Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія політичні науки

Journal Information
ISSN / EISSN : 2617-0248 / 2617-0256
Current Publisher: Vasyl Stus Donetsk National University (10.31558)
Total articles ≅ 27
Filter:

Latest articles in this journal

Н. О. Стеблина, Донецький Національний Університет Імені Василя Стуса
Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія політичні науки pp 16-22; doi:10.31558/2617-0248.2020.5.3

The publisher has not yet granted permission to display this abstract.
А. В. Хевцуріані, І. Квеселава
Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія політичні науки pp 98-102; doi:10.31558/2617-0248.2020.5.9

The publisher has not yet granted permission to display this abstract.
О. М. Чальцева, Донецький Національний Університет Імені Василя Стуса
Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія політичні науки pp 102-107; doi:10.31558/2617-0248.2020.5.10

The publisher has not yet granted permission to display this abstract.
С. В. Савойська, Мауп
Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія політичні науки pp 28-39; doi:10.31558/2617-0248.2020.5.5

The publisher has not yet granted permission to display this abstract.
Д. С. Кан, Київський Національний Лінгвістичний Університет
Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія політичні науки pp 40-48; doi:10.31558/2617-0248.2020.5.6

The publisher has not yet granted permission to display this abstract.
Ю. Я. Тишкун, Національний Університет «Львівська Політехніка»
Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія політичні науки pp 48-57; doi:10.31558/2617-0248.2020.5.7

The publisher has not yet granted permission to display this abstract.
Д. В. Ягунов, Донецький Національний Університет Імені Василя Стуса
Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія політичні науки pp 58-97; doi:10.31558/2617-0248.2020.5.8

The publisher has not yet granted permission to display this abstract.
Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія політичні науки; doi:10.31558/2617-0248

The publisher has not yet granted permission to display this abstract.
I. Vdovychyn, Львівський Національний Університет Ім. І. Франка, S. Savoyska, Міжрегіональна Академія Управління Персоналом
Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія політичні науки pp 79-85; doi:10.31558/2617-0248.2019.4.13

Abstract:
Досліджується вплив постмодернізму на розбудову моделі мовної політики, складовою якого є політичні акції, технології, флешмоби, політичні шоу, маніпуляції та ін., які негативно впливають на формування моделі. З’ясовано, що позитивною складовою розбудови моделі мовної політики у добу постмодернізму є такі явища як свобода, незалежність, демократія плюралізм, а в державах Європейського Союзу – мультикультуралізм та ін. Гальмують розбудову моделі мовної політики політичні технології, політичні акції антиукраїнськи налаштованих інституцій, політичні демонстрації, які спрямовано на формування в українців проросійської самосвідомості, неприйняття усього українського: української незалежності, соборності, мови, культури, історії, героїв та ін. Зазначено, що гальмує розбудову моделі мовної політики також і символічна мовна політика, яку антиукраїнськи налаштовані інституції використовують для маніпулювання суспільною свідомістю та політичною поведінкою спільноти і не лише під час виборів, а й щоденно заради реваншу та перемоги. Дається визначення постмодернізму як явища і конструкту, якому притаманні: падіння поваги до влади, що ми спостерігаємо не лише на прикладі України, яка за період незалежності пережила декілька революцій, останньою з них є «Революція гідності», а й інших закордонних і доволі успішних демократичних держав таких як Канада, Бельгія та ін., де влада невзмозі подолати мовно-політичні протистояння та розв’язати мовно-політичні проблеми цивілізованим шляхом; посилення самовираження людини, яке породжено постмодерністськими реаліями життя звичайних людей та суб’єктів політики, а також викликано використанням політичних технологій, які сприяють карнавалізації протестних акцій; «засліплення грою символів», коли флешмоби, перфоманси і театралізація використовуються для того, аби показати вади влади, її некомпетентність, небажання працювати на благо народу і держави; віртуалізація політичного життя, яка відбувається під час виборів, коли боротьба ідей і програм замінюється боротьбою політичних шоу-менів за кількість глядачів/читачів, лайків, повідомлень у соціальних мережах, що яскраво показали у 2019 році президенські вибори в Україні; перетворення політики на «ток-шоу», коли приватні телерадіоканали обговорюють одні і ті самі проблеми або очевидні і зрозумілі для більшості глядачів та слухачів питання, які нерідко супроводжуються суперечками та навіть бійками, що телевізійними каналами транслюється багатьом державам світу.
M. Buchyn, Національний Університет «Львівська Політехніка», K. Kalynchuk
Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія політичні науки pp 58-63; doi:10.31558/2617-0248.2019.4.9

Abstract:
У статті здійснено аналіз такого актуального для виборчої практики сучасної України феномену, як технічні кандидати. Науковці наголошують, що проблематика актуалізується завдяки тому, що у вітчизняній та зарубіжній політичній науці дослідження технічних кандидатів та їхньої ролі у виборчому процесі не є належною мірою висвітлені. Згадки про цей сучасний феномен зустрічаються більше на рівні публіцистики та політичної аналітики, що зумовлює необхідність комплексного наукового дослідження технічних кандидатів під час виборчих кампаній.На основі аналізу позицій українських та зарубіжних експертів автори виокремлюють мету, притаманну для технічних кандидатів: створити більш сприятливі умови для перемоги на виборах «кандидата-господаря». Для цього, щоб допомогти своєму «роботодавцеві», технічні кандидати відтягують голоси його опонентів; збільшують представництво «кандидата-господаря» у виборчих комісіях; користуються його явною чи прихованою підтримкою; є малоактивними під час виборчих перегонів тощо.Дослідники пропонують власне визначення технічних кандидатів, під якими розуміють підставних осіб, які беруть участь у виборах не задля перемоги, а для реалізації інтересів інших учасників виборчих перегонів шляхом маніпулювання виборцями. Науковці при цьому наголошують, що до категорії технічних кандидаті некоректно відносити самостійних, однак непопулярних політиків, які хоч і діють у власних інтересах, однак не мають жодних шансів на перемогу, або використовують конкретні вибори як трамплін для наступних.Також автори розглядають проблему якісної оцінки технічних кандидатів та приходять до висновку: цей феномен не є протизаконним явищем, однак його застосування призводить до порушення морально-етичних принципів, передбачає застосування маніпуляцій та може призвести до суттєвого викривлення результату виборів. Дослідники наголошують, що головною умовою нейтралізації впливу технічних кандидатів на хід та результати виборів є високий рівень електоральної культури громадян.
Back to Top Top