині як культуротворчій діаспорі України. Досліджено роль вірменських музикантів у поліетнічній культурі України та їх самоідентифікацію у творчості. Увагу сконцентровано на проявах задіяння зразків класичного різножанрового мистецтва в сучасних творах та взаємодії українського й вірменського мистецтва в цьому ракурсі. Проаналізовано творчість вірменських музикантів, які спочатку як імпровізацію, а згодом і в більшості своїх проектів використовують прийом міксування етнічних елементів українського та вірменського мелосу. Розглянуто зручні для імпровізації жанри джазової та важкої музики (jazz-funk, groove, death-metal, pop-jazz та ін.).
Denys Korol
NaUKMA Research Papers. History and Theory of Culture, Volume 2, pp 3-4; doi:10.18523/2617-8907.2019.2.3-4

Natalia Aleshugina, Olena Zelenska
NaUKMA Research Papers. History and Theory of Culture, Volume 2, pp 72-81; doi:10.18523/2617-8907.2019.2.72-81

Abstract:
Старовинним об’єктам, які створені давніми майстрами та демонструють колишні моди й технології, завжди гарантована увага нащадків. Що давніший об’єкт, то більше захоплення та інтерес він викликає. У центрі уваги статті – дерев’яна архітектура м. Чернігова ХІХ – початку ХХ ст., прикрашена різьбленням, яка представляє традиційну забудову міста в позаминулому столітті і є безсумнівною естетичною та художньою, а інколи – й історичною цінністю. У статті охарактеризовано стан, кількість та райони розташування в Чернігові дерев’яних будинків, що мають історико-культурну або естетичну цінність, порушено питання щодо їх збереження, окреслено шляхи їх використання як туристичних ресурсів.
Yaroslava Bondarchuk
NaUKMA Research Papers. History and Theory of Culture, Volume 2, pp 53-63; doi:10.18523/2617-8907.2019.2.53-63

Abstract:
Розглянуто палеолітичні композиції із зображенням птаха, які передають релігійно-світоглядні уявлення первісної людини. З’ясовано, що в мистецтві палеоліту образ птаха мав два головних значення: символу верхньої частини світобудови в бінарній та в триярусній вертикальній моделі всесвіту та символу душі, яка після смерті людини підіймається у вищий світ. Підкреслено семантичну спорідненість образу птаха як символу душі з образом жінки, яка вважалась носителькою душ ще не народжених дітей. Показано зв’язок провідних релігійно-світоглядних ідей, втілених в образі птаха, з характеристиками зодіакальних знаків, домінантних у час зародження цих ідей.
Olha Briukhovetska
NaUKMA Research Papers. History and Theory of Culture, Volume 2, pp 14-20; doi:10.18523/2617-8907.2019.2.14-20

Abstract:
Яким чином проявляється травматична пам’ять про криваві події першої половини ХХ століття, яка не могла, але мусила бути проробленою в культурних текстах його другої половини? У фільмі «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, структуруючим принципом якого є оплакування смерті, мати Івана, головного героя, зникає з екранного простору без сліду, без похорону. У статті проаналізовано це зникнення як значуще, як символічний збій в екранній реальності, як симптом того, що Олександр Еткінд назвав «кривим горем», незавершеністю роботи скорботи за жертвами сталінізму. Мати Івана в екранних «Тінях» (на відміну від повісті Коцюбинського) постає як втілення травматичної пам’яті колективу, наближаючись до ліричного «Я» поеми «Реквієм» Анни Ахматової, але водночас цей екранний образ акумулює в собі чорну енергію ресентименту і родової ворожнечі. Складність материнського образу у фільмі Параджанова дає змогу винести на поверхню свідомості те, що перебуває у «несвідомому» цього культурного тексту, у його невисловленому підтексті: показане, але не сказане.
Back to Top Top