NaUKMA Research Papers. History and Theory of Culture

Journal Information
ISSN / EISSN : 26178907 / 26632160
Current Publisher: National University of Kyiv - Mohyla Academy (10.18523)
Total articles ≅ 30
Filter:

Latest articles in this journal

Sergii Pustovalov
NaUKMA Research Papers. History and Theory of Culture, Volume 2, pp 47-52; doi:10.18523/2617-8907.2019.2.47-52

Abstract:
Статтю присвячено морським зв’язкам ямно-катакомбного населення з Троадою та загалом Східним Середземномор’ям. Акцентовано увагу на тому, що всі відомі значні катакомбні та ямні поселення розташовані в пониззях рік, які впадають до Чорного та Азовського морів, зокрема це катакомбний шар Лівенцівського I поселення в дельті Дону, соціальний центр на р. Молочній, Матвіївське поселення інгульської культури на північній околиці м. Миколаєва. Соціальні центри ямно-катакомбного суспільства також тяжіли до узбережжя Чорного та Азовського морів. Метою цього тяжіння могли бути успішні торговельні відносини зі Східним Середземномор’ям, зокрема Троєю. Про можливість торговельних відносин між Північним Причорномор’ям та Троадою опосередковано свідчать кістки дельфіна на поселенні Матвіївка 1, наборний човен у похованні на Одещині, єгипетський скарабей, знайдений біля Мелітополя, пастові намистини з поховань ямної та катакомбної спільнот, посуд, що має аналогії на Кікладах; поліровані сокири з Трої. У 2012 р. біля с. Садове в Криму було знайдено скарб, що містив 24 речі анатолійського, троянського та північнопричорноморського походження. У статті аргументовано висновок про можливість доволі тісних обмінних відносин між Троадою та Причорномор’ям.
Nadiia Pavlichenko
NaUKMA Research Papers. History and Theory of Culture, Volume 2, pp 98-104; doi:10.18523/2617-8907.2019.2.98-104

Abstract:
У статті описано історію картини Марцелія Гавриловича Сухоровського (1840–1908) «Нана» (1881), відомої як найдорожча картина, продана художником у Російській імперії. Її сюжет запозичений зі скандальної новели Еміля Золя «Нана» про долю паризької куртизанки (перша редакція вийшла друком у періодиці у 1879–1880 рр.). На полотні розміром 1,7 х 2,8 м зображена оголена молода пані, що лежить на шовку і хутрі у фешенебельному будуарі. Картина виділяється у загальній ситуації на місцевому художньому ринку, який контролювали спеціальні легітимуючі установи, як-от Імператорська Академія мистецтв у Санкт-Петербурзі. М. Сухоровський набув скандальної слави еротичного художника. Значну роль у цьому відіграла оригінальна манера експонування твору у вигляді «панорами»: картину прикрашали драперії, завдяки спеціальному освітленню і реальним об’єктам, розміщеним у кімнаті, створювався ефект тривимірного простору. У статті здійснено критичний аналіз картини, історії її сюжету, індивідуальної та інноваційної стратегії художника. Простежено історію експонування полотна у 1981–2012 рр. Спеціальним джерелом аналізу стали публікації в пресі США, вони дають змогу простежити рух «Нани» та громадський інтерес до цієї картини. Завдяки оригінальному методу експонування вона стала популярною розвагою. «Нана» є дуже цікавим культурним явищем, оскільки вона набула горезвісної слави завдя-ки поєднанню провокаційного сюжету і майстерної академічної техніки. Однак у дослідженні історії цього твору важливою є не лише ціна, але й передусім реакція громадськості. Завдяки обраній стратегії зображення та презентації твору Марцелій Сухоровський...
Yaroslava Bondarchuk
NaUKMA Research Papers. History and Theory of Culture, Volume 2, pp 53-63; doi:10.18523/2617-8907.2019.2.53-63

Abstract:
Розглянуто палеолітичні композиції із зображенням птаха, які передають релігійно-світоглядні уявлення первісної людини. З’ясовано, що в мистецтві палеоліту образ птаха мав два головних значення: символу верхньої частини світобудови в бінарній та в триярусній вертикальній моделі всесвіту та символу душі, яка після смерті людини підіймається у вищий світ. Підкреслено семантичну спорідненість образу птаха як символу душі з образом жінки, яка вважалась носителькою душ ще не народжених дітей. Показано зв’язок провідних релігійно-світоглядних ідей, втілених в образі птаха, з характеристиками зодіакальних знаків, домінантних у час зародження цих ідей.
Mykhailo Sobutsky
NaUKMA Research Papers. History and Theory of Culture, Volume 2, pp 82-87; doi:10.18523/2617-8907.2019.2.82-87

Abstract:
Статтю присвячено долі споруд 1920–1930 рр., котрих чимало є в Києві. Розглянуто різні можливі дискурси щодо них, зокрема стилістичний, ідеологічний, семіотичний. Особливу увагу приділено можливим критеріям пам’яткозбереження, оскільки споруди цього часу ще менш захищені від руйнування, ніж, скажімо, зведені на самому початку ХХ ст. Запропоновано підхід до споруди як до матеріальної речі, яка, незалежно від належності до однієї з численних тогочасних архітектурних стилістик (конструктивізм, ар-деко та ін.), заслуговує на збереження через свою дотичність до практичної діяльності попередніх поколінь.
Ruslana Demchuk
NaUKMA Research Papers. History and Theory of Culture, Volume 2, pp 21-28; doi:10.18523/2617-8907.2019.2.21-28

Abstract:
У статті здійснено аналіз провідних концепцій російської софіології – трансформації «теорії всеєдності» В. Соловйова. Російський спосіб філософствування постає як несвідоме міфологізування, де в підсумку Софія виступає як персоніфікація Космосу – опозиція вселенському Хаосу, що є загальним місцем усіх зазначених концепцій. Проте опозиційні категорії космосу – хаосу є характерним маркером «священного» міфу. Отже, російська інтелектуальна думка, занурившись у Софію, створила інваріант софіології як топос міфопоетики, що розроблялася у формі авторського (вторинного)міфу. Специфічна російська софіологія постала як реакція на політичні події усвідомленого «есхатологічного» кінця «русского міра» напередодні його краху на тлі революційних змін 1917 р.
Olha Briukhovetska
NaUKMA Research Papers. History and Theory of Culture, Volume 2, pp 14-20; doi:10.18523/2617-8907.2019.2.14-20

Abstract:
Яким чином проявляється травматична пам’ять про криваві події першої половини ХХ століття, яка не могла, але мусила бути проробленою в культурних текстах його другої половини? У фільмі «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, структуруючим принципом якого є оплакування смерті, мати Івана, головного героя, зникає з екранного простору без сліду, без похорону. У статті проаналізовано це зникнення як значуще, як символічний збій в екранній реальності, як симптом того, що Олександр Еткінд назвав «кривим горем», незавершеністю роботи скорботи за жертвами сталінізму. Мати Івана в екранних «Тінях» (на відміну від повісті Коцюбинського) постає як втілення травматичної пам’яті колективу, наближаючись до ліричного «Я» поеми «Реквієм» Анни Ахматової, але водночас цей екранний образ акумулює в собі чорну енергію ресентименту і родової ворожнечі. Складність материнського образу у фільмі Параджанова дає змогу винести на поверхню свідомості те, що перебуває у «несвідомому» цього культурного тексту, у його невисловленому підтексті: показане, але не сказане.
Iryna Hayuk
NaUKMA Research Papers. History and Theory of Culture, Volume 2, pp 29-34; doi:10.18523/2617-8907.2019.2.29-34

Abstract:
Розглянуто значення історичних вірменських колоній України для розвитку ткацького виробництва на українських землях. Показано, що ткацтво відігравало важливу роль як у внутрішньому житті вірменських колоній, так і в зовнішніх зв’язках вірмен з польсько-українським оточенням. Комплексно висвітлено роль і місце вірменських колоністів у формуванні ринку тканих виробів на землях України та у створенні місцевого виробництва шовкових поясів, килимів, макат тощо. З давніх часів ткацтво було одним із найпоширеніших видів народних промислів та важливою складовою господарського життя українських земель. Різноманітні ткані вироби: килими, одяг, пояси, покривала – широко використовувалися в повсякденному житті, для оформлення житла. Показано, що вірменські килими були важливим предметом торгівлі, засвідчували високий соціальний статус власника, виконували релігійну (захисну) та утилітарну функції. Актуальність дослідження полягає в комплексному висвітленні ролі вірмен у розвитку ткацтва на землях України, у виявленні впливу вірменських колоністів на формування особливого стилю життя та смаків різних верств населення, а також споживацької культури такого роду предметів. На сьогодні немає комплексних наукових досліджень історичного розвитку вірменського ткацтва на землях України з урахуванням усіх складових цього процесу: шовкоткацтва, килимарства, гаптування, торговельного аспекту тощо. З’ясовано, що, як і в ювелірній справі та зброярстві, в галузі ткацтва роль вірмен також була подвійною: вони імпортували ткані вироби до України, і вони ж були виробниками різноманітної тканої продукції не лише на...
Olga Petrova
NaUKMA Research Papers. History and Theory of Culture, Volume 2, pp 105-111; doi:10.18523/2617-8907.2019.2.105-111

Abstract:
Статтю присвячено складним психологічним і матеріальним обставинам, у яких розвивалася культура України (Києва) у 1994 р. за умов фінансового дефіциту в країні та політичного безладу і невизначеності. Йдеться про зусилля інтелектуалів (філософів та митців) протистояти негативним обставинам тодішньої ситуації і працювати на перспективу. Завдяки фінансуванню Фонду Дж. Сороса було засновано програму «Трансформація гуманітарної освіти в Україні», яка сприяла відбору та виданню підручників нового покоління для незалежної України. Ініціаторами видання був Інститут філософії України та директор програми Н. Вяткіна. Творчий горизонт визначився заснуванням нових музичних програм, зокрема «Київ Музик Фесту» композитором Іваном Карабицем. Він же заснував цикл концертів «Час камерати» та конкурс для молодих виконавців імені Володимира Горовиця. Карабиць співпрацював з художниками Києва, зорганізувавши виставку «Арт Музик Фест». Попри фінансові негаразди, з ініціативи талановитих художників відбулася низка цікавих експозицій. Ці ініціативи підтримував Іван Дзюба, який тоді був на посаді міністра культури. Молоді художники, що не покладалися на доволі реакційну і байдужу до їхньої долі Спілку художників, організували творчий сквот «БЖ-АРТ» (існував з 1994 по 2014 р.). Там розвивалося інноваційне мистецтво.
Olga Kyrylova
NaUKMA Research Papers. History and Theory of Culture, Volume 2, pp 64-71; doi:10.18523/2617-8907.2019.2.64-71

Abstract:
У статті ставиться питання про побудову інструментальної моделі культурологічної аналітики кінематографа. Запропоновано виокремити такі її методологічні виміри: морфологічний, історико-культурологічний, культурно-типологічний, культурно-цивілізаційний, семіотичний, культурно-антропологічний та деякі інші. На відміну від універсальної, обґрунтовано специфічну культурологічну модель танатологічного аналізу кінематографа з такими рівнями: танатохронотопічним, еротанатологічним та ін.
Back to Top Top