Journal Information
ISSN / EISSN : 1998-4634 / 2708-0226
Current Publisher: Scientific Research Center Lukomorie (10.33782)
Total articles ≅ 202
Current Coverage
DOAJ
Filter:

Latest articles in this journal

Published: 31 March 2021
Eminak pp 204-218; doi:10.33782/eminak2021.1(33).502

Abstract:
Аттична чорнолакова кераміка завжди привертала увагу дослідників своїми витонченими формами, вишуканим орнаментуванням та якістю покриття. Хоча ця категорія матеріалу належить до парадного столового посуду, знахідки його доволі чисельні. Цей посуд ввозився з Аттики e регіон Північного Причорномор’я протягом століть, і за цей час він став однією з найважливіших категорії імпорту до регіону. Колекція чорнолакового посуду, що експонується у Миколаївському обласному краєзнавчому музеї є репрезентативною, має як популярні, так і унікальні форми. Саме тому аналіз колекції представляє неабиякий інтерес і практичне значення для подальшої роботи з цією категорією посуду.
Kateryna Savelieva
Published: 31 March 2021
Eminak pp 230-243; doi:10.33782/eminak2021.1(33).504

Abstract:
На античних пам’ятках Північного Причорномор’я у 1868 і 1988 рр. були виявлені теракотові статуетки із зображенням п’яного чоловіка, що сидить на скелі. Цей тип теракот є відомим у літературі під назвою «п’яний Геракл». У статті розглянуті різні варіанти інтерпретації цих статуеток. Акцентується увага на деяких деталях вбрання, які дозволяють стверджувати, що теракоти представляють зображення акторів давньої або середньої аттичної комедії. Запропоновано новий погляд на їхню інтерпретацію.
Published: 31 March 2021
Eminak pp 244-252; doi:10.33782/eminak2021.1(33).505

Abstract:
У статті розглядається столовий посуд, виготовлений у Херсонесі Таврійському в елліністичний час. Досліджується орнаментація виробів, запропоноване можливе трактування семантичного навантаження окремих елементів декору. Припускається взаємозв’язок мотивів розпису та міфологічних сюжетів, які також відобразилися і в інших проявах матеріальної культури полісу. З’ясовуються традиційні прийоми херсонеської орнаментики за доби еллінізму. Простежується поширення херсонеського орнаментованого столового посуду до полісів Північно-Західного Причорномор’я.
Liubov Klochko
Published: 31 March 2021
Eminak pp 281-307; doi:10.33782/eminak2021.1(33).508

Abstract:
У статті йдеться про особливості іконографії та семантики образів, зображення яких вміщено на золотих ювелірних виробах – прикрасах костюмів соціальної верхівки суспільства. Розглянуто знакові функції головного убору модія, а також знімних прикрас у вбранні скіфів.
Tetiana Shevchenko
Published: 31 March 2021
Eminak pp 339-351; doi:10.33782/eminak2021.1(33).512

Abstract:
У статті висвітлено археологічну діяльність Анатолія Віссаріоновича Буракова у 1950-1960-і рр., зокрема, розкопки поселення ольвійської периферії біля с. Козирка. Роботи переслідували декілька цілей – шляхом розвідки з’ясувати основні культурно-хронологічні нашарування городища та встановити стан збереження археологічних об’єктів, визначити їх перспективність з точки зору подальших наукових розкопок. Під час досліджень були відкриті оборонні і житлові споруди, значний керамічний комплекс, предмети побуту, аналогії яким знайдено серед пам’яток провінційно-римської культури.
Serhii Olhovskyi
Published: 31 March 2021
Eminak pp 157-163; doi:10.33782/eminak2021.1(33).498

Abstract:
У статті аналізується рівень розвитку бронзоливарного ремесла у Північному Причорномор’ї у VI-V ст. до н.е. Автор дійшов висновку, що всупереч традиційній думці про виняткову роль античних колоній в історії місцевого населення, кольорова металооб-робка у грецьких колоніях поступалася скіфській за обсягом і складністю технологічних прийомів. Така точка зору сформувалася у результаті певної лакуни у дослідженні скіфських пам’яток осілого побуту, яка трималася до 50-х рр. ХХ ст., коли розпочалися широкі дослідження скіфських городищ лісостепової зони. Практично на кожному великому городищі виявлено яскраві сліди місцевої металообробки, які за кількістю й якістю значно перебільшують ольвійські. Аналіз решток металообробного ремесла в Ольвії й у Нижньому Побужжі в цілому дає можливість стверджувати, що у зазначений час в Ольвії і на поселеннях її хори, на Березанському й Ягорлицькому поселеннях здебільшого працювали бродячі майстри – вихідці із варварського середовища – Балкано-Карпатського басейну, лісостепової зони України, Північного Кавказу і, навіть, Волго-Уралля та Західного Сибіру.
Iryna Vitryk
Published: 31 March 2021
Eminak pp 9-19; doi:10.33782/eminak2021.1(33).489

Abstract:
У публікації висвітлюються етапи підготовки й особливості проведення масштабного виставкового проекту «Скарби Південної України» (1997 р.) у Миколаївському обласному художньому музеї, який було створено на основі колекцій Наукових фондів та Археологічного музею Інституту археології НАН України й Історико-археологічного заповідника «Ольвія». Проект відбувся завдяки спільним зусиллям Валентини Володимирівни Крапівіної та Валерія Анатолійовича Карнауха.
Fedor Shelov-Kovedyaev
Published: 31 March 2021
Eminak pp 20-35; doi:10.33782/eminak2021.1(33).490

Abstract:
Стаття присвячена розгляду низки епіграфічних документів, опублікованих різними авторами в останні десятиліття. Не атрибутовані А.І. Іванчиком в IOSPE I3 40 два фрагменти фронтону з написом являють собою початок декрету, який вотований розташованим на півострові Халкідіка полісом Сана на честь громадянина Ніконію. Видані В.П. Алексєєвим і С.Ю. Саприкіним, як ніконійські, три мармурових уламки належать: перший – декрету Ольвії, другий – надгробку боспорянки, третій – херсонеському декрету. Опубліковане тими ж авторами графітто на чорнолаковому черепку є листом Геракліда, який відноситься до часу перебування у Херсонесі трупи акторів. Непрофесійно введена в обіг О.В. Бєлоусовим свинцева пластина, у виправленому вигляді, – ольвійське закляття, відмічене яскравими ознаками навмисного спотворення імен недругів того, хто писав листа.
Dmitriy Chistov
Published: 31 March 2021
Eminak pp 93-109; doi:10.33782/eminak2021.1(33).494

Abstract:
Стаття присвячена вивченню вуличної мережі Березанського поселення архаїчного періоду. Запропонована нова нумерація вулиць і житлових кварталів, яка може використовуватися у подальших дослідженнях. Робиться висновок про те, що планувальна сітка Борисфена ніколи не була ортогональною, але має ознаки організованого, одночасного планування з уніфікацією ширини вулиць та орієнтацією більшої їх частини за сторонами світу.
Published: 31 March 2021
Eminak pp 110-131; doi:10.33782/eminak2021.1(33).495

Abstract:
У статті йдеться про керамічний комплекс перших поселенців на о. Березань і визначення ролі ліпного посуду у ньому. Вирішується питання кому належала ліпна кераміка з матеріалів найраніших шарів Борисфену – варварам чи грекам. Джерельною базою статті є матеріал з колекції В.В. Лапіна. Показані перспективи використання статистичних методів у вивченні масового керамічного матеріалу. Показана різниця між керамічними комплексами об’єктів, котрі були створені «до стихійного лиха» та «після стихійного лиха» у межах другої половина VII – початку VI ст. до н.е.
Back to Top Top