Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки

Journal Information
ISSN / EISSN : 2411-7587 / 2413-0060
Total articles ≅ 72
Filter:

Latest articles in this journal

Н. М. Волвенко
Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки, Volume 1, pp 18-31; https://doi.org/10.34142/24130060.2020.20.1.02

Abstract:
Стаття присвячена проблемі соціального здоров’я суспільства як найважливішої умови інформаційної безпеки людини. Показано, що зі вступом суспільства в інформаційну фазу свого розвитку виникає безліч викликів, загроз і ризиків. Обговорено, що інформаційне середовище стає наддержавним, планетарним, безмежним, що виходить за рамки сформованого історично соціального контролю і соціального регулювання інформаційних відносин. Виділено параметри соціального здоров’я суспільства, які є необхідними умовами для забезпечення інформаційної безпеки суспільства.
Ю. А. Данько, Н. Г. Білоцерківська
Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки, Volume 2, pp 27-37; https://doi.org/10.34142/24130060.2020.21.2.03

Abstract:
У статті наголошується, що тероризм у сучасному світі представляє все більшу загрозу громадській і національній безпеці країн. Наведені різні погляди на визначення поняття «тероризму». Розглянуте трактування тероризму у різних країнах світу, зокрема США, Британії та Європейському Союзі. Зазначено, що він в сучасному світі має політичне забарвлення, так як він, перш за все, пов’язаний з владою. Розглянуто основні види тероризму, серед яких політичний, національний, релігійний та інформаційний. Також розглянуто основні цілі тероризму та політичні причини тероризму
Р. О. Комар, Є. М. Солових
Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки, Volume 1, pp 117-129; https://doi.org/10.34142/24130060.2020.20.1.11

Abstract:
У статті визначається, що кінематограф, окрім мистецького навантаження, на сьогодні є важливою складовою культурної дипломатії. Обґрунтовано, що культурна дипломатія, як інструмент міжнародної політики «м’якої сили», відіграє у міжнародних відносинах визначальну роль. Проаналізовано основні кінофестивалі України. Визначено роль держави в їх організації. Визначено взаємозв’язок цих кінофестивалей та формуванням позитивного іміджу України на міжнародній арені.
І. П. Шепеленко, О. Г. Шепеленко
Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки, Volume 2, pp 94-105; https://doi.org/10.34142/24130060.2020.21.2.09

Abstract:
За умов необхідності подолання економічної та соціальної кризи 2020, наслідків коронавірусної хвороби (COVID-19) зростає роль державного управління щодо пошуку механізмів, спрямованих на розвиток та підтримку інноваційного бізнесу, інноваційних соціальних проектів. Сучасні інноваційні розробки повинні бути переформатовані та спрямовані державою на розвиток перспективних галузей, необхідна також система фінансування та підтримки інноваційних проектів різного рівня. Формування особливих економічних, фінансових, організаційних і нормативно-правових умов дозволяє державі, як ніякому іншому соціальному інститутові, стимулювати активність в інноваційній сфері України, що, в свою чергу, дає можливість для ефективного виходу країни з кризи 2020.
М. М. Жезняк
Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки, Volume 1, pp 61-69; https://doi.org/10.34142/24130060.2020.20.1.06

Abstract:
У зв’язку із впровадженням нових технологій в управлінській діяльності виникає потреба у глибокому аналізі наявних процесів діджиталізації державного управління. В контексті існування інформаційного суспільства потрібно враховувати всі аспекти сучасних технологій, зокрема й можливості та ефективність функціонування електронного уряду як ефективного механізму взаємодії громадян та держави. Існують проблеми щодо впровадження електронного уряду як такого через недосконалість нормативно-правового регулювання деяких процесів та перспективи подальшого їх впровадження. Наприклад, вибори з використанням мережі Інтернет, збільшення кількості державних послуг, що надаються державою не безпосередньо в будівлях органів державної влади, а дистанційно, відкритість публічних даних для розбудови демократичного суспільства та безпека даних громадян, що знаходяться в електронних базах держави.
А. О. Житко
Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки, Volume 1, pp 70-82; https://doi.org/10.34142/24130060.2020.20.1.07

Abstract:
В статі здійснюється спроба аналізу феномену «сучасного популізму» в ракурсі теоретичного плюралізму наукових розвідок сучасної західної та української політологічної науки. Автор простежує еволюцію популістського дискурсу в академічних колах, в рамках якого відбувається спроба наблизитись до категоріальної та концептуальної визначеності феномена «сучасний популізм». Спираючись на новітні західні та вітчизняні теоретичні конструкції автор статті пропонує власну дефініцію «сучасного популізму» – як політичного поліваріативного феномену, який в залежності від унікальної комбінації специфічних рис, може виступати в якості ідеології, методу політичної боротьби, суспільно-політичного руху, маніпулятивної технології, стилю політичної поведінки тощо, та робить спробу визначити «універсальні» детермінуючі чинники «сучасного популізму» – «акумуляція незадоволення», «гра на емоціях», «поляризація суспільства», «народовладдя», «політика симулякрів», «національна автентичність».
О. В. Скалацька
Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки, Volume 2, pp 74-84; https://doi.org/10.34142/24130060.2020.21.2.07

Abstract:
В статті розглянуто соціально-філософський вимір звернень політиків на початку пандемії Covid-19. Зазначається, що новим каналом політичної комунікації є соціальні мережі, які містить низку переваг встановлення зворотного зв’язку з електоратом. Акцентується увагу на тому, що пандемія Covid-19 стала викликом для сучасного суспільства, проблемою, яка трансформувала традиційні соціальні практики та встановлені норми суспільного життя. Встановлено, що політики, як і інші лідери думок роз’яснювали необхідність впровадження нокдауну та соціальної ізоляції, соціальної дистанції для запобігання збільшення кількості захворювань новим вірусом.
Г. М. Куц
Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки, Volume 1, pp 139-153; https://doi.org/10.34142/24130060.2020.20.1.13

Abstract:
У статті здійснено концептуалізацію понять «національна безпека» та державна безпека» у політико-правовому контексті. Категорія національної безпеки є ширшою, ніж категорія державної безпеки, що є важливим маркером демократичності політичної системи певної держави. Аргументовано, що у концептуальній демаркації понять «національна безпека» та «державна безпека» вагомого значення набуває тип політичного режиму в державі. Чим більш розвинуте демократичне суспільство, тим легше виявити концептуальні відмінності між обома дефініціями. За умов домінування недемократичного політичного режиму у державі (тоталітаризм/авторитаризм) концептуальні ознаки цих понять «зливаються», що врешті призводить до їх ототожнення.
Г. М. Куц
Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки, Volume 2, pp 58-73; https://doi.org/10.34142/24130060.2020.21.2.05

Abstract:
Розглянуто проблематику культурної еволюції. Стверджується, що головна відмінність між еволюцією природи та еволюцією культури полягає лише в темпах їхньої динаміки. Зазначається, на основі концепції Р. Докінза, що основою еволюційного процесу культури виступає «мем» - молекула-реплікант - одиниця передачі культурної спадщини. Зафіксовано, що «мемам» властива висока стійкість, підвищена тривалість існування, точність копіювання. Аргументовано, що процес розвитку моди, посилює еволюційні процеси в культурі, а недовговічність існування моди сприяє її динаміці, що призводить до змін культурного простору індивіда та, в свою чергу, посилює культурну еволюцію.
О. В. Воронянський
Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки, Volume 1, pp 32-40; https://doi.org/10.34142/24130060.2020.20.1.03

Abstract:
Стаття присвячена розгляду системних характеристик політичних відносин, сукупність яких спростовує ідею «кінця історії» як результату повної реалізації історичної задачі інституційного забезпечення свободи і демократії. Показано, що оскільки феномен влади формується через відносини обміну, вже сама економічна система постійно генерує всередині себе структуру влади. Звідси політичні інститути регулювання економічного обміну, на формування яких здійснюють вплив у першу чергу розпорядники найбільш значущих ресурсів, виступають як засоби закріплення відносин особистої залежності і позаекономічного примусу, зрощування політичної влади і економічного панування.
Back to Top Top