Scientific Herald of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Agronomy

Journal Information
ISSN / EISSN : 2223-0815 / 2415-7465
Total articles ≅ 29
Filter:

Latest articles in this journal

D. O. Kiselev, I. V. Hrynyk, Institute of Horticulture of NAAS
Scientific Herald of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Agronomy, Volume 2018, pp 151-155; https://doi.org/10.31548/agr2018.294.151

Abstract:
В статті наведено результати досліджень щодо вмісту кальцію в плодах яблуні та параметрів соковіддачі. Для забезпечення повноцінного функціонування переробних підприємств – сорти осіннього строку достигання невід’ємний елемент плодового конвеєру. В якості контролю був використаний сорт Слава Переможцям. В цілому вміст кальцію в плодах яблуні в 2017 році був нижчий, порівняно із результатами досліджень у 2016 році. Це може бути обумовлено особливостями погодно-кліматичних умов у 2017 році. Встановлена негативна кореляція між вмістом кальцію в плодах з соковіддачею. Для закладання сировинних садів яблуні в умовах Західного Лісостепу України можна рекомендувати досліджувані сорти – Слава Переможцям, Вітос та Грінслівз.
Y. Shashkov, S. Tanchyk, O. Pavlov, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
Scientific Herald of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Agronomy, Volume 2018, pp 83-89; https://doi.org/10.31548/agr2018.294.083

Abstract:
Запаси доступної вологи в грунті у посівах сої залежать від багатьох факторів середовища, а також технології вирощування. Метою досліджень було встановлення впливу геометричного розміщення рослин на запаси доступної вологи і сумарне водоспоживання за вирощування різних сортів сої. Результатами дослідженнь встановлено, що між урожайністю та сумарним водоспоживанням у шарі грунту 0–100 см існує пряма кореляційна залежність (r = 0,53). Це означає, що за підвищення урожайності сої спостерігається інтенсивніше споживання рослинами доступної вологи.Середній по досліду показник сумарного водоспоживання становить 137,8 мм, а коефіцієнт водоспоживання – 39,16 мм / т, це означає, що для формування однієї тони врожаю, рослини сої витрачали 39,16 мм грунтової вологи. Найбільший показник сумарного водоспоживання (163,08 мм) був зафіксований у сорту Ментор за вирощування з густотою 600 тис рос. / га і міжряддям 12,5 см.
M. F. Berezhniak, E. M. Berezhniak, National University of Life and Enviromental Sciences of Ukraine
Scientific Herald of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Agronomy, Volume 2018, pp 144-150; https://doi.org/10.31548/agr2018.294.144

Abstract:
Дослідження параметрів агрофізичних властивостей ґрунтів є теоретичною і практичною основоювиборутої чи іншої системи обробітку ґрунту, що є ключовою ланкою сучасного землеробства. У науковій літературі вивченню агрофізичних властивостей ґрунтів присвячена значна кількість публікацій у періодичних виданнях. У даній роботі висвітлюються особливості дослідження агрофізичних параметрів ґрунтів на чорноземі південному малогумусному важкосуглинковому на лесі за різних систем обробітку під кукурудзу: оранки, чизельному, нульовому і для порівняння переліг із природнім травостаном. Методичні особливості досліджень детально висвітлені у статті. Визначення агрофізичних параметрів за різних систем обробітку ґрунту показало, що п’ятирічне застосування нульового обробітку під кукурудзу суттєво покращило, у порівнянні із оранкою, структурний склад чорнозему південного, вміст цінних агрегатів складав 62,4–66,6 %, агрегати мали округлу форму із вираженою пористістю. Щільність ґрунту також була оптимальною у межах 1,10–1,26 г / см3, що дає підстави позитивно оцінити досліджуваний агрозахід і можливість його впровадження у виробництво.
, National University of Life and Enviromental Sciences of Ukraine
Scientific Herald of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Agronomy, Volume 2018, pp 122-128; https://doi.org/10.31548/agr2018.294.122

Abstract:
Продуктивність сільськогосподарських культур залежить від поживного режиму ґрунту. До факторів, що впливають на вміст елементів живлення у ґрунті, відносять різні системи обробітку ґрунту. У статті наведено результати досліджень щодо впливу мінімізації обробітку ґрунту в Північному Степу України на вміст основних елементів живлення. У зразках ґрунту визначали вміст нітратного азоту потенціометрично, амонійного азоту з реактивом Несслера, рухомих фосфатів та обмінного калію за Чиріковим. Встановлено зміни у перерозподілі їх вмісту в 0-30 см шарі чорнозему звичайного за мінімального та нульового обробітків ґрунту. Найвищий ступінь диференціації відмічено за нітратним азотом: збільшення нітратів у шарі 0-10 см відносно шару 10-20 см становило 28,3% на мінімальному обробітку та 42,3% – на нульовому обробітку; відносно 20-30 см шару – відповідно 46,5 та 92,2%.. Встановлено зменшення вмісту нітратного азоту на 6,0-14,5 %, підвищення рухомих форм фосфору на 9,8 % та обмінного калію на 4,2 % за мінімізації обробітку ґрунту.
H. M. Kovalyshyna, Yu. M. Dmytrenko, O. A. Demydov, T. I. Mukha, L. A. Murashko, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, THE V.M. REMESLO MYRONIVKA INSTITUTE OF WHEAT NATIONAL ACADEMY OF AGRARIAN SCIENCES OF UKRAINE
Scientific Herald of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Agronomy, Volume 2018, pp 96-103; https://doi.org/10.31548/agr2018.294.096

Abstract:
За період 2016-2018 рр. проведено оцінювання нових сортів пшениці озимої на стійкість проти шести хвороб на штучних інфекційних фонах їх збудників. Найменше ураження рослин пшениці озимої бурою іржею виявлено на сортах Берегиня миронівська (5,0 %), Господиня миронівська (6,7 %), Трудівниця миронівська (7,3 %); борошнистою росою – МІП Валенсія, МІП Вишиванка (8,7 %), Берегиня миронівська (9,3 %); септоріозом – Горлиця миронівська і Берегиня миронівська (8,3 %); кореневими гнилями – МІП Княжна (13,7 %), Трудівниця миронівська (14,7 %). Ураження збудниками фузаріозу колоса на рівні 2 % відмічено на сорті Берегиня миронівська. Виділені сорти зі стійкістю до двох, трьох і чотирьох захворювань: Горлиця миронівська, Трудівниця миронівська, МІП Княжна, МІП Вишиванка та Берегиня миронівська. Новостворені сорти значно перевищували за показниками стійкості проти хвороб сорти, що створені у попередній період.
S. Y. Bulygin, S. V. Vitvitsky, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
Scientific Herald of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Agronomy, Volume 2018, pp 110-121; https://doi.org/10.31548/agr2018.294.110

Abstract:
Головною причиною деградації агроландшафтів є ерозія ґрунтів, наслідки якої протягом останніх десятиріч набули загрозливих екологічних розмірів і нанесли значних економічних втрат сільськогосподарському виробництву. Ерозія ґрунтів – результат складної взаємодії природних факторів і господарської діяльності людини. Водночас остання у більшості випадків є головною причиною і провідним фактором ерозії. Об’єктом досліджень було ґрунтове вкриття Печенізького регіонального ландшафтного парку “Печенізьке поле”, на території якого застосовуються спеціальні ґрунтозахисні заходи і засоби: полезахисні лісосмуги, стоковідвідні канали, виведення частки території з-під оранки, використання травопільних сівозмін.Метою досліджень було встановлення розміру можливих ерозійних втрат ґрунту з території та визначення надходжень змитого ґрунту до ріки Гнилушка, проведення порівняльної оцінку наявної ерозійної небезпеки та небезпеки за умови протиерозійного обладнання території, перевірка і доопрацювання методики кількісної оцінки втрат ґрунту і забруднення водоймищ внаслідок ерозії ґрунтів.У статті наведені результати двох серій прогнозних розрахунків для умов існуючого розміщення угідь та у випадку впровадження проекту ґрунтозахисного облаштування території. Кількісна оцінка з використанням моделі ерозії WEPP та спеціалізованого програмного забезпечення показала , що за випадання зливи 10 %-ої забезпеченості облаштування території лісосмугами та стоковідвідними спорудами дозволяє значно знизити ерозійну небезпеку, навіть в умовах чорного пару.
M. Bahmat, K. Nebaba, State Agrarian and Engineering University in Podilya
Scientific Herald of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Agronomy, Volume 2018, pp 24-31; https://doi.org/10.31548/agr2018.294.024

Abstract:
У статті наведено основні результати досліджень із вивчення впливу мінеральних добрив та регуляторів росту на показники індивідуальної продуктивності зерна сортів гороху посівного в умовах Лісостепу західного.Експерементальну частину роботи виконано протягом 2016-2018 рр. на дослідному полі Навчально-виробничого центру «Поділля» ПДАТУ, в умовах польового досліду, закладеного в науково-дослідній десятипільній сівозміні. Грунт дослідного поля – чорнозем типовий, глибокий малогумусний важкосуглинковий на лесовидних суглинках.Найкращі результати за більшістю показників одержали у варіантах за поєднання мінеральних добрив у дозі N30P30K45 та регулятора росту Вимпел. Встановлено, що найвищі рослини гороху посівного – 92 см спостерігалася у сорту Фаргус. Найбільша кількість квіток була відмічена у сорту Готівський і становила 13,6 шт. на рослину, а найкращий показник достиглих бобів 82,7 % був у сорту Чекбек на цьому ж варіанті.
A. I. Krivenko, Odessa state agricultural experimental station of the national Academy of agrarian Sciences of Ukraine
Scientific Herald of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Agronomy, Volume 2018, pp 57-66; https://doi.org/10.31548/agr2018.294.057

Abstract:
У статті відображено результати досліджень, отримані у тривалому польовому стаціонарному досліді упродовж 46 років.Метою досліджень було визначення якості зерна пшениці озимої за різних погодних умов та систем удобрення у Південному Степу України.Дослідження виконували у тривалому польовому стаціонарному досліді відділу агрохімії та родючості ґрунтів Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН на чорноземі південному малогумусному важкосуглинковому на лесовій породі, закладеному у 1971 р.Аналіз результатів тривалого польового стаціонарного досліду забезпечив отримання об’єктивних даних впливу погодних умов та дії добрив на якість зерна пшениці озимої упродовж шести ротацій сівозмін. Встановлено, що тривале використання на чорноземах південних органо-мінеральної системи удобрення забезпечувало кращу якість зерна пшениці озимої, найвищий вміст білка і клейковини у якому відповідав вимогам другого класу. Відмічено, що показники якості зерна пшениці озимої залежали від особливостей погодних умов упродовж вегетаційного періоду. Достатня кількість тепла і вологи сприяла кращому засвоєнню азоту і нагромадженню білка та клейковини в зерні пшениці озимої із застосуванням всіх систем удобрення.
S. M. Kalenskaya, N. V. Novytska, V. Maksin, L. D. Karpenko, V. G. Kaplunenko, A. N. Martynov, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Llc "nanomaterials And Nanotechnologies", Ukrainian Institute for Plant Variety Examination
Scientific Herald of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Agronomy, Volume 2018, pp 9-16; https://doi.org/10.31548/agr2018.294.009

Abstract:
Здатність насінини проростати в середовищі з високою концентрацією має велике практичне значення. Знаючи здатність насінини проростати за певної концентрації ґрунтового розчину, можна вирішити питання точної норми висіву насіння тієї чи іншої культури. Висвітлено результати досліджень впливу різної концентрації мікродобрива карбоксилатів природних кислот Аватар–1 та імуномодуляторів (стимулятором ростових процесів) Йодіс–концентрат та Йодіс–концентрат + Se на енергію проростання та лабораторну схожість насіння зернових злакових культур. Посівні якості насіння ярих (пшениця, ячмінь) та озимих (пшениця, тритикале) зернових злакових культур визначали згідно методик ДСТУ 4138-2002 в лабораторії «Якості насіння та садивного матеріалу» кафедри рослинництва Національного університету біоресурсів і природокористування України. Вищі показники енергії проростання та лабораторної схожості насіння злакових культур забезпечило застосування для передпосівної обробки імуностимуляторів Йодіс–концентрат та Йодіс–концентрат + Se. Мікродобриво карбоксилатів природних кислот Аватар–1 позитивно впливає на проростання насіння озимих зернових злакових культур. Вища концентрація водного розчину приводить до пригнічення проростання насіння озимих зернових культур, тоді як ячмінь ярий ефективніше використовує воду розчинів підвищеної концентрації. Тверда пшениця за рахунок вищого вмісту білка в зерні проростає повільніше м’якої і потребує для проростання нижчої концентрації розчину, ніж м’яка.
V. V. Sakhnenko, D. V. Sakhnenko, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
Scientific Herald of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Agronomy, Volume 2018, pp 219-226; https://doi.org/10.31548/agr2018.294.219

Abstract:
Висвітлено особливості екології окремих видів шкідників, що розмножуються в польових сівозмінах, узагальнено показники впливу екологічних чинників на розвиток і масове розмноження комах в часі і просторі за сучасних систем землеробства. Уточнено видовий склад комах-фітофагівагробіоценозупшениціозимоїв Лісостепу України. Встановлено тісний зв’язок рівня продуктивності та теплозабезспеченості рослин та основних шкідників фітофагів. Уточнено особливості біології та екології шкідників стебел і кореневої системи пшениці озимої в регіоні досліджень та окремі механізми формування ентомокомплексів в агроценозах залежно від чисельності ґрунтових і внутрішньостеблових фітофагів. Аналіз поширення та шкодочинності популяції комах-фітофагів в сучасних агроценозах із сформованимирозробленими за екологічними чинниками прогнозамиівзаслуговує особливої уваги запри розробкиці та впровадженняі у виробництво комплексних методів контролю шкідників пшениці озимої, зокрема, для визначення очікуваних втрат зерна у сучасних сівозмінах.
Back to Top Top