NaUKMA Research Papers. Sociology

Journal Information
ISSN / EISSN : 2617-9067 / 2663-063X
Current Publisher: National University of Kyiv - Mohyla Academy (10.18523)
Total articles ≅ 18
Filter:

Latest articles in this journal

Yuliya Solodko
NaUKMA Research Papers. Sociology, Volume 3, pp 15-26; doi:10.18523/2617-9067.2020.3.15-26

Abstract:
Тема корупції є доволі популярною останнім часом, особливо в публіцистичному полі. Корупція також є предметом багатьох прикладних соціологічних досліджень та темою низки наукових публікацій. Настільки ж актуальною і такою, що постійно «на порядку денному», є тема нерівності – з її вражаючими цифрами щодо нерівності доходів та парадоксальним значенням індексу Джині для України. Проте поєднання цих тем у єдину концепцію причинно-наслідкових зв’язків з акцентом на чинники як матеріальні (доходи), так і нематеріальні (довіра, відчуття справедливості, цінності), наразі не набуло достатнього поширення як перспективний напрям науково-теоретичного та емпіричного дослідження в українській соціологічній науці. Ця стаття є спробою узагальнити основні теорії, які пояснюють взаємозв’язок між нерівністю та корупцією, виокремитив цьому контексті роль і місце середнього класу та пов’язати теорію з емпіричними даними, отриманими під час дослідження соціальної нерівності ISSP, яке відбулося в Україні у 2019 р. Матеріал надійшов 09.04.2020
NaUKMA Research Papers. Sociology, Volume 3, pp 49-57; doi:10.18523/2617-9067.2020.3.49-57

Abstract:
Незважаючи на існування ефективних методів лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР), багато ветеранів АТО та ООС не звертаються по допомогу через стигму ПТСР, наявну в українському суспільстві. Метод критичного дискурс-аналізу було застосовано для з’ясування того, які дискурси про ПТСР наявні в українських медіа. Було виявлено, що дискурси, поширені серед різних учасників надання допомоги ветеранам, по-різному визначають те, чим прийнято вважати ПТСР у ветеранів АТО та ООС в Україні. Матеріал надійшов 29.02.2020
NaUKMA Research Papers. Sociology, Volume 3, pp 3-14; doi:10.18523/2617-9067.2020.3.3-14

Abstract:
Статтю присвячено результатам спільного проєкту Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) та російського центру вивчення громадської думки «Аналітичний центр Юрія Левади» (Левада-центр). Проєкт розпочався у 2008 р. Кожні три місяці КМІС вносить у загальнонаціональне опитування запитання про ставлення українців до Росії, а Левада-центр – про ставлення росіян до України. Загалом у кожній країні було проведено понад 34 опитувань, у кожній хвилі було опитано близько 2000 українців та близько 1600 росіян (під час проєкту було опитано близько 68 тис. українців та 54 тис. росіян). Ставлення українців до Росії з 2008 р. (і, можливо, раніше) до травня 2014 р. можна назвати нерозділеним коханням. У цей період, у різні роки, від 80 % до 90 % українців ставилися до Росії позитивно, а частка росіян, які позитивно ставилися до України, становила від 30 % до 70 %. Наприклад, після російсько-грузинської війни в серпні 2008 р. ставлення росіян до України значно погіршилося; до січня 2009 р. лише 29 % росіян позитивно ставились до України (62 % – негативно, 10 % – складно відповісти), тоді як 90 % українців і далі ставилися позитивно до Росії. Крах позитивного ставлення українців до Росії розпочався після анексії Криму і продовжився після початку війни на Донбасі, до березня 2015 р. лише 30 % українців мали позитивне ставлення до Росії. Однак після закінчення активних бойових дій позитивне ставлення до Росії поступово відновлювалось і до лютого 2020 р. понад 50 % українців позитивно ставились до Росії. Водночас ставлення росіян до України після анексії Криму також погіршилося. Практично, за весь період спостереження українці ставилися до Росії краще, ніж росіяни до України. У статті також розглянуто результати опитування щодо ставлення окремо до керівництва кожної з країн та окремо до населення країн. Результати опитувань показують, що позитивне ставлення до країни пов’язано переважно зі ставленням до населення, а не до керівництва країни. У статті наведено також дані про те, які відносини між країнами хотіли б бачити громадяни – з візами та митницями, без віз і митниць або об’єднані в одну державу, а також думка громадян обох країн щодо того, які людські риси вони вважають типовими для росіян та українців. Матеріал надійшов 26.04.2020
NaUKMA Research Papers. Sociology, Volume 3, pp 27-36; doi:10.18523/2617-9067.2020.3.27-36

Abstract:
Реформа шкільної освіти в Україні вимагає від науковців теоретичного та методологічного інструментарію забезпечення динамічної взаємодії особистісного та соціального вимірів учня в процесі шкільного навчання. І поняття аґентності, яке вже увійшло в міжнародний дискурс шкільного реформування, може стати основою для напрацювання такого інструментарію. Спроби концептуалізації аґентності в межах теорії життєвого шляху спираються на психологічний бік її розуміння, наголошуючи передовсім на суб’єктивній вірі учня в самоефективність. Соціологічне розуміння учнівської аґентності передбачає появу структурного – навчального – середовища, у взаємодії з яким і відбувається навчання.Матеріал надійшов 08.03.2020
Snizhana Dariievska,
NaUKMA Research Papers. Sociology, Volume 3, pp 37-48; doi:10.18523/2617-9067.2020.3.37-48

Abstract:
У статті опрацьовано теоретичні підходи до вивчення явища інвалідності, беручи до уваги поняття маскулінності; виокремлено дві стратегії взаємодії між маскулінністю та інвалідністю: «боротьба» з інвалідністю та прийняття інвалідності. Емпіричну частину дослідження проведено за допомогою напівструктурованих глибинних інтерв’ю. З’ясовано ставлення ветеранів Антитерористичної операції (АТО) до власної інвалідності, виявлено і типізовано бар’єри працевлаштування та шляхи пошуку роботи серед ветеранів АТО з інвалідністю. Матеріал надійшов 01.03.2020
Victoria Krupa,
NaUKMA Research Papers. Sociology, Volume 2, pp 62-73; doi:10.18523/2617-9067.2019.2.62-73

Abstract:
Соціальний стрес є складовою соціального життя і похідною від комплексних систематичних взаємин у групі. Стрес стає дедалі глобальнішою проблемою особливо серед студентів і негативно позначається саме на їхньому житті та здоров’ї. В основу цієї публікації покладено кількісне дослідження, проведене серед студентів (N = 100) усіх спеціальностей бакалаврату НаУКМА шляхом анкетування. Опитування комбінувало запитання відкритого і закритого форматів і збирало інформацію про найбільш стресові сфери життя (у формі самозвітів).
Roman Dryamov, Ryabchuk Anastasiya
NaUKMA Research Papers. Sociology, Volume 2, pp 35-45; doi:10.18523/2617-9067.2019.2.35-45

Abstract:
У статті розглянуто соціальний феномен огороджених спільнот Києва – житлових комплексів, що мають огороджену територію поряд із будинком та практикують пропускний режим, який перешкоджає вільному доступу. За допомогою контент-аналізу рекламно-інформаційних матеріалів запропоновано категоризацію цих спільнот за типом житлового комплексу. Обґрунтовано широке визначення огороджених спільнот як практики житлової забудови, що поширюється і розвивається в сучасному Києві на фоні глобалізаційних перетворень міста (джентрифікації, комерціалізації публічних просторів, кризи міського планування) в умовах відчутних соціальних проблем (браку соціальних послуг, незадовільного екологічного стану, рівня надання комунальних послуг та рівня безпеки).
NaUKMA Research Papers. Sociology, Volume 2, pp 16-22; doi:10.18523/2617-9067.2019.2.16-22

Abstract:
У статті проаналізовано результати агентного моделювання впливу податкової і трансферної політики на соціальну структуру суспільства. За допомогою комп’ютерних експериментів перевірено різні податкові режими. Показано, що модель пошуку ренти змінює соціальну структуру та обмежує економічний потенціал суспільства через придушення економічно активної частини середнього класу. У статті також привернуто увагу до агентного моделювання як інструментарію дослідження динаміки поведінки складних систем.
, Svitlana Oksamytna
NaUKMA Research Papers. Sociology, Volume 2, pp 3-15; doi:10.18523/2617-9067.2019.2.3-15

Abstract:
Гендерну рівність в українському суспільстві загалом і політичній сфері зокрема розглянуто в контексті міжнародних порівняльних даних і міжнародних зобов’язань України. У статті проаналізовано ставлення українців до кількості жінок серед депутатів Верховної Ради, беручи до уваги стать, вік, місце проживання, рівень освіти респондентів. Гендерні квоти охарактеризовано як механізм збільшення кількості жінок у політиці. З’ясовано громадську думку щодо запровадження гендерних квот в Україні; виявлено проблематику державної і партійної підтримки цієї складової гендерної політики. На основі соціологічних даних Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) вивчено динаміку ставлення дорослого населення України до застосування гендерних квот у списках політичних партій протягом 2005–2018 рр.
Oryna Stetsenko, Tetiana Kostiuchenko
NaUKMA Research Papers. Sociology, Volume 2, pp 46-61; doi:10.18523/2617-9067.2019.2.46-61

Abstract:
У статті запропоновано дослідницький дизайн для вивчення випускників і випускниць університету (аламні). Основний фокус дослідження – на персональних мережах аламні трьох типів, а саме: 1) тих, хто після випуску продовжує бути активно задіяним до діяльності рідного університету, 2) тих, хто починає викладати або працювати в університеті, і 3) тих, хто відвідує університет і події для аламні нерегулярно, переважно не бере активної участі в подіях університету (як-от Посвята, Конвокація тощо). Ми також порушуємо питання про мережеві ефекти від зв’язків, сформованих під час навчання, у прийнятті рішення про підтримку тісної взаємодії з університетом чи поверненні до нього для викладання або роботи. Дослідження ґрунтується на теоретичних моделях МакДермона щодо формування рольової ідентичності аламні ЗВО та Маеля і Ашфорта щодо факторів формування відчуття причетності і залучення аламні стосовно свого університету. Також у статті згадано праці Бурдьє та Брезіс про специфіку елітних університетів та спільнот їхніх випускників і випускниць як «закритих клубів» для обраних, де єднальним критерієм для встановлення зв’язку між двома особами є належність до аламні одного й того самого ЗВО. Авторки наводять окремі спроби дослідити спільноту НаУКМА з погляду корпоративної культури, «могилянського духу» і ролі зв’язків між аламні після випуску. На основі теоретичного матеріалу і попередніх досліджень сформовано гіпотези щодо ступеня зв’язаності мережі могилянців, значення наявності зв’язків усередині університету для прийняття рішення про активну участь у подіях НаУКМА або про роботу в НаУКМА. Дизайн дослідження побудовано на підході вивчення персональних еґоцентрованих мереж із використанням таких ін- струментів, як генератор і інтерпретатор імен та інтерпретатор зв’язків; загалом, на основі десяти пілотних інтерв’ю з інформант(к)ами, які представляють різні типи аламні (за типологією, розробленою авторками) з усіх шести факультетів НаУКМА та випуски 2006–2013 рр. Для перевірки гіпотез розраховано показник зв’язності (density) загалом для кожної персональної мережі і для підгруп «могилянців» і «немогилянців». Усі розрахунки здійснено в програмі Ucinet for Windows, візуалізацію графів мереж – у додатку Net Draw.
Back to Top Top