NaUKMA Research Papers. Literary Studies

Journal Information
ISSN / EISSN : 26180537 / 2663242X
Current Publisher: National University of Kyiv - Mohyla Academy (10.18523)
Total articles ≅ 39
Filter:

Latest articles in this journal

Olha Poliukhovych
NaUKMA Research Papers. Literary Studies, Volume 2, pp 92-99; doi:10.18523/2618-0537.2019.2.92-99

Abstract:
У статті розглядаються твори Юрія Косача, присвячені історичним постатям українських митців, – маляра Антіна Лосенка (оповідання «Запрошення на Цитеру»), композитора Дмитра Бортнянського (п’єса «Скорбна симфонія») та письменника Миколи Гоголя (незакінчений роман «Сеньйор Ніколо»). У цих творах Косач конструює образ українського митця поза межами батьківщини, котрий змушений віднаходити себе в інших історико-культурних просторах. Такими територіями для творця стають Петербург і Західна Європа. У статті проаналізовано, як той чи той аспект ідентичності митця співвідноситься з цими територіями, а також як осмислюється батьківщина та зв’язок із нею.
Oksana Pashko
NaUKMA Research Papers. Literary Studies, Volume 2, pp 72-91; doi:10.18523/2618-0537.2019.2.72-91

Abstract:
У статті реконструйовано історію публікації збірника «На шляхах до утворення науки про літературу» (1924–1925), який складався з трьох статей: Олексія Ветухова «Література в стадії її визнань та позначення путів до виходу на свій шлях», Агапія Шамрая «“Формальний” метод в літе- ратурознавстві» та Андрія Ковалівського «Економічно-соціальний аналіз в історичній поетиці»; також уперше опубліковано частину роботи Олексія Ветухова; окремо порівняно видавничий і друкований варіанти статті Агапія Шамрая та виявлено цензурні правки редакторів. На основі харківської періодики наведено хронологію «відвідин» міста російськими формалістами Б. Ейхенбаумом, В. Шкловським, В. Жирмунським у квітні–липні 1926 р. та передруковано маловідому статтю-репортаж (автор – П. Л.) про лекцію Б. Ейхенбаума в Харкові в квітні 1926 р.
Maryna Mudrak
NaUKMA Research Papers. Literary Studies, Volume 2, pp 65-71; doi:10.18523/2618-0537.2019.2.65-71

Abstract:
У статті проаналізовано головні символи, хронотоп та імпліцитні підтексти диптиху «Різдво» і «Коляда» в контексті збірки як ліричного циклу; простежено, як місце розташування міні-циклу впливає на загальну семантику циклу і долучається до творення нових смислів; доведено, що провідні мотиви «Трьох перстенів» і диптиха тісно переплетені між собою і становлять семантико-структурну єдність, яка характерна для особливого типу цілісності, тобто циклу.
Olha Petrenko-Tseunova
NaUKMA Research Papers. Literary Studies, Volume 2, pp 30-35; doi:10.18523/2618-0537.2019.2.30-35

Abstract:
У статті розглянуто втілення образів Небесного града й земного міста в поезії та філософсько-богословських трактатах Григорія Сковороди. Окреслено античні та святоотецькі витоки дуалістичної моделі міста. Особливу увагу приділено рецепції міських образів біблійного походження, проаналізовано просторові характеристики реального та ідеального міст у доробку філософа. Земне місто постає узагальненим образом, позбавленим конкретики, а низку географічних об’єктів Сковорода тлумачить алегорично, як ілюстрацію до етичних і теологічних ідей. Поширене в бароковій літературі накладання образів града та саду як моделей зображення раю набуває своєрідних рис у доробку письменника.
Maryna Snizhynska
NaUKMA Research Papers. Literary Studies, Volume 2, pp 117-122; doi:10.18523/2618-0537.2019.2.117-122

Abstract:
У статті висвітлено взаємодію французької, української й польської літератур на матеріалі першої й другої частин епопеї Марселя Пруста «У пошуках втраченого часу», роману В. Домонтовича «Без ґрунту» та новели Ярослава Івашкевича «Сни». Основну увагу приділено музичним мотивам, які наявні у цих творах. За допомогою компаративного аналізу показано шляхи запозичення та способи адаптації музичних мотивів у текстах зазначених авторів.
Maryna Mudrak
NaUKMA Research Papers. Literary Studies, Volume 2, pp 10-16; doi:10.18523/2618-0537.2019.2.10-16

Abstract:
У статті зосереджено увагу на структуральному та семіотичному прочитаннях третьої глави «Книжки». Виокремлено головні коди, символи, художні образи-антитези та особливості побудови «Поради како да ся очистит церковь...».
Borys Shalaginov
NaUKMA Research Papers. Literary Studies, Volume 2, pp 129-134; doi:10.18523/2618-0537.2019.2.129-134

Abstract:
На основі аналізу праці Г. Вьольфліна «Ренесанс і Бароко» розкрито в історичному порівнянні з середніми віками та Відродженням генезу і зміст деяких термінів і понять бароко, пов’язаних із символічним переосмисленням поняття тілесності. Проаналізовано функцію художнього образу смерті, а також трагізм і містеріальність, бароковий стоїцизм, бароковий комізм. Розкрито бароковий дихотомізм мистецьких образів та його рефлекси в наступні літературні епохи.
Aneliya Polshchak
NaUKMA Research Papers. Literary Studies, Volume 2, pp 113-116; doi:10.18523/2618-0537.2019.2.113-116

Abstract:
Стаття аналізує особливості відображення любові у творах Ж. Гріна, одного із найяскравіших представників французького «католицького відродження». Брак близькості в особистих взаєминах характерний для грінівських героїв у різних стосунках – як у родині, так і в романтичному їх різновиді. Аналіз причин такого підходу до зображення любові приводить до розуміння бачення автором боротьби за щастя героїв у контексті прагнення людини до абсолюту, досконалості божественної любові. Однак у Гріна все ж можна зустріти приклади гармонійної людської любові, яка не є ідеальною, проте самим своїм існуванням дає надію на перемогу доброго начала у людині.
Ivan Lysyi
NaUKMA Research Papers. Literary Studies, Volume 2, pp 53-64; doi:10.18523/2618-0537.2019.2.53-64

Abstract:
У статті йдеться про взаємодію транскультуралізму як ідеології непевності з культурницькою версією космополітизму. Під космополітичним в онтичній його площині сьогодні мислять не просто вселюдське, глобальне, а радше неідентифіковане, зокрема позбавлене національних прикмет або й протиставлене національному. І космополітизм репрезентує себе як альтернативу ідентифікації, тобто як невизначеність, непевність за умов культурної гомогенізації світу. Із цим акцентом пов’язана ідея можливості існування індивіда одразу в кількох культурах або співіснування в умовах культурної суміші, виражена в концепті транскультурності. Поширення засад космополітизму на царину культури від початку натикається на суперечність, через яку радикальні космополіти відкидають саму ідею культури. Адже ця ідея стверджує плюралізм людини: культура як атрибут людського за визначенням є чимось множинним – різноманіттям способів бути людиною; тому вона не може бути абстрактно-людською. А...
Tetyana Kalytenko
NaUKMA Research Papers. Literary Studies, Volume 2, pp 100-108; doi:10.18523/2618-0537.2019.2.100-108

Abstract:
У статті йдеться про важливість художнього простору як функціональної складової літературного тексту, що впливає на сюжет, образну систему й жанр твору. Зосереджено увагу на множинних світах у межах одного сконструйованого автором всесвіту. Така ускладнена світобудова у сучасній науці означується термінами: мультиверс, можливі світи, малі світи, множинні світи, дзеркальні світи, альтернативні світи тощо. Явище можливих світів, зокрема у літературному художньому тексті, передбачає існування в одному всесвіті двох або більше світів, що співіснують одночасно. Доведено, що головна умова, за якої можливі світи існують як явище, – протиставлення, розподіл світів на «об’єктивний» і «суб’єктивний». На прикладі «Марсіанських хронік» Рея Бредбері проілюстровано теоретичні по­ложення статті.
Back to Top Top