Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Tourism

Journal Information
ISSN / EISSN : 2616-7603 / 2618-1460
Current Publisher: Kyiv National University of Culture and Arts (10.31866)
Total articles ≅ 52
Current Coverage
DOAJ
Filter:

Latest articles in this journal

Mariana Senkiv, Myroslava Haba, Anastasiia Shevchuk
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Tourism, Volume 3, pp 175-184; doi:10.31866/2616-7603.3.2.2020.221276

Abstract:
У статті подано порівняльний аналіз географії та сучасного стану апітуризму в Україні та Словенії. Схарактеризовано сутність апітуризму та його значення для досягнення цілей сталого розвитку. Aпiтуризм є формою туризму, пов’язаною з бджільництвом як традиційною професією і продуктами бджільництва в екологічному, харчовому і медичному аспектах. За своєю суттю апітуризм є сталим, таким, що не виснажує ресурси, а сприяє їх збагаченню. Проаналізовано основні передумови розвитку, ринки та географію апітуризму України та Словенії. Україна є одним з основних виробників меду у світі. Найперспективнішими з регіонів України для розвитку апітуризму є Прикарпаття та Закарпаття, оскільки там бджільництво – це поширена галузь, пріоритетна та достатньо прибуткова. Словенія не відзначається значною кількістю вуликів і бджолярів чи значним виробництвом меду, але бджоли відіграють величезну роль у словенській культурі. Словенія є єдиною державою-членом Європейського Союзу, яка захистила свою рідну бджолу – карніольську, та однією з перших в Європі, хто заборонив використовувати пестициди, шкідливі для бджіл. Словенський мед має статус захищеної географічної вказівки. Відомими апітуристичними центрами в Словенії є: Любляна, Блед, Радовлиця, Лашко, Брда, Жировниця, Марибор, Водоле, Бохінь і багато інших, тобто села, міста, цілі регіони. Виявлено основні проблеми розвитку апітуризму в Україні. Вивчено досвід Словенії в розвитку апітуризму та визначено пріоритетні напрями розвитку апітуризму в Україні, де слід розвивати наявний потенціал апітуризму, зокрема забезпечити сприятливу нормативно-правову базу, створити регіональні програми розвитку апітуризму та бджільництва, захистити бджіл від пестицидів, надати статус географічної вказівки українському меду, зокрема закарпатському. Громадські організації мають вивчати міжнародний, зокрема словенський, і внутрішній досвід у галузі апітуризму, підготувати навчально-методичні матеріали, організувати навчання пасічників щодо надання послуг апітуризму та їх просування. Розроблено апітуристичний маршрут «Медовий шлях двох країн – України та Словенії». Для зростання зацікавленості апітуризмом серед перспективних туристів слід розробляти нові апітуристичні програми та маршрути, зокрема не тільки внутрішні, а й міжнародні (наприклад, українсько-словенські).
Khrystyna Pletsan, Snizhana Sakharchuk
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Tourism, Volume 3, pp 144-152; doi:10.31866/2616-7603.3.2.2020.221272

Abstract:
У статті проаналізовано теоретичні основи й особливості туристично-рекреаційного районування; розкривається концепція туристичного кластеру; виокремлено методологічний підхід туристично-рекреаційного районування в Україні; представлено метод кластеризації як інструменту розвитку конкурентоспроможності ринку туристичних послуг України; обґрунтовано висновок про те, що туристично-рекреаційне районування України є ефективним мультиплікативним інструментом залучення інвестицій і просування туристичних ресурсів; запропоновано алгоритм створення та розвитку туристичного кластеру на сучасному етапі
Hanna Voroshylova, Yuliia Rokytko
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Tourism, Volume 3, pp 166-174; doi:10.31866/2616-7603.3.2.2020.221275

Abstract:
Однією з основних причин стрімкого розвитку туризму є орієнтація економік значної частини країн світу на індустрію туризму, що можна пояснити його важливою роллю в економічному зростанні держав. Однак зовнішні чинники, такі як пандемія вірусу COVID-19, природні катаклізми в певних регіонах, війни та техногенні катастрофи, безпосередньо впливають на динаміку сфери гостинності та туризму в негативному аспекті. Саме завдяки маркетинговій діяльності та використанню інструментів маркетингового комплексу підприємства можуть уникати негативних наслідків і продовжувати здійснювати свою діяльність, стримуючи наслідки форс-мажорних обставин. Цим і обумовлюється актуальність обраної теми дослідження.
Alla Havryliuk, Yuliia Kyselova
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Tourism, Volume 3, pp 153-165; doi:10.31866/2616-7603.3.2.2020.221273

Abstract:
У статті проаналізовано теоретичні основи й особливості формування успішної репутації фахівця-туризмознавця; виокремлено методологічний підхід до формування успішної репутації в туристичному бізнесі в Україні; розглянуто та проаналізовано основні стратегії управління діловою репутацією фахівця-туризмознавця; обґрунтовано висновок про те, що успішну репутацію фахівців туристичного бізнесу України потрібно розглядати як стратегічний інструмент; запропоновано ефективні інструменти формування та розвитку успішної репутації фахівців-туризмознавців.
Olha Tsymbala
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Tourism, Volume 3, pp 185-195; doi:10.31866/2616-7603.3.2.2020.221277

Abstract:
У статті виділено один з видів бальнеологічних ресурсів України – термальні води Закарпаття як важливий ресурс велнес-туризму. Схарактеризовано основні термальні басейни та лікувально-оздоровчі комплекси, які діють на основі термальних вод у регіоні, зокрема осередки в м. Берегово («Жайворонок»), смт Солотвино, таких селах, як Велятино («Теплі води»), Косонь («Термальні води “Косино”», «Еко-Термал»), Барвінок («Золота гора»), Лумшори, Ужок («Ужанські купелі»). Окреслено ключові послуги, які отримують туристи в досліджуваних локаціях; коротко схарактеризовано спеціалізацію лікувально-оздоровчих комплексів та їхню інфраструктуру. Проаналізовано роль і місце термальних вод Закарпаття та лікувально-оздоровчих комплексів, що діють на їхній основі, під час формування програми турів на прикладі діяльності туристичної компанії «Відвідай». Виявлено, що оздоровчий комплекс «Жайворонок» у м. Берегово, туристичний комплекс «Теплі води» у с. Велятино, оздоровчо-рекреаційний комплекс «Термальні води “Косино”» у с. Косонь та термальний комплекс готелю-ранчо «Золота гора» у с. Барвінок були найбільше разів включені до різних програм турів Закарпаттям компанією «Відвідай». Наукова новизна отриманих результатів полягає в узагальненні та систематизації інформації про ключові центри термальних вод у межах Закарпатської області та стан їх залучення до програми кількаденних турів (на прикладі компанії «Відвідай»).
Viktor Zinchenko, Yevheniia Dubchak
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Tourism, Volume 3, pp 209-218; doi:10.31866/2616-7603.3.2.2020.221279

Abstract:
Туристичні оператори зазначають, що епідемія коронавірусу COVID-19 стала надзвичайною ситуацією для всього світу. Глобальний карантин, заборона туристичних поїздок – вимушені заходи країн, щоб запобігти подальшому поширенню вірусу.У роботі подано результати аналізу досліджень провідних учених і аналітиків з проблеми впливу форс-мажорних обставин, що викликані пандемією, на індустрію гостинності, статистичні дані міжнародних і українських організацій сфери туризму про стан галузі під час пандемії; систематизовано та узагальнено практичний досвід країн з подолання наслідків пандемії та глобальної економічної кризи у сфері гостинності.Сформовано висновки та практичні рекомендації суб’єктам підприємницької діяльності індустрії гостинності в Україні з мінімізації наслідків пандемії COVID-19.
Ihor Smyrnov, Olha Liubitseva
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Tourism, Volume 3, pp 196-208; doi:10.31866/2616-7603.3.2.2020.221278

Abstract:
Стає все більш очевидним, що туризм – один з найбільш постраждалих від пандемії COVID-19 секторів економіки. Незважаючи на те, що напрямки подорожей під час пандемії суттєво змінилися та скоротилися, туристичний бізнес в Україні й у багатьох країнах-лідерах туризму шукає вихід зі скрутного становища, будь-які можливості відновитися та запропонувати подорожувальникам інноваційні туристичні продукти. За 9 місяців поширення пандемії коронавірусу та введення локдауну в більшості туристичних дестинацій туристичний бізнес винайшов нові форми забезпечення потреб подорожувальників, розробив і впровадив інноваційні туристичні продукти та маркетингові інструменти. Водночас у період дії локдауну та пандемічних обмежень у сфері обслуговування готельно-ресторанний бізнес і сфера розваг в Україні шукає та знаходить шляхи уникнення зазначених обмежень.
Marta Malska, Yurii Zinko, Pavlo Horishevskyi
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Tourism, Volume 3, pp 8-33; doi:10.31866/2616-7603.3.1.2020.207489

Abstract:
Розглянуто питання формування національного бренду сільського зеленого туризму (СЗТ) та напрями і шляхи його позиціювання на ринку послуг. Метою дослідження є всебічний аналіз становлення і розвитку національного бренду СЗТ та обґрунтування шляхів його позиціювання для потенційного споживача. У методологічному плані для дослідження брендингу СЗТ використано концепції іміджу бренду та атрибутів капіталу (цінностей) бренду. Методичні підходи до вивчення бренду і його позиціювання на ринку послуг ґрунтувались на застосуванні систематизації і хронологізації організаційного і продуктового розвитку сільського туризму, аналізу стратегій позиціювання та шляхів їх впровадження, обробки даних статистичних і соціологічних опитувань. Вперше при дослідженні вітчизняної проблематики сільського туризму усесторонньо розглянуто етапність, фактори й інструменти формування національного бренду СЗТ за останні десятиріччя. Уточнено стратегії і шляхи позиціювання послуг і туристичного продукту СЗТ як складових бренду.Виділено за період з кінця 90-х років ХХ століття до теперішнього часу три основні етапи формування бренду СЗТ, пов’язаного з його впровадженням, становленням та активним розвитком. На кожному з етапів формування національного бренду СЗТ відбувалось розширення спектру його цінностей: від усвідомлення споживачами бренду через оцінку його якості та користі до формування політики його лояльності. На основі статистичних даних, результатах різночасових соціологічних опитувань туристів та моніторингу суб’єктів сільського туризму оцінено ступінь сформованості і виразності певних елементів капіталу бренду за версією споживачів і продуцентів. Основну роль у становленні і розвитку національного бренду і регіональних суббрендів СЗТ відіграли такі фактори, як: державно-правова, інформаційна та суспільна підтримка сільського туризму як виду відпочинку у селі. Серед ефективних інструментів розвитку бренду є різноманітні комунікаційні засоби зі споживачами, програми категоризації і сертифікації якості та екологічності послуг та активна підтримка суб’єктів сільського туризму – власників садиб. Підкреслено важливу роль громадської організації Спілка сільського зеленого туризму України у забезпеченні функціонування однойменного бренду.Позиціювання національного бренду СЗТ як системи послуг і продуктів на ринку послуг відбувалось на основі використання на основних етапах його формування певних стратегій: від переваги туристичного продукту до його конкурентоздатності. На кожному з етапів розвитку бренду СЗТ використовувався певний набір шляхів впровадження домінуючих стратегій. Розглянуто також дискусійні питання функціонування і управління брендом СЗТ. Акцентовано на потенціалі відродження вітчизняного сільського туризму у післяпандемічний період.
Khrystyna Pletsan
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Tourism, Volume 3, pp 34-45; doi:10.31866/2616-7603.3.1.2020.207491

Abstract:
У статті зроблено ретроспективний аналіз розвитку і реформування національного туристичного ринку. Проаналізовано зарубіжний досвід розвитку ринку туристичних послуг і ринок туристичних послуг в Україні. Розкрито сутність й функціональну роль ринку туристичних послуг України. Доведено, що ринок туристичних послуг виконує відповідну функціональну роль, зокрема реалізацію вартості та споживчої вартості туристичного продукту; підтримку балансу попиту і пропозиції на туристичний продукт тощо. Узагальнено кращий зарубіжний досвід формування та розвитку ринку туристичних послуг, можливості адаптації в Україні. Обґрунтовано, що закордонний досвід є цікавим і корисним для України. На основі отриманих результатів дослідження розроблено низку практичних рекомендацій з метою впровадження та реалізації оптимізації управління ринком туристичних послуг в Україні.
Ihor Smyrnov, Olha Liubitseva, Cui Jibo
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Tourism, Volume 3, pp 91-103; doi:10.31866/2616-7603.3.1.2020.207507

Abstract:
У статті висвітлено воєнно-туристичний потенціал м. Кам’янця-Подільського та напрями його використання щодо Кам’янецької доби Директорії УНР (1919–1920 рр.), коли місто виконувало функцію столиці Соборної України. Тут працювали Директорія та голова Директорії, Головний отаман Симон Петлюра, уряд та міністерства УНР, Генеральний штаб Дієвої армії УНР, уряд ЗУНР на чолі з диктатором Є. Петрушевичем, Начальна команда Української галицької армії, Народний університет, театр, друкувалися 16 газет, приймалися закони УНР, постанови та відозви Директорії, накази щодо Дієвої армії УНР та УГА тощо. З Кам’янецькою добою Директорії УНР пов’язаний важливий період українських національно-визвольних змагань та творення державності України, а також її збройних сил. Однак наявний воєнно-туристичний потенціал, пов’язаний зі столичним статусом м. Кам’янця-Подільського в 1919–1920 рр., використовується поки що недостатньо. У статті обґрунтовано можливість і доцільність широкого та сталого використання історичної спадщини м. Кам’янця-Подільського за часів УНР як туристичного ресурсу.
Back to Top Top