NaUKMA Research Papers. Law

Journal Information
ISSN / EISSN : 2617-2607 / 2663-0621
Current Publisher: National University of Kyiv - Mohyla Academy (10.18523)
Total articles ≅ 72
Current Coverage
DOAJ
Filter:

Latest articles in this journal

Iryna Basysta
NaUKMA Research Papers. Law, Volume 5, pp 10-18; doi:10.18523/2617-2607.2020.5.10-18

Abstract:
У процесі дослідження доведено, що слідчий суддя з огляду на положення пунктів 18 та 19 частини 1 статті 3, частини 3 статті 26, частин 1, 2, 6 статті 28, частини 2 статті 36, частин 1, 2 статті 114 КПК України має повноваження за результатами розгляду клопотання підозрюваного, потерпілого, інших осіб, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, поданого в порядку частини 6 статті 28, частини 1 статті 114 КПК України, визначати строк, протягом якого слідчий, прокурор зобов’язані закінчити досудове розслідування. Констатовано, що під час реалізації слідчим суддею функції встановлення процесуальних строків (у нашому випадку при поданні підозрюваним, потерпілим, іншими особами, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, клопотання в порядку частини 6 статті 28, частини 1 статті 114 КПК України та його розгляду слідчим суддею) його ухвала, якою визначено строк, протягом якого слідчий, прокурор зобов’язані закінчити досудове розслідування, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.Матеріал надійшов 02.02.2020
Serhii Babich
NaUKMA Research Papers. Law, Volume 5, pp 3-9; doi:10.18523/2617-2607.2020.5.3-9

Abstract:
У статті звернено увагу на особливості функціонування інституту конституційної скарги та його вплив на формування української правосвідомості. Досліджено особливості української конституційної скарги та ймовірність її модернізації до повної конституційної скарги. Автор визначив основні цілі, досягнення яких стане можливим лише за належного функціонування досліджуваного інституту: 1) сприяння укоріненню принципу верховенства права в Україні; 2) надання особам можливості взяти участь у законотворчості, оскільки особи оскаржують конституційність закону України; 3) громадський контроль за діяльністю органів державної влади; 4) формування більшої довіри до Конституційного Суду України. Виділено принципові відмінності між зарубіжними варіантами конституційної скарги та вітчизняним. Окрім цього, звернено особливу увагу на декілька основних видів конституційних скарг, які також мають вагоме значення для вітчизняного варіанта письмового конституційного звернення. Проаналізовано основні питання, які виникають у суб’єктів звернення зі скаргою до Конституційного Суду України.Матеріал надійшов 02.02.2020
NaUKMA Research Papers. Law, Volume 5, pp 78-93; doi:10.18523/2617-2607.2020.5.78-93

Abstract:
У статті запропоновано міждисциплінарний юридичний аналіз еволюції поняття агресії в міжнародному праві. Автор стверджує про радянську ініціативу з визначення цього поняття, проте зауважує, що деякі запропоновані концепції радянської теорії не були офіційно прийняті. Також у дослідженні проаналізовано статтю російського правознавця С. В. Черніченка «Ідеологічна агресія як застосування сили в міжнародному праві» (2019) та його твердження про те, що радянське поняття ідеологічної агресії потрібно воскресити з огляду на унікальні і пропагандистські тенденції міждержавного конфлікту ХХІ століття. Поняття ідеологічної агресії було радянською пропозицією, яку було вперше внесено до Спеціального комітету Організації Об’єднаних Націй з питання визначення агресії в 1953 році. С. В. Черніченко наголошує, що будь-яка спроба реалізувати таку концепцію є небезпечною та особливо завдає шкоди верховенству права як всередині країни, так і на міжнародному рівні. Така концепція запропонує практикам спосіб уникнення відповідальності за міжнародний злочин, посилаючись, зокрема, на критерій першості щодо ідеологічної агресії. Це також дасть змогу виправдати демонтаж бажаних принципів, як-от свобода преси та свобода слова. На думку автора, ті, хто використовує таку тактику, діють за подвійними стандартами: одночасно плекають і підривають міжнародні норми та принципи. Зрештою, ця концепція дасть тим, хто застосовує підривні юридичні операції (Malign Legal Operations), відомі також як «правовійна», ще один інструмент, за допомогою якого вони зможуть стримувати і використовувати конкурентів під егідою міжнародного права. Це є підривним впливом на право (Malign Influence within Legal Domains (MILDs)), який є кінцевою формою асиметрії. Автор статті вважає, що, перш ніж розпочинати стосовно ідеологічної агресії будь-який серйозний дискурс, потрібно усвідомити подвійність мотивів, прихованих за пропозицією щодо відродження цього поняття.Матеріал надійшов 3.06.2020
NaUKMA Research Papers. Law, Volume 5, pp 45-50; doi:10.18523/2617-2607.2020.5.45-50

Abstract:
Законодавство у сфері регулювання діяльності політичних партій в Україні пройшло значний шлях свого формування. Право на свободу об’єднання в політичні партії знайшло своє місце в Конституції України, порядок участі партій у виборах було визначено низкою виборчих законів, однак більш детальну регламентацію інститут політичних партій отримав у Законі України «Про політичні партії в Україні» від 2001 року. Враховуючи, що з моменту прийняття спеціального закону про політичні партії минуло вже майже 20 років, ця стаття є спробою розпочати дискусію щодо стану чинного законодавства України у сфері регулювання внутрішньоорганізаційної структури політичних партій. У статті проаналізовано положення чинного Закону України «Про політичні партії в Україні» в аспекті регламентації внутрішньої будови політичних партій. З огляду на недоліки юридичної техніки автор обґрунтовує потребу внесення змін до чинного законодавства у сфері регулювання політичних партій, зокрема в частині визначення переліку керівних органів партії та механізмів контролю за виконанням положень статутів політичних партій.Матеріал надійшов 22.03.2020
Pavlo Pushkar
NaUKMA Research Papers. Law, Volume 5, pp 65-77; doi:10.18523/2617-2607.2020.5.65-77

Abstract:
Діяльність Ради Європи та Європейського Союзу щодо захисту прав людини взаємно доповнює та збагачує ці дві міжнародно-правові системи. Співпраця між двома загальноєвропейськими міжнародними організаціями в галузі прав людини додатково підтверджується підтримкою, яку ЄС надає програмам технічної співпраці Ради Європи, з метою реформування правових систем держав-членів як ЄС, так і Ради Європи. Політична сталість визнання та стратегічна важливість для Європейського Союзу захисту прав людини, Європейської конвенції з прав людини, прецедентної практики Європейського суду з прав людини знайшли вираження і в положеннях Хартії фундаментальних прав ЄС. Зобов’язання дотримуватися прав людини проявляється і в діалозі, що триває й нині, щодо приєднання ЄС до Європейської конвенції з прав людини, ця можливість залишається відкритою для ЄС на підставі Протоколу No 14 до Конвенції. В ідеалі в результаті взаємодії між Радою Європи та Європейським Союзом має утворитися єдиний конституційний правовий простір у галузі прав людини, побудований на принципах дотримання верховенства права та прав людини. Виконання рішень Європейського суду з прав людини є складним правовим, технічним та аполітичним процесом, що може мати незворотні потенційні політичні наслідки, зокрема трансформацію правових систем країн-членів Ради Європи. До того ж країни Східної Європи мають пройти цей етап трансформації в надзвичайно стислі строки. Отже, процес виконання рішень дає додатковий поштовх до зближення правових систем країн-членів Ради Європи, забезпечує інкорпорацію чинних принципів захисту прав людини в правові системи Європи, конвергенцію недієвих правових інститутів та їх заміну на дієві інституційні засоби захисту прав людини. Цілком логічним є твердження про те, що стратегічна мета європейської інтеграції та вступу до ЄС має бути синхронізована та узгоджена з процесом виконання рішень Страсбурзького Суду. Прогрес у виконанні рішень Європейського суду з прав людини, що стосуються системно-структурних проблем, у частині заходів загального характеру, буде значним успіхом у досягненні відповідності стану правової системи України Копенгагенським критеріям приєднання до ЄС.Матеріал надійшов 03.03.2020
Zoya Pogorelova
NaUKMA Research Papers. Law, Volume 5, pp 51-56; doi:10.18523/2617-2607.2020.5.51-56

Abstract:
У статті на основі правових пам’яток та історіографічних джерел досліджено історичний процес становлення нормотворчої діяльності та нормотворчих повноважень держави, розкрито причини монополізації нормотворчості владною верхівкою та правителями, вплив на процес формування зовнішніх форм права історичних, культурних та соціально-економічних умов існування держав, сили і традиції народів. Розглянуто особливості процедур підготовки і прийняття нормативно-правових актів у період Середньовіччя (після падіння Римської імперії до відкриття Америки, а саме 476–1492 роки) в країнах Західної Європи і Київській Русі. Вивчено історію кодифікації звичаєвого права, особливості вироблення правил юридичної техніки, а також процес поступової рецепції переробленого, кодифікованого та оновленого європейською університетською наукою римського права, що прийшло на зміну стародавньому звичаю та стало наслідком розвитку соціально-економічних відносин в Італії, Німеччині, Франції, Португалії, Іспанії, швейцарських кантонах, Скандинавських країнах.Матеріал надійшов 29.02.2020
Mykola Yakovenko
NaUKMA Research Papers. Law, Volume 4, pp 106-113; doi:10.18523/2617-2607.2019.4.106-113

Abstract:
У статті систематизовано юридичну літературу ХІХ – початку ХХ ст., у якій висвітлено питання щодо попереднього слідства на українських землях у складі Російської імперії. Джерельну базу викладено в хронологічному порядку та поділено на три категорії. До першої групи публікацій увійшли видання, в яких охарактеризовано діяльність державних органів, уповноважених здійснювати розслідування злочинів, наприкінці ХVIII ст. – до 1864 р. Під час дослідження зазначеної літератури встановлено, що відмежування попереднього слідства від діяльності органів адміністративно-виконавчої влади позитивно вплинуло на якість роботи органів правосуддя, особливо це поліпшило розслідування злочинів. Другу групу літературних джерел становлять наукові видання, присвячені правовим основам та практиці реалізації функції попереднього слідства від початку судової реформи Олександра ІІ до початку революції 1917 р. Доведено, що розвиток і вдосконалення функціональної моделі органів, уповноважених здійснювати розслідування злочинів, відбувалися під впливом низки політичних, економічних і соціальних процесів. У третій категорії літературних джерел висвітлено правову думку щодо специфіки реалізації функції попереднього слідства з початку ХХ ст. до повалення монархічного ладу.
Tetyana Popovych
NaUKMA Research Papers. Law, Volume 4, pp 66-72; doi:10.18523/2617-2607.2019.4.66-72

Abstract:
Подано аналіз впливу наукового досвіду і високого рівня розвитку теорії стандартизації в СРСР на теорію та методологію національної стандартизації в умовах переходу до переважного застосування міжнародних стандартів для ефективного регулювання господарської діяльності в Україні. Запропоновано авторське бачення зміни наукової думки про стандартизацію та її зміст у технічних, економічних та правових галузях. Простежено трансформацію сутності, змісту та значення окремих нормативно-технічних документів стандартизації, а також передумов створення нової сфери – технічного регулювання. Виявлено, що комплексного дослідження сутності, значення та правового забезпечення стандартизації для потреб ринку як національного, регіонального, так і глобального рівня не проводилося до цього часу, атому запропоновано та обґрунтовано необхідність зміни кута зору щодо розуміння стандартизації із суто державного засобу регулювання до розширення його здатності регулювати суспільні відносини на рівні саморегулювання. Така позиція дає змогу якнайширше використовувати стандартизацію та її документи заінтересованими суб’єктами, зокрема під час здійснення господарської діяльності.
Ivan Vernydubov, Svitlana Belikova
NaUKMA Research Papers. Law, Volume 4, pp 14-20; doi:10.18523/2617-2607.2019.4.14-20

Abstract:
У статті визначено особливості пред’явлення та розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Проведено аналіз правових норм, регулюючих процедуру пред’явлення і судового розгляду позову в цивільній справі та цивільного позову в кримінальному провадженні. Автори вказують на прогалини чинного законодавства, оскільки із запровадженням із 15 грудня 2017 р. змін у Цивільному процесуальному кодексі України (ЦПК України) фактично оновлено процедуру розгляду цивільного позову в суді, що не може не відображатися на правових нормах Кримінального процесуального кодексу України (КПК України). З’ясовано причини складнощів під час розгляду цивільного позову. Автори дійшли висновку, що прийняті законодавчі зміни сприяють узгодженню деяких положень КПК України з правовими нормами ЦПК України. Це дасть змогу уникнути проблемних питань під час судового розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Galyna Mykhailiuk
NaUKMA Research Papers. Law, Volume 4; doi:10.18523/2617-2607.2019.4.52-58

Back to Top Top