NaUKMA Research Papers. Literary Studies

Journal Information
ISSN / EISSN : 26180537 / 2663242X
Current Publisher: National University of Kyiv - Mohyla Academy (10.18523)
Total articles ≅ 39
Filter:

Latest articles in this journal

Maryna Mudrak
NaUKMA Research Papers. Literary Studies, Volume 2, pp 65-71; doi:10.18523/2618-0537.2019.2.65-71

Abstract:
У статті проаналізовано головні символи, хронотоп та імпліцитні підтексти диптиху «Різдво» і «Коляда» в контексті збірки як ліричного циклу; простежено, як місце розташування міні-циклу впливає на загальну семантику циклу і долучається до творення нових смислів; доведено, що провідні мотиви «Трьох перстенів» і диптиха тісно переплетені між собою і становлять семантико-структурну єдність, яка характерна для особливого типу цілісності, тобто циклу.
Olha Petrenko-Tseunova
NaUKMA Research Papers. Literary Studies, Volume 2, pp 30-35; doi:10.18523/2618-0537.2019.2.30-35

Abstract:
У статті розглянуто втілення образів Небесного града й земного міста в поезії та філософсько-богословських трактатах Григорія Сковороди. Окреслено античні та святоотецькі витоки дуалістичної моделі міста. Особливу увагу приділено рецепції міських образів біблійного походження, проаналізовано просторові характеристики реального та ідеального міст у доробку філософа. Земне місто постає узагальненим образом, позбавленим конкретики, а низку географічних об’єктів Сковорода тлумачить алегорично, як ілюстрацію до етичних і теологічних ідей. Поширене в бароковій літературі накладання образів града та саду як моделей зображення раю набуває своєрідних рис у доробку письменника.
Maryna Mudrak
NaUKMA Research Papers. Literary Studies, Volume 2, pp 10-16; doi:10.18523/2618-0537.2019.2.10-16

Abstract:
У статті зосереджено увагу на структуральному та семіотичному прочитаннях третьої глави «Книжки». Виокремлено головні коди, символи, художні образи-антитези та особливості побудови «Поради како да ся очистит церковь...».
Olena Peleshenko
NaUKMA Research Papers. Literary Studies, Volume 2, pp 17-29; doi:10.18523/2618-0537.2019.2.17-29

Abstract:
У статті висвітлено етичні й естетичні функції анімалістичного коду в апокрифічному ходінні до раю «Повість про Макарія Римлянина». На основі проаналізованого візантійського протографу твору (VI ст.) та українських і російських списків повісті XIV і XVII ст. виокремлено чотири типи тваринних образів – художня деталь, алегорія, символ, стерта алегорія – і визначено джерела образності для кожного з них. Окреслено основні відмінності грецьких і східнослов’янських списків. Простежено шляхи адаптації біблійного зоологічного коду. Акцентовано на взаємозв’язках культурної репрезентації Іншого й образів екзотичних звірів у середньовічній белетристиці та фольклорі. Особливу увагу зосереджено на специфіці функціонування тваринного символу, алегорії та стертої алегорії у межах середньовічної епістеми. Доведено, що середньовічна культура здебільшого використовувала образи тварин, укорінені у спільну текстуальну традицію (античні автори, Біблія, «Фізіолог») як складні риторичні...
Olha Maksymchuk
NaUKMA Research Papers. Literary Studies, Volume 2, pp 3-9; doi:10.18523/2618-0537.2019.2.3-9

Abstract:
У статті розглянуто зображення образу князя Володимира у «Словѣ на святаго... Владимера» у рукописному збірнику «Огородок Пресвятой Богородици» (1671) Антонія Радивиловського. Автор казання, визначний український проповідник XVII ст., глорифікує давньоруського князя, представляючи його небесним покровителем, або «патроном», усього українського православного люду. Володимир постає водночас і як славний, величний правитель, і як духовний «отець», до якого можна звернутися по заступництво і допомогу. Одним із центральних мотивів у проповіді є богообраність Володимира, що надає постаті святого майже месіанського виміру.
Olha Poliukhovych
NaUKMA Research Papers. Literary Studies, Volume 2, pp 92-99; doi:10.18523/2618-0537.2019.2.92-99

Abstract:
У статті розглядаються твори Юрія Косача, присвячені історичним постатям українських митців, – маляра Антіна Лосенка (оповідання «Запрошення на Цитеру»), композитора Дмитра Бортнянського (п’єса «Скорбна симфонія») та письменника Миколи Гоголя (незакінчений роман «Сеньйор Ніколо»). У цих творах Косач конструює образ українського митця поза межами батьківщини, котрий змушений віднаходити себе в інших історико-культурних просторах. Такими територіями для творця стають Петербург і Західна Європа. У статті проаналізовано, як той чи той аспект ідентичності митця співвідноситься з цими територіями, а також як осмислюється батьківщина та зв’язок із нею.
Oksana Pashko
NaUKMA Research Papers. Literary Studies, Volume 2, pp 72-91; doi:10.18523/2618-0537.2019.2.72-91

Abstract:
У статті реконструйовано історію публікації збірника «На шляхах до утворення науки про літературу» (1924–1925), який складався з трьох статей: Олексія Ветухова «Література в стадії її визнань та позначення путів до виходу на свій шлях», Агапія Шамрая «“Формальний” метод в літе- ратурознавстві» та Андрія Ковалівського «Економічно-соціальний аналіз в історичній поетиці»; також уперше опубліковано частину роботи Олексія Ветухова; окремо порівняно видавничий і друкований варіанти статті Агапія Шамрая та виявлено цензурні правки редакторів. На основі харківської періодики наведено хронологію «відвідин» міста російськими формалістами Б. Ейхенбаумом, В. Шкловським, В. Жирмунським у квітні–липні 1926 р. та передруковано маловідому статтю-репортаж (автор – П. Л.) про лекцію Б. Ейхенбаума в Харкові в квітні 1926 р.
Borys Shalaginov
NaUKMA Research Papers. Literary Studies, Volume 2, pp 129-134; doi:10.18523/2618-0537.2019.2.129-134

Abstract:
На основі аналізу праці Г. Вьольфліна «Ренесанс і Бароко» розкрито в історичному порівнянні з середніми віками та Відродженням генезу і зміст деяких термінів і понять бароко, пов’язаних із символічним переосмисленням поняття тілесності. Проаналізовано функцію художнього образу смерті, а також трагізм і містеріальність, бароковий стоїцизм, бароковий комізм. Розкрито бароковий дихотомізм мистецьких образів та його рефлекси в наступні літературні епохи.
Aneliya Polshchak
NaUKMA Research Papers. Literary Studies, Volume 2, pp 113-116; doi:10.18523/2618-0537.2019.2.113-116

Abstract:
Стаття аналізує особливості відображення любові у творах Ж. Гріна, одного із найяскравіших представників французького «католицького відродження». Брак близькості в особистих взаєминах характерний для грінівських героїв у різних стосунках – як у родині, так і в романтичному їх різновиді. Аналіз причин такого підходу до зображення любові приводить до розуміння бачення автором боротьби за щастя героїв у контексті прагнення людини до абсолюту, досконалості божественної любові. Однак у Гріна все ж можна зустріти приклади гармонійної людської любові, яка не є ідеальною, проте самим своїм існуванням дає надію на перемогу доброго начала у людині.
Ivan Lysyi
NaUKMA Research Papers. Literary Studies, Volume 2, pp 53-64; doi:10.18523/2618-0537.2019.2.53-64

Abstract:
У статті йдеться про взаємодію транскультуралізму як ідеології непевності з культурницькою версією космополітизму. Під космополітичним в онтичній його площині сьогодні мислять не просто вселюдське, глобальне, а радше неідентифіковане, зокрема позбавлене національних прикмет або й протиставлене національному. І космополітизм репрезентує себе як альтернативу ідентифікації, тобто як невизначеність, непевність за умов культурної гомогенізації світу. Із цим акцентом пов’язана ідея можливості існування індивіда одразу в кількох культурах або співіснування в умовах культурної суміші, виражена в концепті транскультурності. Поширення засад космополітизму на царину культури від початку натикається на суперечність, через яку радикальні космополіти відкидають саму ідею культури. Адже ця ідея стверджує плюралізм людини: культура як атрибут людського за визначенням є чимось множинним – різноманіттям способів бути людиною; тому вона не може бути абстрактно-людською. А...
Back to Top Top